Донецький окружний адміністративний суд
10 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/7089/2012
Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Давиденко Т.В.
суддів Логойди Т.В., Циганенка А.І.
при секретарі судового засідання Грішаєві Є.Є.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача 1 - Ткаченко О.В. - довір. від 14.05.2012 року № 13-2-32/1823/5
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до відповідачів:
1. Міністерства юстиції України
2. Головного управління юстиції у Донецькій області
про скасування наказу
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання нечинним рішення про анулювання ліцензії від 14.10.2010 року серії НОМЕР_2, виданої ОСОБА_1, та скасування наказу від 21.05.2012 року № 762/5 в частині анулювання ліцензії від 14.10.2010 року серії НОМЕР_2, виданої ОСОБА_1.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, рішення та наказ, які оскаржуються, є необґрунтованими та такими, що прийняті відповідачами з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Зазначає, що чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повноваження щодо ліцензування діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність як арбітражні керуючі, надані Державному органу з питань банкрутства.
Вказує, що Міністерство юстиції визнане державним органом з питань банкрутства згідно Указу Президента України від 30.05.2012 року № 368/2012, тоді як наказ про анулювання ліцензії виданий 21.05.2012 року.
Тобто, як вважає позивач, здійснюючи перевірку ліцензійних умов арбітражного керуючого та приймаючи рішення та наказ про анулювання ліцензії, відповідачі діяли з перевищенням повноважень, чим допустили перешкоджання провадженню справ про банкрутство та втручання в господарську діяльність арбітражного керуючого.
Враховуючи наведене, просив визнати нечинним рішення та скасувати наказ в частині анулювання ліцензії позивача.
В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено, що орган ліцензування визначається Кабінетом Міністрів України та постановою КМУ від 14.11.2000 року № 1698 визначений орган ліцензування діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) - Міністерство юстиції України.
Вказує на те, що здійснюючи перевірку ліцензійних умов та приймаючи наказ про анулювання ліцензії позивача відповідачі діяли в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, яке регулює спірні питання, зокрема, Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Під час судового розгляду справи позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій уточнив позовні вимоги та просив скасувати наказ Міністерства юстиції України від 21.05.2012 року № 762/5 в частині анулювання ліцензії серії НОМЕР_2, виданої 14.10.2010 року фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (з урахуванням заяви від 10.07.2012 року - а.с. 60).
Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях, просив відмовити в задоволенні позовної заяви.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представників сторін, суд встановив.
СПД ОСОБА_1 зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності рішенням Виконавчого комітету Макіївської міської ради Донецької області від 03.12.2001 року, місце проживання: 83001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1 (а.с. 8).
14.10.2010 року Державним департаментом з питань банкрутства Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на підставі рішення від 22.09.2010 року № 216-50-17/3696 видана ліцензія серії НОМЕР_2 на проведення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) зі строком дії на необмежений строк (а.с. 7).
17.02.2012 року відділом з питань банкрутства Головного управління юстиції у Донецькій області проведена планова перевірка СПД ОСОБА_1 з питань додержання ліцензійних умов, за результатами якої складений акт № 11 (а.с. 14 - 17).
Перевірка проведена на підставі наказу на проведення перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 03.02.2012 року № 78/1 та посвідчення на проведення перевірки від 07.02.2012 року № 8, виданого Головним управління юстиції у Донецькій області голові комісії заступнику начальника відділу з питань банкрутства Кутьку О.М. та членам комісії: головному спеціалісту відділу з питань банкрутства Терентьєву М.А., провідному спеціалісту відділу з питань банкрутства Ткаченко О.В. (а.с. 13).
Про проведення перевірки СПД ОСОБА_1 повідомлений Головним управлінням юстиції у Донецькій області 27.01.2012 року № 116/12-27 (а.с. 12).
Під час перевірки встановлені порушення СПД ОСОБА_1.:
- п. 3.1, п. 3.3 Розділу ІІІ, абз. 8, 10 п. 2, 3, 12 п. 4.9 Розділу ІУ Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки України від 04.05.2001 року № 72/49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.05.2001 року за № 436/5627;
- п. 2 наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження форм подання арбітражними керуючими інформації, необхідної для ведення єдиної бази данних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, та Інструкції щодо їх заповнення» від 09.09.2011 року № 2089/5;
- абз. 2, 3 п. 4.4 Розділу ІУ Інструкції № 2089;
- абз. 2, 4 ч. 1 ст. 25, ч. 11 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;
- ст. 11, 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
24.02.2012 року Головне управління юстиції у Донецькій області видало розпорядження № 4 про усунення СПД ОСОБА_1. порушень ліцензійних умов, а саме:
- пункту 3.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки України від 04.05.2001 року № 72/49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.05.2001 року № 436/5627, абзацу 3 пункту 4.9 Розділу IV Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 року № 3176/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.10.2011 року за № 1196/19934, абзацу 4 частини 1 статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме, не здійснюється інвентаризація майна банкрутів - МПП «Астра», ДМП «Резонанс», СТОВ Аграрнопромислове підприємство «Оленівське»;
- пункту 3.1 Ліцензійних умов, затверджених наказом № 72/49, пункту 4.6 Розділу IV Ліцензійних умов, затверджених наказом № 3176, абзацу шість частини першої статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме, не виконуються обов'язки керівника (органів управління) банкрута, не подається фінансова звітність та податкова звітність, обов'язковість подання якої встановлена статтями 11 та 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та статтею 49 Податкового кодексу України;
- пункту 3.1 Ліцензійних умов, затверджених наказом № 72/49, абзацу дванадцятого пункту 4.9 Розділу IV Ліцензійних умов, затверджених наказом № 3176, частини одинадцятої статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме, виконуючи повноваження ліквідатора СТОВ «Аграрно-промислове підприємство «Оленівське» комітету кредиторів не наданий щомісячний звіт про свою діяльність та інформація про фінансове становище і майно боржника у травні та червні 2011 року, письмові звіти про свою діяльність від 25.07.2011 року, 19.09.2011 року та 23.01.2012 року не надані Волноваському районному центру зайнятості, ДП ДАК «Хліб України» «Оленівський КХП», які є членами комітету кредиторів;
- пункту 3.1 Ліцензійних умов, затверджених наказом № 72/49, абзацу другого пункту 4.2, абзацу другого пункту 4.9 Розділу IV Ліцензійних умов, затверджених наказом № 3176, абзацу другого частини першої статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме, не вживаються заходи по забезпеченню збереження майна банкрута - СТОВ «Аграрнопромислове підприємство «Оленівське»;
- пункту 3.3 Розділу III, абзацу четвертого пункту 4.2 Розділу IV Ліцензійних умов, затверджених наказом № 3176, пункту 2 наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження форм подання арбітражними керуючими інформації, необхідної для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, та Інструкції щодо їх заповнення» від 09.09.2011 року № 2089/5, а саме, не подана інформація за формами № 1 «Повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство, про боржника та оголошення у пресі», № 5 «Фінансово-економічні показники діяльності боржника - актив балансу», № 5.1 «Фінансово-економічні показники діяльності боржника - пасив балансу» та № 5.2 «Фінансові результати діяльності боржника», термін подання якої по 03.12.2011 року, відносно МПП «Астра» (справа № 5/46), ДМП «Резонанс» (справа № 18/326), СТОВ «Аграрнопромислове підприємство «Оленівське» (справа № 5/776), на яких він станом на 21.11.2011 року виконував повноваження ліквідатора;
- абзацу четвертого пункту 4.2 Розділу IV Ліцензійних умов, абзаців другого, третього пункту 4.4 Розділу IV Інструкції № 2089, а саме, інформація, необхідна для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, яка надана станом на 31.11.2011 року, 31.12.2011 року, 31.01.2012 року, не відповідає формі, яка затверджена Наказом № 2089, зокрема, в інформації за формою № 4, наданої відносно МПП «Астра» (справа № 5/4б) та сільськогосподарського ТОВ «Агропромислове підприємство «Оленівське» (справа № 5/776), до поля 7 «Реєстр вимог кредиторів» не внесені дані щодо кожного кредитора відповідно до черговості, яка встановлена статтею 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в інформації за формою № 4 відносно ДМП «Резонанс» (справа № 18/326) до поля «Всього на дату подання звіту, грн.» не внесені дані щодо розміру кредиторських вимог;
- абзаців восьмого, десятого пункту 3.5 Розділу III Ліцензійних умов, справи боржників зокрема:
1) справи щодо боржників (банкрутів) МПП «Астра» та ДМП «Резонанс» не містять документів, які підтверджують витрати арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх повноважень;
2) справа щодо боржника (банкрута) Сільськогосподарське ТОВ «Агропромислове підприємство «Оленівське» не містить документів, які підтверджують витрати арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх повноважень; актів інвентаризації і аналізу фінансово-господарського стану боржника.
Вирішено:
У термін до 24.03.2012 року усунути вищезазначені порушення Ліцензійних умов та подати у цей термін у письмовій формі інформацію про їх усунення, у разі невиконання цього розпорядження або встановлення факту повторного порушення ліцензія буде анульована (а.с. 20 - 22).
23.03.2012 року СПД ОСОБА_1 надав на адресу Відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Донецькій області інформацію про усунення порушень ліцензійних умов, в якій зазначив, що на усунення порушень, встановлених під час перевірки:
- здійснена інвентаризація майна банкрутів;
- виконати норми ст.11, ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неможливо з наступних підстав:
1) Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є спеціальна законом, норми якого встановлюють взаємовідносини між сторонам справи про банкрутство та судом та не дозволяють звітувати іншим сторонам, які не є сторонами у судовій справі. Для арбітражного керуючого це перевищення повноважень, які надані спеціальним законом, який регулює ці повноваження,
2) п. 5 ст. 3-1 та ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено прямого посилання на виконання норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,
3) згідно ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор виконує функції керівника, але функції тільки по розпорядженню активами банкрута (прийняти, знайти, оцінити, реалізувати, гроші направити на погашення кредиторських вимог). Тобто, нормами закону про банкрутство не встановлений обов'язок підписання та подання фінансової та податкової звітності з підстав, що ліквідатор діє не на засадах Статуту підприємства, а на засадах судових рішень по справі про банкрутство,
4) до відома ліквідатора не доведено, які саме форми звітності необхідно подавати та до яких органів контролю;
- надані звіти за травень, червень 2011року та звіти від 25.07.2011 року, 19.09.2011 року та 23.01.2012 року Волноваському ЦЗ та ДП ДАК «Хліб України» «Оленівський КХП»;
- вжиті заходи про збереження майна СТОВ АПП «Оленівське»;
- до відділу з питань банкрутства неодноразово були направлені листи щодо консультацій з приводу заповнення форм звітності. Як тільки консультації будуть отримані форми звітності, які вказані в Розпорядженні, будуть зкориговані;
- витрати в ліквідаційній процедурі МДП «Резонанс» відсутні;
- витрати в ліквідаційній процедурі СТОВ АПП «Оенівське» та МІДІ «Астра» затверджені судом (а.с. 23 - 24).
Наказом Головного управління юстиції у Донецькій області від 27.04.2012 року № 290/1 з метою перевірки виконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов, виданого за результатами проведення планового заходу, створена комісія з проведення позапланової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 та видане посвідчення на проведення позапланової перевірки від 03.05.2012 року № 48 (а.с. 39 - 41).
03.05.2012 року Головним управлінням юстиції у Донецькій області складений акт № 17 про відсутність арбітражного керуючого ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у ліцензії: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим розпочати проведення позапланової перевірки не вбачається можливим (а.с. 42).
04.05.20012 року Головним управлінням юстиції у Донецькій області складений акт № 45 про відмову арбітражного керуючого в проведені перевірки, в якому зазначено, що в день початку проведення перевірки арбітражний керуючий повідомлений засобами телефоного зв'язку про підстави та термін проведення перевірки, за адресою, зазначеною в ліцензії: АДРЕСА_1, арбітражний керуючий відсутній, у зв'язку з чим розпочати проведення позапланової перевірки не вбачається можливим, після прибуття арбітражного керуючого голова комісії намагався вручити йому посвідчення на проведення перевірки, але арбітражний керуючий відмовився у його отриманні, комісію до проведення перевірки не допустив (а.с. 43 - 44).
Акт направлений на адресу ОСОБА_1 07.05.2012 року , що підтверджується супровідним листом та копією поштоваї квитанції (а.с. 43 - 44, 45).
04.05.2012 року Головне управління юстиції у Донецькій області направило матеріали щодо відмови арбітражного керуючого ОСОБА_1 у проведені перевірки на адресу Міністерства юстиції України (а.с. 46).
Пунктом 2 Наказу Міністерства юстиції України від 21.05.2012 року № 762/5 відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та протоколу засідання Комісії Міністерства юстиції України з розгляду питань про анулювання ліцензій на право провадження діяльності арбітражних керуючих від 18.05.2012 року № 23/5/12 анульована ліцензія від 14.10.2010 року серії НОМЕР_2, видана фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), на підставі акту про відмову арбітражного керуючого у проведенні перевірки від 04.05.2012 року № 45 (а.с. 11).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить скасувати зазначений наказ в частині анулювання ліцензії, виданої ОСОБА_1, оскільки, як вважає позивач, у відповідачів відсутні повноваження на проведення перевірки ліцензійних умов та анулювання ліцензії арбітражного керуючого.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування встановлює Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
Згідно п. 31 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягає господарська діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Частиною 2 статті 4 цього Закону визначено, що реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, уповноважені законом державні колегіальні органи, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.
Згідно п. 24 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування» від 14.11.2000 року № 1698 Міністерство юстиції входить до переліку органів ліцензування та до його повноважень віднесене ліцензування діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Відповідно до п.п. 34 п. 4 Положення «Про Міністерство юстиції України», затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 395/2011, Міністерство юстиції України, відповідно до покладених на нього завдань здійснює ліцензування діяльності фізичних осіб - підприємців, які провадять діяльність як арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори), видає, переоформлює та анулює ліцензії, видає копії та дублікати ліцензій на провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), приймає рішення про визнання таких ліцензій недійсними.
Пунктом 7 Положення «Про міністерство юстиції України» визначено, що Мін'юст України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції.
Таким чином, відповідачі у справі - органи владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, надані їм чинним законодавством, відносно суб'єктів господарювання у сфері провадження господарської діяльності та яким надані повноваження щодо ліцензування діяльності арбітражних керуючих.
Згідно п. 40, 41 Положення «Про Міністерство юстиції України», затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 395/2011, Мін'юст, зокрема, затверджує ліцензійні умови провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та порядок контролю за їх додержанням та здійснює у межах повноважень контроль за додержанням арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) ліцензійних умов.
Відповідно до Законів України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон), Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 395, постанов Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 року № 756 «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності» (із змінами) та від 14.11.2000 року № 698 «Про затвердження переліку органів ліцензування» (із змінами) розроблені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених Наказом Міністра юстиції України від 14.10.2011 року № 3176/5, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17.10.2011 року за № 1196/19934.
Згідно п. 1.4 Ліцензійних умов арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) зобов'язані привести свою діяльність у відповідність до цих Ліцензійних умов протягом місяця з дня набрання чинності цими Ліцензійними умовами.
Повноваження органу державного нагляду визначені статтею 6 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» згідно якого, орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:
- забезпечувати виконання законодавства у сфері ліцензування;
- затверджувати ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності
та порядок контролю за їх додержанням за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування, крім випадків, передбачених цим Законом;
- видавати та переоформлювати ліцензії, видавати дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймати рішення про визнання ліцензій недійсними;
- здійснювати у межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов;
- видавати розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;
- анулювати ліцензії на певний вид господарської діяльності;
- формувати і вести ліцензійний реєстр.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» орган ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади чи державний колегіальний орган, що здійснює передбачені цією статтею повноваження, може делегувати їх своїм структурним територіальним підрозділам.
Частиною 8 статті 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено, що контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом, шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Тобто, здійснюючи перевірку позивача щодо дотримання ним Ліцензійних умов, відповідач 2 діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.
Як зазначалось раніше, під час первинної перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем Ліцензійних умов та видане розпорядження про їх усунення - до 24.03.2012 року.
Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником.
Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості:
- дату складення;
- тип заходу (плановий чи позаплановий);
- вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
- термін усунення порушень;
- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
- найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;
- прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати до органу ліцензування інформацію про усунення порушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю) є підставою для здійснення позапланових заходів.
Згідно ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:
найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід;
перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;
дата початку та дата закінчення заходу;
тип заходу (плановий або позаплановий);
вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
підстави для здійснення заходу;
предмет здійснення заходу;
інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, відповідно до зазначених норм Закону відповідачем виданий відповідний наказ та оформлене посвідчення.
Частиною 5 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Підстави недопуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) суб'єктом господарювання визначені статтею 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до якої суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати до перевірки посадових осіб органу державного нагляду (контролю), якщо вона здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.
Позивачем не надано суду доказів існування обставин для недопуску посадових осіб відповідача 2 до проведення позапланової перевірки, визначених зазначеною нормою Закону.
Статтею 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний, в тому числі, допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, в порушення зазначеної норми Закону арбітражним керуючим не допущені до проведення позапланової перевірки посадові особи відповідача 2, про що складений акт від 04.05.2012 року № 45, який направлений на адресу позивача 07.05.2012 року (а.с. 43 - 44, 45).
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» підставами для анулювання ліцензії є, зокрема, акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.
Оскільки позивач відмовив посадовим особам відповідача 2 в проведені перевірки усунення порушень Ліцензійних умов, Міністерство юстиції України є органом ліцензування діяльності фізичних осіб - підприємців, які провадять діяльність як арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та п.п. 34 п. 4 Положення «Про міністерство юстиції України», затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 395/2011, суд вважає, що відповідач 1 правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, видав наказ про анулювання ліцензії, який оскаржується.
Суд вважає необґрунтованим довід позивача щодо того, що відповідачі вийшли за межі повноважень, оскільки повноваження щодо контролю за здійсненням Ліцензійних умов арбітражними керуючими та анулювання ліцензій, виданих арбітражним керуючим, покладені на Державний департамент з питань банкрутства з підстав, викладених раніше, та, крім того, суд враховує наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 року № 346 «Про ліквідацію урядових органів» ліквідовані урядові органи згідно з додатком, у тому числі Державний департамент з питань банкрутства.
Наказом Міністерства економіки України від 08.06.2011 року № 482 «Деякі питання ліквідації Державного Департаменту з питань банкрутства» на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 року № 346 «Про ліквідацію урядових органів» утворена комісія з проведення ліквідації Державного департаменту з питань банкрутства, яка зобов'язана, в тому числі, здійснити заходи, пов'язані з ліквідацією Департаменту, забезпечивши подання в п'ятиденний строк державному реєстраторові всіх необхідних документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців запису про припинення діяльності Департаменту шляхом ліквідації, розміщення в спеціалізованих друкованих засобах масової інформації оголошення про припинення діяльності шляхом ліквідації цього органу; ужити заходів з ліквідації територіальних органів Департаменту та поінформувати Мінекономіки про результати до 20.09.2011 року.
Згідно п. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем факт встановлених порушень та відмови арбітражного керуючого в проведені перевірки не оскаржується, позивач вказує тільки на відсутність повноважень відповідачів на здійснення перевірки та прийняття наказу про анулювання ліцензій арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Враховуючи наведене та те, що позивач відмовив посадовим особам відповідача 2 в проведені перевірки усунення порушень Ліцензійних умов, про що складений відповідний акт, відповідач 1 у справі є органом державної влади, якому надані повноваження щодо надання та анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), суд вважає, що наказ, який оскаржується, виданий в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, тому підстав для задоволення позовної заяви про скасування наказу про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) з зазначених підстав не вбачається.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони - суб'єкта владних повноважень питання про розподіл судових витрат не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ст. 2, ст. 11, ст. 14, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування наказу Міністерства юстиції України від 21.05.2012 року № 762/5 в частині анулювання ліцензії серії НОМЕР_2, виданої 14.10.2010 року фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, - відмовити.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У судовому засіданні 10.07.2012 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 13.07.2012 року.
Головуючий суддя Давиденко Т.В.
Судді Логойда Т. В. Циганенко А.І.