вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
15 червня 2012 р. (16:42) Справа №2а-6578.1/11/0170/22
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Криму в складі головуючого судді Радчук А.А., при секретарі судового засідання Реут А.Ю., за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - Тхор О.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до військової частини А 0669
про визнання незаконними дій та стягнення
Обставини справи. ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до військової частини А 0669 (далі -відповідач) про визнання незаконними дій щодо відмови у виплаті грошової компенсації за продовольче забезпечення не отримане під час проходження військової служби, стягнення компенсації за продовольче забезпечення із урахуванням індексу інфляції в розмірі 63 429,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в період часу з 31 березня 2000 року по 19 листопада 2010 року проходив військову службу та знаходився на продовольчому забезпеченні у військовій частині А 0669. Наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 07 жовтня 2010 року № 159 позивач звільнений з військової служби та наказом командира військової частини А 0669 від 19 листопада 2010 року № 279 виключений зі списків особового складу частини та знятий з усіх видів забезпечення з 20 листопада 2010 року. На момент звільнення відповідач не провів із ним розрахунок по грошовій компенсації за продовольче забезпечення. При зверненні до командування військової частини з вимогами про виплату компенсації за продовольче забезпечення йому відмовлено, що на думку позивача є противоправним.
Ухвалами Окружного адміністративного суду від 17.04.12р. відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.
В судовому засіданні надано письмове заперечення відповідача за підписом командира військової частини, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі на підставі наступного. Так, згідно із Закону України "Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року № 1459, дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них призупинено. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших формувань» затверджено загальновійськову норму харчування військовослужбовців Збройних Сил України. Дана постанова не передбачає норму харчування військовослужбовців, які раніше отримували продовольчий пайок за нормою № 7 (офіцерська). Із затвердженням даної постанови, втратила чинність Постанова Кабінету Міністрів України від 1996 року № 316 й відповідно, і норма продовольчого (офіцерського) пайку № 7 на яку посилається позивач. Також в примітках до норми №1 (загальновійськова норма харчування), визначеною постановою КМУ від 29.03.02 № 426, визначено вичерпний перелік військовослужбовців, яким надається продовольчий пайок за вказаною нормою. Позивач до будь якої категорії зазначений військослужбовців не відноситься, крім того, грошова компенсація продовольчий пайок даною постановою не передбачена.
Представник відповідача в судовому засіданні, не зважаючи на письмові заперечення проти позову, позовні вимоги вважав обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню, та в судових дебатах просив позов задовольнити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 2 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
У судовому засідання встановлено, що позивач в період з 31 березня 2000 року по 19 листопада 2010 року проходив військову службу та знаходився на продовольчому забезпеченні у військовій частині А 0669.
Наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 07 жовтня 2010 року № 159 позивач звільнений з військової служби та наказом командира військової частини А 0669 від 19 листопада 2010 року № 279 виключений зі списків особового складу частини та знятий з усіх видів забезпечення з 20 листопада 2010 року.
Відповідно до статті 1 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Частиною 4 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
Норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації були визначені Постановами Кабінету Міністрів України № 316 від 12 березня 1996 року, № 426 від 29 березня 2002 року.
Як же вбачається Законом України "Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року № 1459, дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них призупинено.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 15 червня 2012 року. У повному обсязі постанову складено 20 червня 2012 року.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.