Іменем України
10 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4650/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Тріфанової С.С.
при секретарі судового засідання: Скляровій І.А.,
за участю
прокурора-заявника: Черніков Є.Е. (посвідчення №428),
представника позивача: Козлова О.В. (довіреність від 03.01.12 №03/09),
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора міста Краснодону Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Краснодонського комунального автотранспортного підприємства №032804 про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 201553,03 грн.,
15 червня 2012 року прокурор м.Краснодону Луганської області звернувся із позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Краснодонського комунального автотранспортного підприємства №032804 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 201553,03 грн., в якому послався на те, що відповідач зареєстрований в УПФУ в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У зв'язку з чим за період з 20.12.2011 по 30.04.2012 за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 201553,03 грн. та складається з суми недоїмки -142452,88 грн., з несплати фінансових санкцій -22488,15 грн., пені -36612 грн.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали заявлені вимоги та просили стягнути з Краснодонського комунального автотранспортного підприємства №032804 на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області суми заборгованості у розмірі 201553,03 грн.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень на адміністративний позов не надав.
Вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до Закону №2464-VІ вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).
У ч.2 ст.6 вказаного Закону зазначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний зокрема своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Статтею 9 цього Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку, за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
При цьому, платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. внесок,
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Частиною 11 статті 9 Закону визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
На підставі пункту 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплаченої суми єдиного внеску.
Частиною 4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі, якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Згідно ч.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Виходячи з аналізу наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що Краснодонське комунальне автотранспортне підприємство №032804 має статус юридичної особи, зареєстроване Виконавчим комітетом Краснодонської міської ради 11.01.1997 за №1 387 120 0000 000532, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області.
Судом встановлено, що за період з 20.12.2011 по 30.04.2012 за Краснодонським комунальним автотранспортним підприємством обліковується заборгованість у сумі 201553,03 грн. та складається з суми недоїмки -142452,88 грн., з несплати фінансових санкцій -22488,15 грн., пені -36612 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області відповідачу було направлено вимогу №Ю-40У від 10.05.2012 року про сплату заборгованості в сумі 201553,03 грн., з яких: недоїмка складає 142452,88 грн., фінансові санкції -22488,15 грн., пеня -36612 грн.(а.с.9)
Зазначена вимога отримана уповноваженою особою відповідача, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, відповідачем у встановлені законодавством строки не оскаржена, сума заборгованості ним до УПФУ не перерахована.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор та позивач звільнені від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги прокурора міста Краснодону Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Краснодонського комунального автотранспортного підприємства №032804 про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 201553,03 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Краснодонського комунального автотранспортного підприємства №032804 (код 03328072) заборгованість у сумі 201553,03 грн. (двісті одна тисяча п'ятсот п'ятдесят три грн. 03 коп.), у тому числі недоїмка -142452,88 грн., фінансові санкції -22488,15 грн., пеня -36612 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (р/р 37192012001236, МФО 804013, код ЄДРПОУ 37907233 ГУДКСУ у Луганській області м.Луганськ).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі складено та підписано 13 липня 2012 року.
СуддяС.С. Тріфанова