вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
05 червня 2012 р. (15:18) Справа №2а-3114/12/0170/22
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., при секретарі судового засідання Реут А.Ю., за участю представників сторін:
від позивача - Олійник М.О.,
від відповідача - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Сімферопольського міського центру зайнятості
до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим
про стягнення.
Обставини справи. Сімферопольський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим про стягнення 3027,91грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення порядку відшкодування Пенсійному фонду України з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття витрат, пов'язаних із достроковим виходом працівників на пенсію, затверджений спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 06.08.2001 р. № 331/39 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.08.2001 р. за номером 713/5904. Відповідачем не відшкодовано безпідставно сплачені Сімферопольським міським центром пенсійного забезпечення ОСОБА_2.
Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позові, просила останні задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся неодноразово належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Приймаючи до уваги, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин не з'явився в судове засідання, суд вважає можливим розглядати справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд,
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" N 1533-III від 02.03.2000 року забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).
Згідно з частиною другою статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України "Про зайнятість населення" № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Отже, судом встановлено, що позивач являється установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 являється республіканським органом виконавчої влади.
З аналізу зазначених норм вбачається, що позивач, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, є суб'єктом владних повноважень.
У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Основними завданнями Пенсійного фонду України є, зокрема, керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою; забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; застосовування фінансових санкцій, передбачених законом.
На підставі вищезазначеного, дана справа є справою адміністративної юрисдикції та підлягає вирішенню адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача про визнання рішення протиправними суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії та рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених позивних вимог судом встановлено наступне.
07 лютого 2011 р. ОСОБА_2 звернулась до позивача з метою пошуку роботи. Відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_2 остання була звільнена з останнього місця роботи - виконавчого комітету Центральної районної ради м.Сімферополя, 04.02.2011 р. з підстав, передбачених п.1 ст.40 КЗпП України.
Відповідно до п.«г» ч.І ст.26 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р. № 803-ХІІ (в редакції, що діяла на час звернення ОСОБА_2 до центру зайнятості) працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, за умови їх реєстрації у службі зайнятості і протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора роки до встановленого законом строку осіб передпенсійного віку, які мають страховий стаж для чоловіків -25 років, для жінок - 20 років, а і для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей 1 вид пенсії.
Пунктом 7 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 219 (в редакції, що діяла на час звернення ОСОБА_2 до центру зайнятості), встановлено, що громадянам передпенсійного віку (чоловікам після досягнення 58 років, жінкам - 53 років), яким на момент вивільнення залишилося півтора року до досягнення пенсійного віку і трудовий договір з якими розірвано відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, у разі, коли вони мають страховий стаж для чоловіків -25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на такий вид пенсії, за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, протягом семи календарних днів після вивільнення, у разі відсутності підходящої роботи видається клопотання до органів Пенсійного фонду України.
14 лютого 2011 р. позивачем ОСОБА_2 видано направлення до відповідача № 1501102145101 для призначення дострокової пенсії за віком. Така пенсія призначена ОСОБА_2 Управлінням Пенсійного фонду України у Київському районі м.Сімферополя, на підставі наказу №259 від 21.03.2011 р., з 14 лютого 2011 р.
Відповідно до норм статей 16, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата пенсій особам, які достроково вийшли пенсію відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», у період до досягнення ними пенсійного віку здійснюється в установленому законодавством України порядку Пенсійним фондом України за рахунок коштів, що відшкодовуються Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Порядок відшкодування Пенсійному фонду України з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття витрат, пов'язаних із достроковим виходом працівників на пенсію, затверджений спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 06.08.2001 р. № 331/39 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.08.2001 р. за номером 713/5904 (далі- Порядок № 331/39).
Пунктом 3 Порядку № 331/39 встановлено, що відшкодуванню підлягають суми пенсій, які виплачені в період від їх призначення до досягнення особою встановленого законодавством пенсійного віку (у тому числі на пільгових умовах) з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, інших доплат, допомоги на поховання та коштів, витрачених Пенсійним фондом на доставку цих пенсій та допомоги.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 331/39 центри зайнятості, де до призначення пенсій перебували на обліку громадяни, щомісяця до другого числа місяця, у якому проводяться виплати, на підставі подання місцевого органу Пенсійного фонду та списку осіб, яким достроково призначена пенсія відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», із зазначенням прізвищ громадян, сум пенсій та коштів, необхідних на виплату та доставку пенсій, перераховують органам Пенсійного фонду кошти на фінансування виплат поточного періоду в розмірі місячної потреби на ці виплати. Список осіб, яким достроково призначена пенсія відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» подається органом, який призначає пенсії місцевому органу Пенсійного фонду, до 28-го числа місяця, що передує поточному.
Подання та список осіб, яким достроково призначена пенсія, подається органами Пенсійного фонду до місцевих центрів зайнятості до 1-го числа поточного місяця.
Пунктом 5 Порядку № 331/39 визначено, що на підставі звіту про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, що відшкодовуються із Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, центри зайнятості проводять звірку списків осіб, яким достроково призначена пенсія відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та остаточний розрахунок щодо відшкодування витрат органам Пенсійного фонду.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 331/39 результати звірки між центрами зайнятості та органами, які призначають пенсії, оформлюються актом, один примірник якого передається місцевим органам Пенсійного фонду.
У лютому 2012 року, при здійсненні звірки списків осіб, яким достроково призначена пенсія відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що ОСОБА_2 після призначення дострокової пенсії була працевлаштована.
У відповідності ж до пункту 7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 достроково призначена пенсія за віком на підставі статті 26 Закону України «Про зайнятість населення» працюючим пенсіонерам не виплачується.
Як вбачається із статтей 102, 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти орган, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії, пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду. Суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішення органу, що призначає пенсії.
З огляду на визначене, у разі виплат відповідним органом Пенсійного фонду України працюючим особам достроково призначеної пенсії, державна служба зайнятості не має правових підстав для відшкодування таких виплат, оскільки виплата пенсій таким особам повинна припинятися з дня працевлаштування. Оскільки виплату пенсії, призначеної достроково на підставі норм Закону України «Про зайнятість населення», здійснює Пенсійний фонд України, право на стягнення зайво виплачених коштів з осіб надано саме органами Пенсійного фонду з поверненням цих сум до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Також встановлено, що 27.02.2012 року позивачем та відповідачем складено акт звірки осіб, які достроково вийшли на пенсію, згідно якого підтверджено зайво виплачену ОСОБА_2 суму в розмірі 3027,91грн.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем жодних обґрунтувань, а також належних доказів правомірності своїх дій в судовому засіданні не надано.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
Під час судового засідання, яке відбулось 05.06.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 11.06.2012 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим на користь Сімферопольського міського центру зайнятості відшкодоване ОСОБА_2 пенсійне забезпечення в розмірі 3 027 (три тисячі двадцять сім) гривень 91коп.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання її копії.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.