Постанова від 15.06.2012 по справі 2а-3931/12/0170/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 червня 2012 р. Справа №2а-3931/12/0170/15

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л. , за участю секретаря судового засідання Єлжової Н.М.,

представника позивача - Харькова М.П.;

представника відповідача - Чекамова О.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства " Красноперекопський завод залізобетонних виробів"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулося з адміністративним позовом Відкрите акціонерне товариство "Красноперекопський завод залізобетонних виробів" (далі - позивач) до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000201520 від 13.07.2011 р. про застосування фінансових санкцій (штрафу) у сумі 25739,43 грн. відносно Відкритого акціонерного товариства " Красноперекопський завод залізобетонних виробів".

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем застосовані штрафні санкції з порушенням норм матеріального права, без урахування того, що на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до яких дія мораторію поширюються на зобов'язання, які виникли до його введення та припиняється закінченням провадження у справі про банкрутство.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.05.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від здійснена заміна відповідача на правонаступника - Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що спірне податкове повідомлення - рішення було прийнято за результатами перевірки, у зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах закону, тому підстав для його скасування не має.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, що дія мораторію не розповсюджується на зобов'язання з податку на додану вартість, які несвоєчасно сплачені позивачем, оскільки вказані зобов'язання є поточними зобов'язаннями платника податків, тому на них не розповсюджується дія мораторію, який введений Господарським судом АР Крим 22.11.05 р.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Красноперекопський завод залізобетонних виробів" зареєстровано виконавчим комітетом Армянської міської ради АР Крим як юридична особа, ідентифікаційний код 01269974, є платником податків та зборів, в тому числі податку на додану вартість.

Таким чином, судом встановлено, що позивач являється юридичною особою, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2011 року посадовою особою податкового органу проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт перевірки 803/15-2/1269974 від 11.07.2011 р., відповідно до якого встановлено порушення позивачем граничного строку погашення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення №0000201520 від 13.07.2011 р. про застосування фінансових санкцій (штрафу) у сумі 25739,43 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позивних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи податкової служби зобов'язані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок суб'єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення - рішення, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що порядок та строки надання податкової звітності, сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень-грудень 2010 року були врегульовані Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Законом України "Про систему оподаткування", у зв'язку з чим, суд вважає за необхідним в цій частині керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування", платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов'язок сплачувати податки і збори.

Таким чином, позивач, який є платником податків і зборів, зобов'язаний у строки, встановлені чинним законодавством, подавати до податкових органів податкову звітність та своєчасно сплачувати самостійно визначені податкові зобов'язання.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (п.5.1. ст. 5 Закону).

Позивачем в порядку податкової звітності до Красноперекопської ОДПІ АР Крим були надані декларації з податку на додану вартість за звітні періоди серпня - грудня 2010 року, відповідно до

яких платником податків визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди.

Відповідно до абз. 1 пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" від ….. платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 203.1 ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Позивачем в порядку податкової звітності до Красноперекопської ОДПІ АР Крим були надані декларації з податку на додану вартість за звітні періоди січня - квітня 2011 року, відповідно до яких платником податків визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно акту перевірки позивачем здійснена оплата податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітні періоди серпня-грудня 2010 року, січня - квітня 2011 року 22.06.2011 року.

Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 20.06.2011 року за заявою відповідача було порушено справу про банкрутство. Ухвалою Господарського суду АР Крим від 20.06.2011 року у справі №5002-3/2577-2011 року введений мораторій по зобов'язанням строк сплати яких настил до дня порушення провадження по справі про банкрутство згідно вимог п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року №2343-XII.

Згідно з п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання, зокрема грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Застосування положень зазначеної норми можливе з урахуванням змісту поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів, який у статті 1 вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Оскільки мораторій запроваджується щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до прийняття рішення про його введення, то і заборона застосування санкцій за невиконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) під час дії мораторію стосується саме податкових зобов'язань, які виникли до введення мораторію.

Суд зауважує, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і податкові зобов'язання, які виникли до, а виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство платника податку, а також штрафи за їх невиконання.

Таким чином, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Поточні ж вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. За поточними зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм законодавства, суд зазначає, що дія мораторію згідно ухвали Господарського суду АР Крим від 20.06.2011 року у справі №5002-3/2577-2011 року розповсюджуються в тому числі на податкові зобов'язання позивача з податку на додану вартість серпня-грудня 2010 року, січня - квітня 2011 року, оскільки строк їх виконання настав до дня введення мораторію. А відтак, з введенням мораторію припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Приймає до уваги, що спірне рішення прийнято щодо зобов'язань з податку на додану вартість, строк виконання яких настав до введення мораторію, вказані зобов'язання не є поточними зобов'язаннями платника податку, а відтак на них поширюється дія мораторію, яка введена згідно ухвали Господарського суду АР Крим від 20.06.2011 року у справі №5002-3/2577-2011 року.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що спірне рішення прийнято з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Приймає до уваги, що позивачем невірно визначені позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення - рішення, замість визнання його протиправним, що є наслідком скасування податкового повідомлення-рішення, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає за можливим відповідно до ст. 11 КАС України вийти за межи позивних вимог та визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000201520 від 13.07.2011 р.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

У зв'язку зі складністю справи судом 15.06.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 20.06.2012 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000201520 від 13.07.2011 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства " Красноперекопський завод залізобетонних виробів" судовій збір у сумі 257,39 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.

Попередній документ
25174537
Наступний документ
25174539
Інформація про рішення:
№ рішення: 25174538
№ справи: 2а-3931/12/0170/15
Дата рішення: 15.06.2012
Дата публікації: 22.08.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: