вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
24 травня 2012 р. (10:19) Справа №2а-2999/12/0170/2
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс»
до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим
про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов
за участю представників:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправними дій по складанню актів від 28.02.2012 року № 031246 та від 01.03.2012 року № 031268 та прийняттю постанов від 13.03.2012 року № 131998 та № 131999 про застосування фінансових санкцій до позивача; визнання протиправними та скасування постанов від 13.03.2012 року № 131998 та №131999 про застосування фінансових санкцій відносно позивача в сумі 340,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що акти перевірок складені протиправно, а постанови прийняті необґрунтовано, без з'ясування всіх фактичних обставин. Позивач вважає, що діями працівників відповідача створені ситуації, необхідні для проведення перевірок, з використанням громадян та провокацією пасажирів і водіїв позивача на вчинення порушень Закону України «Про автомобільний транспорт».
Позивач у судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи суду не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив
Відповідач явку свого представника також не забезпечив, про час, день та місце його проведення повідомлений належним чином.
У судовому засіданні, що відбулось 21.05.2012 року представник відповідача надав заперечення на позов, в якому з позовними вимогами не погодився та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Враховуючи порушення відповідачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме відмову у пільговому проїзді у транспортних засобах на маршрутах, які обслуговує позивач, до останнього застосовані фінансові санкції на підставі вимог чинного законодавства.
У судовому засіданні, яке відбулось 10.05.2012 року судом допитані свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що працюють водіями позивача.
Суд, приймаючи до уваги участь представників позивача та відповідача у минулих судових засіданнях, належним чином повідомлення сторін про час, день та місце розгляду справи, ненадання позивачем та відповідачем доказів неможливості участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи їх клопотань про відкладення розгляду справи, керуючись с. 128, ч.6 ст. 71 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
Постановою Кабінету Міністрів України за №1190 від 08 вересня 2004 року утворено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті як урядовий орган державного управління у складі Міністерства транспорту та зв'язку та затверджено положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.
Відповідно до п. 8 положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1573/11853 28 грудня 2005 року, затверджено положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.
З Положення вбачається, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.
Відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні територіальні управління, крім іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Позапланові перевірки здійснюються лише на підставі надходження в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки поданих фактів та виконання припису про порушення цього законодавства.
В матеріалах справи є заяви ОСОБА_3 від 21.02.2012 року та ОСОБА_4 від 27.02.2012 року, подані до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим про вжиття відповідних заходів до автомобільних перевізників (із зазначенням номерів автобусів), у зв'язку з відмовою у безоплатному проїзді категорії громадян, що мають право на пільги, а саме учасникам війни та дітям війни.
Територіальним управлінням головної державної інспекції на підставі поданих заяв від громадян були здійснені перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Аналізуючи положення Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, суд приходить до висновку про наявність повноважень інспекції здійснювати державний контроль у сфері автомобільного транспорту, проводити перевірки, у тому числі позапланові за наявності заяв про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а також застосовувати стягнення у виді штрафів до автомобільних перевізників за виявлені порушення, які передбачені ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Так, 28.02.2012р. під час проведення перевірки транспортного засобу автобусу, номерний знак НОМЕР_1, що належить позивачу, під керуванням водія ОСОБА_1 було встановлено порушення норм Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: безпідставна відмова від пільгового перевезення пасажира ОСОБА_4 учасниці війни, посвідчення НОМЕР_3. За результатами перевірки складений акт від 28.02.2012р. №031246.
На підставі цього акту Територіальним управлінням головної державної інспекції в АР Крим прийнято постанову №131998 від 13.03.2012р. про застосування на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», фінансових санкцій в сумі 170,00грн.
Також, 01.03.2012 року під час проведення перевірки транспортного засобу автобусу, номерний знак НОМЕР_2, що належить позивачу, під керуванням водія ОСОБА_5 було встановлено порушення норм Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: безпідставна відмова від пільгового перевезення пасажира ОСОБА_3 дитини війни, довідка № 283. За результатами перевірки складений акт від 01.03.2012р. № 031268.
На підставі цього акту Територіальним управлінням головної державної інспекції в АР Крим прийнято постанову №131999 від 13.03.2012р. про застосування на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», фінансових санкцій в сумі 170,00грн.
У судовому засіданні, яке відбулось 10.05.2012 року судом допитані свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що працюють водіями позивача.
Свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснили, що під час проведення перевірок пасажирками були пред'явлені посвідчення учасника війни та дитини війни, проте їм було відмовлено у безкоштовному проїзді, оскільки пільги на учасників війни та дітей війни не розповсюджуються.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 3 Закону встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
У ч. 2 ст. 11 Закону зазначено, що соціально значущими послугами автомобільного транспорту є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства.
Пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, відповідно до ст. 37 Закону, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.
Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.
Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
П. 7 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам війни надаються пільги, зокрема, безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання.
Законом, який установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки є Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни надаються пільги, у тому числі з безплатного проїзду усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання.
Ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначені документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Для пасажира документами для регулярних пасажирських перевезень є квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).
Відповідно до ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
До матеріалів справи додано копії посвідчення учасника війни серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4 та довідки № 283 від 25.05.2006 року, яка посвідчує право користування ОСОБА_3 Державними соціальними пільгами дитини війни.
Таким чином під час розгляду справи знайшов підтвердження факт наявності права ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користування пільгами щодо безплатного проїзду усіма видами міського пасажирського транспорту, та підтвердження такого права відповідними документами.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що під час проведення перевірок відповідачем зроблено обґрунтовані висновки про порушення позивачем вимог ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій по складанню актів від 28.02.2012 року № 031246 та від 01.03.2012 року № 031268 та прийняттю постанов від 13.03.2012 року № 131998 та № 131999 про застосування фінансових санкцій, визнання протиправними та скасування постанов від 13.03.2012 року № 131998 та №131999 про застосування фінансових санкцій в сумі 340,00грн., задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Яковлєв С.В.