про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
22 травня 2012 року Справа № 2а/0370/1477/12
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Дмитрук В.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції про скасування акту опису й арешту майна,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції про скасування акту від 17.02.2012р. опису й арешту майна - земельної ділянки площею 0,2030 га, кадастровий номер 0722883400:01:002:2099, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з чим слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі ст.109 ч.1 п.1 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Пункти 1, 4 частини 1 статті 3 КАС України визначають, що адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом; справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч.1 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Даний позов не підвідомчий адміністративному суду, оскільки скасування акту опису й арешту майна не може бути предметом публічно-правових відносин, з огляду на наступне.
Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Оскаржуваний акт не встановлює для позивача жодних прав та обов'язків, не породжує певних правових наслідків, і не має обов'язкового характеру для позивача.
Якщо виходити з положень правознавства, то такі акти не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не мають обов'язкового характеру для суб'єкта по відношенню, до якого вони винесенні.
Акт лише стверджує факт проведення виконавчих дій по опису й арешту майна та не є актом індивідуальної дії в розумінні ч.2 ст.17 КАС України, а тому не може бути предметом оскарження в суді. Предметом оскарження в адміністративному суді є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів опису й арешту майна, тобто оскарженню підлягають постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Даний висновок підтверджується також інформаційним листом Верховного Суду України № 3.2.-2005 від 26.12.2005р.
Відтак, акт опису й арешту майна, складений державним виконавцем ВДВС Луцького РУЮ, та викладені в ньому дані, не може бути предметом оскарження, оскільки не є ані правовим актом індивідуальної дії, ані нормативно-правовим актом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції про скасування акту опису й арешту майна.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В.Дмитрук