вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
07 червня 2012 р. Справа №2а-5053/12/0170/3
(17:34) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився.
Суть справи:
Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 79,23 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва", положення Податкового кодексу України.
Відповідач письмових заперечень проти позову не надав.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи вищезазначені обставини, з урахуванням принципу розумності строку розгляду адміністративних справ за ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних доказів.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд
Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 6, п. 7 ч. 1 ст. 3, п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, відповідно до яких визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця 16.11.2005 р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим за адресою: 95000, АДРЕСА_1, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 та підтверджується Витягом з ЄДР.
Згідно довідки позивача № 17602 від 01.12.2005 р. ФОП ОСОБА_1 узято на облік платника податків 01.12.2005 р. за № 16811.
26.11.2010 р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати єдиного податку за період з 21.07.2009 р. по 23.10.2009 р., про що складено акт № 18208/17-2.
Згідно з висновками вказаного акту перевірки № 18208/17-2 від 26.11.2010 р. встановлено порушення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 п. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 746 від 28.12.1999 р., ч. 2 п. 2 Порядку видання свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.2009 р. № 599, в результаті чого встановлено несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов'язання єдиного податку з фізичних осіб у періоді, що перевірявся, на загальну суму 400 грн. із затримкою до 30 календарних днів, на суму 202,85 грн. із затримкою від 31 до 90 календарних днів.
ДПІ в м.Сімферополі АР Крим на підставі акту перевірки № 18208/17-2 від 26.11.2010 р., за порушення граничного строку сплати податкового зобовязання з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб, передбаченого п. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 746 від 28.12.1999 р., ч. 2 п. 2 Порядку видання свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.2009 р. № 599, на підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами":
- за затримку на 58 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 202,85 грн. зобов'язано ФОП ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 40,57 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0082191702/0 від 07.12.2010 р.,
- за затримку на 27 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 400 грн. зобов'язано ФОП ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 40 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0096701702/0 від 29.12.2010 р.
24.12.2010 р. ДПІ в м. Сімферополі на адресу відповідача винесено податкову вимогу № 1/6982 про погашення податкового боргу у сумі 39,23 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, яка була розміщена на дошці оголошень у зв'язку з неможливістю вручення, про що складено акт № 12055/24-1 від 31.12.10 р.
Заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку за штрафними (фінансовими) санкціями станом на 27.10.2011 р. становить 79,23 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія особової картки відповідача, довідка про стан заборгованості.
Згідно п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції на час виникнення спірних правовідносин суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, ставка якого встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності, шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Єдиний податок повинен бути сплачений щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Пунктом 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
З урахуванням аналізу законодавства України, що регулює спірні правовідносини, з урахуванням змін на час розгляду справи, на момент виникнення заборгованості зі сплати єдиного податку відповідальність за таке порушення встановлювалася Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181.
Відповідно до п.1.2. цього Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, що у п. 1.3. було визначено як податковий борг у разі несплати його у встановлений строк, повноваження щодо здійснення заходів з погашення якого покладено на податкові органи (п.2.3.1.).
Чинним Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755 у п. 14.1.156. податкове зобов'язання визначається як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством, яка у разі несплати як самостійного узгодження платником податків, так і узгодження в порядку оскарження, становиться податковим боргом (п. 14.1.175).
За наявності податкового боргу у платників податків органи Державної податкової служби відповідно до ст.ст. 3, 4 Порядку направлення органами Державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 03.07.2001 року № 266, зареєстрованим Міністерством юстиції України 16.07.2001 року № 595/5786, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, формують податкову вимогу.
Законом "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", що діяв на час виникнення податкового боргу, у ст. 6 був встановлений порядок надіслання податкових вимог у разі виникнення податкового боргу, деталізовані Порядком направлення органами Державної податкової служби України податкових вимог платникам податків від 03.07.2001 року № 266, на виконання статті 5 якого відповідачу було направлено податкову вимогу № 1/6982 від 24.12.2010 р.
Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання визнається за п.1.3. ст.1 Закону України № 2181 у якості податкового боргу, відсоток від якого справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами, у якості штрафних санкцій (п.1.5. ст.1 Закону України № 2181).
Згідно Закону № 2181 п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Аналізуючи положення п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України № 2181, суд виходить з того, що законодавець пов'язує настання відповідальності платника податків при затримці сплати узгодженого податкового зобов'язання саме зі сплатою платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання, відтак сплив строків давності відповідальності платника податку в цьому випадку пов'язаний із датою сплати відповідачем податкового зобов'язання.
За матеріалами справи, а саме даними акту перевірки № 18208/17-2 від 26.11.2010 р., відповідачем було сплачено із затримкою єдиний податок на загальну суму 400 грн. із затримкою до 30 календарних днів, на суму 202,85 грн. із затримкою від 31 до 90 календарних днів.
Згідно податкових повідомлень-рішеннь № 0082191702/0 від 07.12.2010 р., № 0096701702/0 від 29.12.2010 р., до відповідача були застосовані штрафні санкції у розмірі 20 % у сумі 40,57 грн., у розмірі 10 % у сумі 40 грн. відповідно, з яких відповідачем самостійно було погашено 1,34 грн. Отже заборгованість відповідача зі сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного податку складає 79,23 грн.
У зв'язку із тим, що на час набрання чинності Податковим кодексом України всі дії, які обумовлюють право органів державної податкової служби на стягнення податкового боргу, були виконані, податковий борг підлягає стягненню.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості з єдиного податку за штрафними санкціями у сумі 79,23 грн. станом на 27.10.2011 р.
Позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Постанову у повному обсязі складено 07.06.12 р.
Керуючись статтями 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до місцевого бюджету Київського району м.Сімферополя 79,23 грн. податкового боргу з єдиного податку станом на 27.10.2011 р.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шкляр Т.О.