Справа 22ц/0590/7944/2012 Головуючий у 1 інстанції Дармін М.О.
Категорія 55 Доповідач Соломаха Л.І.
17 липня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Пономарьової О.М.
суддів Соломахи Л.І., Шигірта Ф.С.
при секретарі Забавіній М.О.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про захист прав споживача, визнання угоди недійсною та повернення грошових коштів з апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 11 червня 2012 року, -
10 квітня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (далі ТОВ «АВТО ПРОСТО») про захист прав споживача, визнання угоди недійсною та повернення грошових коштів.
Зазначав, що 07 жовтня 2008 року він уклав з ТОВ «АВТО ПРОСТО» угоду № 330119 про надання послуг програми АвтоТак з метою придбання легкового автомобіля «ДЄУ Ланос» за ціною 71 680 грн. На виконання своїх зобов'язань він сплатив 15 196,52 грн., в тому числі вступний внесок в розмірі 2 580,48 грн. та 13 щомісячних внесків по 970,78 грн., але право на отримання автомобіля не отримав.
Вважає, що зазначена угода не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», якою заборонена нечесна підприємницька практика, яка вводить споживача в оману, зокрема така, як утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем. Крім того, угода не відповідає вимогам ст. 18 вказаного Закону, оскільки містить несправедливі умови договору, які призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживача..
Здійснені ним виплати не створюють для відповідача будь-яких обов'язків. Останній покладає на учасників системи придбання автомобілів в групах їх витрати, не вкладаючи при цьому власних коштів, що робить таку діяльність пірамідальною схемою, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів такої системи, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
Згідно умов Угоди ТОВ «АВТО ПРОСТО» щомісячно самостійно організовує та проводить асигнаційний акт, а право на отримання автомобіля позивачем залежить від розміру чистого фонду групи і внесення коштів іншими учасниками системи. При цьому відповідач створив складну багатоступінчату, двозначну, незрозумілу для споживача схему визначення одного лише права на отримання автомобіля через механізми: сплати повних внесків, цілих чистих або половинних чистих внесків, накопичення внесків, пропозиції авансових внесків. Посилаючись на збереження конфіденційного характеру пропозиції, у п. 6.3 ст. 6 Угоди ТОВ «АВТО ПРОСТО» зобов'язує учасника системи надсилати свої пропозиції у закритому конверті, в якому учасник має продублювати свої індивідуальні дані та зазначити кількість вже сплачених авансових внесків (за наявності) та авансових внесків, що пропонуються до сплати у випадку перемоги пропозиції учасника. І лише, якщо ця пропозиція перемагає, учасник має сплатити кількість запропонованих і ще не сплачених авансових внесків, нарахованих відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент проведення асигнаційного акту.
ТОВ «АВТО ПРОСТО» згідно п. 7.1 ст. 7 Угоди залишає за собою право прийняти або відхилити запит учасника про надання марки або моделі автомобіля, що відрізняється від зазначеного в додатку № 1 Угоди. Крім того, якщо обраний учасником автомобіль коштує дорожче, ніж модель, зазначена в додатку № 1, учасник зобов'язаний одноразовим платежем сплатити різницю їх поточної ціни, а в подальшому такий учасник повинен сплачувати майбутні повні внески відповідно до поточної ціни автомобіля, вказаного в додатку № 1 до Угоди. У тому випадку, якщо учаснику і надано право на отримання автомобіля, то він згідно ст. 8 Угоди може отримати автомобіль лише в тому разі, коли попередньо виконав такі вимоги: у строк, встановлений ТОВ «АВТО ПРОСТО» сплатив наступні платежі та запропоновані до сплати внески, а також плату за право на отримання автомобіля, протягом 5 банківських днів з моменту одержання повідомлення про надання йому права на отримання автомобіля. Крім того, учасник повинен: надати визначені ТОВ «АВТО ПРОСТО» гарантії щодо повної оплати платежів, передбачених угодою: сплатити усі податки, мито та інші витрати, необхідні для реєстрації автомобіля та оформлення гарантій. У разі невиконання зазначених вимог ТОВ «АВТО ПРОСТО» має право відмовити у передачі автомобіля та анулювати право на його отримання. В такому випадку, плата за право на отримання автомобіля учаснику не відшкодовується.
В ст. 14 Угоди закладено несправедливі умови про анулювання відповідачем права на отримання автомобіля, усунення від участі в асигнаційних актах, розірвання угоди та неповернення внесених коштів у випадках невиконання зобов'язань за угодою.
Ні в Угоді, ні в додатках до неї не зазначено підприємство, з яким ТОВ «АВТО ПРОСТО» укладено договір на постачання автомобіля, його виробник, імпортер та/або дистриб'ютор, а також модель та інші основні характеристики автомобіля, кінцевий термін дії угоди. Встановлення невиправдано малого строку для надання позивачем згоди на отримання автомобіля, зобов'язання його до виконання усіх зазначених вище умов для можливості отримання автомобіля, є підтвердженням несправедливості умов Угоди та нечесної підприємницької практики відповідача.
Згідно Угоди право на отримання автомобіля учасником системи за результатами розподілу фонду групи є підставою для придбання за рахунок фонду групи автомобіля для учасника системи. Тобто, відповідач формує групу учасників системи, надалі створює фонд цієї групи за рахунок чистих щомісячних платежів, сплачених учасниками групи, тобто за кошти учасників системи, а потім один раз на місяць розподіляє фонд групи між учасниками системи, але право на купівлю автомобіля отримують не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість авансових чистих щомісячних платежів та задекларували найбільшу кількість чистих щомісячних внесків. Отже, розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі: саме одержання права на отримання автомобіля, що передається у власність учаснику системи, до його повної оплати є «компенсацією» за рахунок коштів інших учасників системи, залучених до умови діяльності програми Авто Так.
Посилаючись на вимоги ст. 203, ст. 215 ЦК України, ст. 18, ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ОСОБА_2 просив:
- визнати недійсною угоду № 330119 від 07 жовтня 2010 року, укладену між ним та відповідачем;
- стягнути з відповідача на його користь сплачені ним за угодою кошти в розмірі 15 196,52 грн. (а.с. 1-5).
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 11 червня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «АВТО ПРОСТО» про захист прав споживача, визнання угоди недійсною та повернення грошових коштів відмовлено (а.с. 89-93).
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на незаконність судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог (а.с. 95-98).
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до частини 5 ст. 76 ЦПК України. У судове засідання з'явився його представник ОСОБА_1, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 11 квітня 2012 року (а.с. 82), доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Представник відповідача - ТОВ «АВТО ПРОСТО» в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник ТОВ «АВТО ПРОСТО» Онищенко О.А., який діє на підставі довіреності цієї юридичної особи від 28 грудня 2011 року (а.с. 80), надіслав факс про розгляд справи у його відсутність. В запереченнях на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін
Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав:
З матеріалів справи встановлено, що 07 жовтня 2010 року між ТОВ «АВТО ПРОСТО» в особі продавця консультанта Урсаки Т.І., яка діє на підставі довіреності, та ОСОБА_2 (надалі Учасник) була укладена Угода № 330119, предметом якої є надання Учаснику ОСОБА_2 послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання Автомобіля (а.с. 6).
Згідно Додатку № 1 до Угоди, позивач мав придбати автомобіль марки ДЄУ Ланос за ціною 71 680 грн (а.с. 50).
Відповідно до ст. 2 Угоди ТОВ «АВТО ПРОСТО» гарантує надання Учаснику (позивачу) Права на отримання Автомобіля за умовами виконання учасником всіх зобов'язань, передбачених угодою.
Відповідно до ст. 3 цієї Угоди ТОВ «АВТО ПРОСТО» зобов'язується надавати Учаснику системи наступні послуги в порядку та строки, визначені Угодою: включення Учасника до системи АвтоТак шляхом підписання даної Угоди; формування груп Учасників для придбання Автомобіля; включення Учасника до групи для придбання Автомобілів; організація та створення умов для придбання Автомобілів Учасниками системи; здійснення оплати Автомобіля Виробнику, Імпортеру чи Дістриб'ютору за рахунок коштів, оплачених Учасниками системи, на умовах Угоди; забезпечення отримання Автомобіля Учасником системи згідно з умовами Угоди; здійснення адміністративних процедур, необхідних для передачі автомобіля Учаснику системи, який одержав Право на отримання Автомобіля; формування Фонду для повернення коштів; приймання та перерахування страхових платежів відповідній страховій компанії; адміністрування групи, до складу якої входить Учасник системи, протягом всього строку її існування; надання всіх послуг, визначених в Угоді та Додатках до неї; вчинення всіх інших дій, спрямованих на придбання Учасником автомобіля через Систему.
Відповідно до ст. 5 цієї Угоди та додатку № 1 до Угоди Учасник ОСОБА_2 зобов'язується:
сплатити Вступний внесок у розмірі 2 580,48 грн.;
сплатити плату за Право на отримання Автомобіля при наданні такого Права - 3%+ПДВ;
щомісячно сплачувати Повні внески, тобто цілий чистий внесок (частина щомісячного Повного внеску, який використовується для оплати Автомобіля та формування Фонду для повернення коштів і розмір якого розраховується шляхом ділення Поточної ціни Автомобіля на кількість внесків, передбачену Графіком внесків) - 0,8333 % від вартості автомобіля, Внесок в оплату послуг (оплата послуг АВТО ПРОСТО) - 0,38 %, Внесок в оплату страхового платежу - 0,065 %;
сплачувати внески зі страхування автомобіля після отримання Автомобіля;
отримати Автомобіль за умови виконання зобов'язань, встановлених Угодою.
Згідно додатку № 1 до Угоди графік внесків позивача складає 120 внесків.
Відповідно до ст. 7 Угоди вона діє до моменту виконання обома Сторонами всіх зобов'язань, передбачених Угодою (а.с. 49-53).
У додатку № 2 до Угоди викладені Правила функціонування системи придбання в групах АВТОТАК (а.с. 51-53).
Усього на виконання умов Угоди позивач ОСОБА_2 сплатив 15 200,52 грн., з яких вступний внесок у розмірі 2 580,48 грн. (а.с. 18) та тринадцять щомісячних платежів за період з листопада 2010 року по листопад 2011 року по 970,78 грн. (а.с. 18-21).
До теперішнього часу Право на отримання автомобіля ТОВ «АВТО ПРОСТО» позивачу не надано.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач підписав Угоду та додатки до неї, що свідчить про його обізнаність з усіма умовами договору та згоду на виконання своїх обов'язків за нею, тобто про досягнення між сторонами згоди за всіма умовами Угоди. Посилання позивача на створення відповідачем пірамідальної схеми в системі АВТО ПРОСТО є необґрунтованим. Згідно ст. 2 Угоди відповідач гарантує Учаснику системи, що він одержить право на отримання автомобіля за умови, що Учасник системи виконує всі зобов'язання, які випливають з цієї Угоди. Угода не передбачає отримання права на автомобіль за рахунок залучених коштів інших Учасників та можливість одержання компенсації, отримання винагороди за залучення інших учасників. Відповідач надає учасникам послуги, що направлені на придбання автомобіля на основі системи АвтоТак та полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах асигнаційних актів та інших послуг, передбачених угодою. Після формування групи Учасників залучення інших Учасників (споживачів) не відбувається. Тобто, кінцевим результатом укладеної угоди з учасником певної групи є отримання автомобіля всіма Учасниками, за умов дотримання ними встановлених договором умов. Споживач сплачує саме за одержання послуги, яка споживається в процесі виконання. Право на отримання автомобіля надається за механізмами, передбаченими угодою відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не платежів, здійснених іншими учасниками групи. Відповідач отримує оплату саме за рахунок продажу продукції - надання послуг, а не за рахунок залучення інших споживачів. Крім того, після отримання учасником автомобіля та реєстрації його на власне ім'я останній зобов'язаний і надалі сплачувати внески до повного виконання зобов'язань за угодою - повної оплати вартості автомобіля, оплати послуг відповідача та страхових внесків.
З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можливо. До них суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, в тому числі ст. 3607 ЦПК України, не врахував судову практику, яка викладена в постанові Верховного Суду України по справі № 6-35цс12 від 23 травня 2012 року, яка прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Відповідно до частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно частини 1, п. 7 частини 3, частини 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII (в редакції Закону від 15.12.1993 року № 3682-XII) нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
З Угоди № 330119 від 07 жовтня 2010 року та додатків № 1, № 2 до цієї Угоди встановлено, що виконання послуг з адміністрування системи полягає в тому, що Учасник сплачує передбачені Угодою кошти, а ТОВ «АВТО ПРОСТО» формує групу Учасників, за рахунок чистих внесків яких здійснюється придбання Автомобіля (ст. ст. 3, 5 Угоди, розділ 1, ст.ст. 1, 2 розділу 2 додатку № 2 «Правила функціонування системи придбання в групах АВТОТАК»).
Учасник отримує автомобіль через механізми надання Права на отримання Автомобіля, передбачені Угодою, - через механізм накопичення внесків, через механізм пропозиції авансових внесків (ст.ст. 4-6 розділу 2 додатку № 2 «Правила функціонування системи придбання в групах АВТОТАК»). І таке надання Права на отримання Автомобіля здійснює ТОВ «АВТО ПРОСТО» на власний розсуд. Право на отримання Автомобіля через механізм Накопичення внесків одержують не всі Учасники системи, а тільки той Учасник, який має найбільшу загальну кількість балів відповідно до даних ТОВ «АВТО ПРОСТО» (ст. 5.1 розділу 2 додатку № 2), а через механізм пропозиції авансових внесків - лише той Учасник, який в своїй групі зробив пропозицію з найбільшою кількістю авансових внесків (ст. 6.5 розділу 2 додатку № 2 «Правила функціонування системи придбання в групах АвтоТак»).
Угода не містить строків та (або) термінів отримання Учасником автомобіля, та будь-яких гарантій отримання Учасником автомобіля навіть у разі сплати повної вартості Автомобіля та виконання усіх зобов'язань щодо сплати Внесків в оплату послуг та Страхових внесків. Відповідно до ст. 1.2 розділу 2 додатку № 2 до Угоди «Правила функціонування системи придбання в групах АвтоТак» система функціонує таким чином, що кількість Учасників групи, яким надається Право на отримання Автомобіля, відповідає кількості Автомобілів, яку можливо придбати за рахунок Чистого доходу групи. Учаснику, який сплатив повну вартість Автомобіля та виконав усі зобов'язання щодо сплати Внесків в оплату послуг та Страхових внесків, буде надано Право на отримання Автомобіля на найближчому Асигнаційному акті, який буде проводитися у місяці, наступному за місяцем, в якому Учасник повністю виконав усі зобов'язання за Угодою. Такий Учасник користується пріоритетом в отриманні автомобіля перед іншими Учасниками в групі. Проте згідно ст. 6.5 зазначених Правил якщо 2 (два) або більше Учасників зробили однакові пропозиції авансових внесків АВТО ПРОСТО зобов'язується надати Право на отримання Автомобіля Учаснику, номер Угоди якого є меншим. Згідно ст. 15.2 Правил як наслідок ліквідації групи АВТО ПРОСТО припиняє проведення Асигнаційних актів, і в міру того, як АВТО ПРОСТО буде отримувати Повні внески від учасників, які вже отримали Автомобіль, Учасникам, які ще не отримали Автомобіль та не розірвали Угоду, будуть повертатися сплачені Чисті внески.Угода не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ «АВТО ПРОСТО» за невиконання умов договору.
Натомість ст. 14 розділу 2 додатку № 2 «Правила функціонування системи придбання в групах АвтоТак» передбачена відповідальність Учасника в разі невиконання зобов'язань за угодою:
- якщо Учасник, який ще не одержав Права на отримання Автомобіля, не сплатить у встановлений термін 1 (один) або більше Повних внесків, то такий Учасник не допускається до участі в Асигнаційних актах, доки він не сплатить прострочений внесок (внески);
- якщо Учасник, який ще не одержав Права на отримання Автомобіля, не сплатить 3 (три) або більше послідовних або вибіркових Повних внесків, АВТО ПРОСТО має право розірвати Угоду;
- якщо Учасник, який отримав Автомобіль, не сплатить 2 (два) або більше послідовних або вибіркових Повних внесків, то такий Учасник за платіжною вимогою АВТО ПРОСТО зобов'язаний повністю одноразово достроково сплатити всі несплачені внески згідно з Графіком внесків протягом 10 (десяти) календарних днів від дати отримання відповідної платіжної вимоги;
- якщо Учасник, який отримав Автомобіль, не виконає вимоги АВТО ПРОСТО щодо дострокової сплати несплачених внесків згідно з умовами попереднього пункту у встановлений термін, АВТО ПРОСТО використовуватиме надані цим Учасником та третіми особами Гарантії, і такий Учасник зобов'язується за першою :вимогою АВТО ПРОСТО негайно передати Автомобіль для його реалізації з метою погашення боргу за Угодою;
- у випадку несплати Авансових внесків за механізмом Пропозиції Авансових внесків у встановлений термін, АВТО ПРОСТО має право анулювати Право на отримання Автомобіля, і такого Учасника буде усунуто від участі в наступних трьох щомісячних Асигнаційних актах;
- у разі, якщо Учасник, якому було надано Право на отримання Автомобіля, не надасть документи, необхідні для передачі Автомобіля, у визначений АВТО ПРОСТО строк, останній має право анулювати надане Право на отримання Автомобіля та усунути такого Учасника від участі в наступних трьох Асигнаційних актах;
- у випадку, якщо Учасник одержав Право на отримання Автомобіля, сплатив усі Повні внески, передбачені Угодою, а також Плату за Право на отримання автомобіля, та відмовився від отримання Автомобіля, АВТО ПРОСТО має право в односторонньому порядку розірвати Угоду з таким Учасником.
У випадку розірвання Угоди за ініціативою Учасника йому повертаються лише Чисті внески, тобто не підлягають поверненню вступний внесок, внески в оплату послуг й страхові внески. Чисті внески підлягають поверненню за вирахуванням Відступного за відмову від Угоди в розмірі 2 (двох) Цілих Чистих внесків (ст. 13 розділу 2 додатку № 2 до Угоди «Правила функціонування системи придбання в групах АвтоТак»).
З зазначеного встановлено, що умови Угоди № 330119 є несправедливими та непрозорими, унаслідок чого утворюється істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачеві, і що ТОВ «АВТО ПРОСТО» здійснює нечесну підприємницьку практику, оскільки діяльність ТОВ «АВТО ПРОСТО» вводить споживача в оману, фонди групи з придбання автомобіля формуються виключно за рахунок внесків інших учасників системи, без залучення коштів ТОВ «АВТО ПРОСТО», а розподіл коштів фонду групи між учасникам являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми: оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками АВТО ПРОСТО, в подальшому Учасник АВТО ПРОСТО, який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам АВТО ПРОСТО, тобто один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику програми. При цьому, позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, право отримати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками АВТО ПРОСТО.
Згідно із п. 7 частини 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
Оскільки позивач ОСОБА_2 сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, ТОВ «АВТО ПРОСТО» без залучення власних коштів формувало групи учасників, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи АвтоТак, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що спірний договір - це досягнута між сторонами угода про посередницьку діяльність, яка не порушує права позивача, а діяльність ТОВ «АВТО ПРОСТО» з реалізації системи АвтоТак не є такою, що вводить споживача в оману.
Висновок суду першої інстанції про те, що після формування групи Учасників залучення інших Учасників (споживачів) не відбувається, не відповідає обставинам справи. Так в ст. 13.7 розділу 2 додатку № 2 до Угоди «Правила функціонування системи придбання в групах АвтоТак» передбачено, що з метою забезпечення стабільного функціонування груп Учасників АВТО ПРОСТО має право здійснити заміну тих Учасників, що розірвали Угоду або Учасників, з якими Угоду розірвано АВТОПРОСТО, новими Учасниками.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові по справі № 6-35цс12 від 23 травня 2012 року, яка прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до ст. 3607 ЦПК України це судове рішення є обов'язковим для всіх судів України і суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Як роз'яснено у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.
Відповідно до частини 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Відповідно до частини 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про те, що угода № 330119 від 07 жовтня 2010 року здійснена з використанням ТОВ «АВТО ПРОСТО» нечесної підприємницької практики, тобто є нікчемною внаслідок того, що її недійсність передбачена законом, правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання угоди № 330119 від 07 жовтня 2010 року недійсною відсутні.
Оскільки за змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, то є обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача 15 200,52 грн. сплачених за нікчемною угодою, з яких вступний внесок - 2 580,48 грн. та тринадцять щомісячних платежів за період з листопада 2010 року по листопад 2011 року по 970,78 грн. (970,78 х 13 + 2 580,48). При зазначенні позивачем в позові суми 15 196,52 грн. допущена арифметична помилка.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права є обґрунтованими, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення:
про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позовної вимоги про визнання угоди № 330119 недійсною - з інших підстав, ніж зазначено в рішенні суду першої інстанції;
про задоволення позовної вимоги про повернення коштів, сплачених за угодою.
Відповідно до частини 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При зверненні до суду з позовом позивачем судовий збір не сплачувався, від його сплати він звільнений на підставі п. 7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до ст. 2, п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у разі подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2011 року № 4282-VI мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2012 року складала 1 073 грн.
Виходячи з задоволених позовних вимог ОСОБА_2 про повернення сплачених за угодою сум, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 214,60 грн. (15 200,52 грн. х 1% = 152,00 грн., але не менш 214,60 грн. (1 073 х 0,2).
Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 11 червня 2012 року скасувати та ухвалити нове.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (код ЗКПО 35509011, юридична адреса: м. Київ вул. Боровського, 24, корпус 1, 3-й поверх) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець селища Павлівка Солонянського району Дніпропетровської області) 15 200 (п'ятнадцять тисяч двісті) гривень 52 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (код ЗКПО 35509011, юридична адреса: м. Київ вул. Боровського, 24, корпус 1, 3-й поверх) на користь держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 коп. за наступними реквізитами: код бюджетної класифікації доходів 22030001 «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050"(ознака 80)), код ЕДРПОУ апеляційного суду Донецької області 02891428, пункт 1.1; розрахунковий рахунок 31212206780004; одержувач - державний бюджет м. Донецьк Ворошиловський район; ЄДРПОУ - 38033949, МФО 834016, банк: ГУ ДКСУ у Донецькій області.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
Ф.С. Шигірт