вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
18 квітня 2012 р. (15 год. 42 хв.) Справа №2а-15788/11/0170/19
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання - Устінової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про визнання протиправним і скасування рішення та стягнення.
Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом (з урахуванням уточнень від 13.03.3012р.) до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення Київської регіональної митниці від 05.11.2011р. щодо нарахування митних платежів та зборів на міжнародне поштове відправлення за терк-номером ЕІ077074089 US, про стягнення з Київської регіональної митниці фактично сплачені митні збори та податки в розмірі 1847,05 грн. та судові витрати зі сплати судового збору розміром 94,10 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 05.11.2011р. до Центру обробки KYIV EMS на ім'я позивача надійшло поштове відправлення, яке було подано для здійснення митного контролю, який відповідачем було закінчено 12.11.2011р. і передано для доставки і вручення адресату. Міжнародне поштове відправлення містило лише комплектуючі, але, на думку позивача, відповідачем, всупереч вимог діючого митного законодавства, нараховані митні платежі без урахування відповідних декларації, інвойсів та платіжних документів.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав.
Відповідач (Київська регіональна митниця) явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також письмові заперечення на позов, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 22-29). Не визнаючи вимоги, викладені в адміністративному позові, у письмових запереченнях відповідач послався на їх безпідставність та необґрунтованість, зазначивши, що рішення митниці щодо визначення митної вартості товарів, нарахування податків (обов'язкових платежів) є законним та таким, що відповідають нормам чинного законодавства України, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає, через що у задоволенні позову просив відмовити повністю.
Відповідач (Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві) явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також письмові заперечення на позов, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 68-70).
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача, представників позивача, дослідивши надані докази, суд -
На ім'я ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) в Україну надійшло міжнародне поштове відправлення за митною декларацією/адресним ярликом СР 72 № ЕІ077074089 US із вкладенням товару "Used Laptops (missing parts) -2 шт.", вартістю 260 дол. США, яке пред'явлено Державним підприємством спеціального митного зв'язку Київській регіональній митниці для проведення митного контролю.
Під час митного огляду міжнародного поштового відправлення оглядовою комісією у складі двох працівників Державного підприємства спеціального митного зв'язку та посадової особи відділу митного оформлення № 1 митного поста "Київ-спеціалізований" встановлено, що вкладенням цього поштового відправлення є два ноутбуки "Toshiba" A 665-S5170, нові, без акумулятора, жорсткого диску та оперативної пам'яті, про що поштовою службою складений акт форми ф. 51 про фактичне вкладення від 24.10.2011р. (а.с. 32).
Не виявивши жодних належним чином оформлених документів за міжнародним поштовим відправленням за митною декларацією/адресним ярликом СР ЕІ077074089 US, які можна ідентифікувати з наявними товарами і які підтверджують вартість товарів, митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості від 05.11.2011р. № 100230001/2011/010488/1 (а.с. 35), згідно якого вартість товарів становить 526 доларів США (263 долари США за одиницю товару х2), по курсу НБУ 381,907 євро або 4197,85 грн. з огляду на що відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 13.09.01р. № 2681-ІІІ "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України", нараховано податків сумою 1847,05 грн., з яких мито - 839,57грн., податок на додану вартість - 1007,48 грн., які наведені в оглядовому описі М 15 № 100230001/2011/003464 від 05.11.2011р. (а.с. 7).
Оцінюючи правомірність рішення відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
За приписами статті 11 Митного кодексу України (далі МК України) безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України, які реалізуючи митну політику України, виконують завдання з: виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи; захисту економічних інтересів України; забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку; сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб; застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення; контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України; здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку; створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України; боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил; розвитку міжнародного співробітництва у галузі митної справи; ведення митної статистики; ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України; здійснення відповідно до закону контролю продукції при її ввезенні на митну територію України.
Пунктом 17 частини 1 статті 1 МК України визначено, що митні органи - є спеціально уповноваженим орган виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до МК України та інших законів України покладено її безпосереднє здійснення.
З положень пункту 15 статті 1 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 40 МК України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
На вимогу положень пункту 24 статті 1 МК України, переміщення товарів через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України в упакованих та оформлених відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил користування послугами поштового зв'язку листах, бандеролях, спеціальних мішках з позначкою "M", дрібних пакетах, поштових посилках, відправленнях прискореної пошти з позначкою "EMS", які приймаються до пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються територією України транзитом підприємствами поштового зв'язку.
Відповідно до Закону України від 13.09.2001р. № 2681-ІІІ "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" міжнародні поштові відправлення -упаковані та оформлені відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв'язку листи, поштові картки, бандеролі, мішки з позначкою "М", секограми, дрібні пакети, відправлення з оголошеною цінністю, поштові посилки, згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація", відправлення прискореної пошти "EMS", які приймаються для пересилання за межі України, надходять до України або переміщуються територією України транзитом операторами поштового зв'язку.
Порядок і умови здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових відправленнях, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002р. № 1948 "Деякі питання здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових та експрес-відправленнях"
Відповідно до статті 35 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270, у міжнародних поштових відправленнях пересилаються предмети, не заборонені до ввозу на територію України та вивозу з території України відповідно до законодавства. Товари та інші предмети, що переміщуються в міжнародних поштових відправленнях, підлягають декларуванню митним органам.
Згідно з підпунктом 4.11 пункту 4 Положення про митний контроль та митне оформлення міжнародних поштових відправлень, затвердженим наказом Державної митної служби України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 27.10.99р. № 680/108 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.99р. за № 791/4084, за наявності документів, необхідних для митного оформлення міжнародних поштових відправлень, підрозділ митниці здійснює митне оформлення міжнародних поштових відправлень у термін, що не перевищує:
- для відправлень міжнародної прискореної пошти (EMS) з товарними вкладеннями -2 доби, для письмової кореспонденції -12 годин;
- для інших МПВ з товарними вкладеннями -5 діб, для письмової кореспонденції -48 годин.
У разі збільшення обсягів надходжень МПВ у передсвяткові дні цей термін може бути збільшений до 10 діб.
Митне оформлення відправлень міжнародної прискореної пошти (EMS) здійснюється в першу чергу.
Згідно частини першої статті 151 МК України міжнародні поштові відправлення переміщуються через митний кордон України, в тому числі транзитом через територію України, після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих поштових відправленнях.
Відповідно до статті 249 МК України митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. При визначенні митної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.
За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, з положень статті 259 МК України є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Митна вартість товарів і метод її визначення, відповідно до ч. 1 ст. 262 МК України, заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до частин другої та третьої статті 265 МК України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008р. № 1041 "Деякі питання митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України", установлено, що до документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, належать: товарні чеки, ярлики тощо; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа на товар; рахунок-фактура на надання транспортно-експедиційних послуг або довідка підприємства-перевізника, яке здійснило перевезення; страхові документи; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.
На підтвердження митної вартості позивачем надавались відповідачу, що ним не спростовується, документи на підтвердження заявленої митної вартості: інвойс від 20.10.2011р. № 11222 за змістом кількості товарів: 2, описом: used laptop missing parts Shipping included, Out-of-state sale, exempt from sales tax (переклад українською: ноутбук колишнього використання відсутні частини, доставка включена, з інших штатів продажу, звільняються від податку з продажів), вартість кожного 130,00 дол. США, загальна вартість 260,00 дол. США (а.с.33), копія роздруківки міжнародної платіжної системи "Pay Pal" (а.с.45), копії декларації із зазначеною відправником вартістю (а.с.10), копії поштового повідомлення (а.с. 9).
Митним кодексом України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу (ст. 259), відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, зокрема використовуються для нарахування податків і зборів (ст. 261).
Статтею 262 МК України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Згідно з приписами статті 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.
Положеннями статті 266 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу .
Відповідно до ч. 4 ст. 267 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (перший метод) щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; 4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.
В контексті обмежень, встановлених ч. 4 ст. 267 МК України, суд зазначає, що під час розгляду справи митницею не доведено наявності обмежень, передбачених зазначеною нормою, які б виключали застосування першого методу.
Що стосується застосованого митницею шостого методу, слід зазначити, що згідно з приписами статті 273 МК України, у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 -272 МК України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (резервний метод/метод № 6), повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості.
Тобто, ухвалюючи рішення про застосування шостого методу митницею не дотримано вимог митного законодавства щодо обставин та підстав застосування резервного 6 методу визначення митної вартості, який до того ж застосовано з порушеннями його вимог, оскільки при визначенні вартості митного товару оцінці підлягали не аналогічні товари. Так, при визначенні вартості двох ноутбуків митним органом за основу прийнято не "used laptop missing parts Shipping included, Out-of-state sale, exempt from sales tax (ноутбук колишнього використання відсутні частини, доставка включена, з інших штатів продажу, звільняються від податку з продажів, а нові ноутбуки "Toshiba" A 665-S5170 з відрахуванням вартості акумулятора, жорсткого диску, оперативної пам'яті.
Проте, в оскаржуваному рішенні митницею не визначено жодного джерела інформації (крім загального посилання на нормативні акти) щодо визначення митної вартості, на підставі якого митницею ухвалено оскаржуване рішення, а отже спірне рішення про застосування шостого методу не може вважатися обґрунтованим та таким, що відповідає наведеним вище положенням митного законодавства.
Крім того, як зазначено вище, лише тоді, коли митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, у т.ч. щодо подібних товарів (метод 3), митна вартість може бути визначена за шостим методом.
В даному випадку, як зазначено вище, позивачем надано перелік обов'язкових документів для митного оформлення (базовий перелік), які (документи) не мають розбіжностей або неточностей, та митницею під час розгляду справи не доведено, що інформація, яка міститься в документах, наданих позивачем в підтвердження митної вартості за ціною придбаних товарів, є недостовірною або об'єктивно сумнівною.
Окрім наведеного, суд, з урахуванням наданих позивачем доказів, зазначає, що в контексті положень ч. 3 ст. 265 МК України відповідач також не довів під час розгляду справи того, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, у тому числі сировини, матеріалів.
Відповідно до статей 70,71 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Доказі, одеж дані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
В адміністративним справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів правомірності та обґрунтованості прийняття рішення про визначення митної вартості товарів від 05.11.2011р. № 100230001/2011/010488/1.
Таким чином, рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 05.11.2011р. № 100230001/2011/010488/1 є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що з врахуванням положень ч.1 ст. 4 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»яким встановлено, що товари, що безпосередньо ввозяться (пересилаються) громадянами в супроводжуваному (несупроводжуваному) багажі або пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, які надходять в Україну в одній депеші від одного відправника на адресу одного одержувача (незалежно від кількості відправлень) (як у випадку з Позивачем), сумарна митна вартість яких, заявлена громадянином або визначена митним органом шляхом складення митної вартості усіх товарів, не перевищує 1000 євро та/або загальна вага яких не перевищує 100 кг, підлягають обов'язковому письмовому декларуванню у порядку, передбаченому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою в розмірі 20 відсотків митної вартості, податком на додану вартість та в установлених законодавством випадках акцизним та іншими зборами - Митницею були нараховані податки (обов'язки платежі) в сумі 1847,05 грн. (мито - 839,57 грн., податок на додану вартість - 1007,48 грн.).
Відповідно до п. 20 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових та експрес-відправленнях» для нарахування податків і зборів у разі, коли адресатом (одержувачем) є громадянин, використовується оглядовий розпис М15 у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Розрахунок податків (обов'язкових платежів) наведено в оглядовому розписі М 15 № 100230001/2011/003464 від 05.11.2011р. (а.с. 7).
Відповідно до пункту 7.2. наказу Держмитслужби, Державного комітету зв'язку та інформатизації України «Про затвердження Положення про митний контроль та митне оформлення міжнародних поштових відправлень»№680/108 від 27.10.1999 нарахування платежів при митному оформленні здійснюється співробітником підрозділу митниці на бланку оглядового розпису форми М 15, який виписується в 3-х примірниках, із зазначенням відмітних ознак пойменованих в оглядовому розписі предметів, їх кількості та коду за ТН ЗЕД.
Перший примірник оглядового розпису залишається в підрозділі митниці в місці міжнародного поштового обміну.
Другий примірник бланку оглядового розпису М 15 передається посадовою особою відділу митного оформлення оператору поштового зв'язку у місці міжнародного поштового обміну для вручення одержувачу міжнародного поштового відправлення.
Третій примірник передається до відділу бухгалтерського обліку звітності, контролю та розрахунків по митних платежах з Державним бюджетом митниці
Матеріали справи свідчать про те, що позивач квитанцією № 21899.442.1 від 07.12.2012р. сплатив нарахований відповідачем обов'язковий платіж у загальній сумі 1847,05 грн. за міжнародне поштове відправлення по рішенню про визначення митної вартості товарів № 100230001/2011/010488/1 від 05.11.2011р. (а.с. 15).
Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 05.11.2011р. № 100230001/2011/010488/1, на підставі якого нарахований платіж у загальному розмірі 1847,05 грн. при митному оформлені поштового відправлення за митною декларацією/адресним ярликом СР 72 ЕІ 077074089US/4635, а вимоги про стягнення з Київської регіональної митниці фактично сплаченого мита та ПДВ є похідними від зазначених вище вимог, позов в цій частині є також обґрунтованим і підлягає задоволенню.
На підставі зазначеного вище позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
За правилами частини першої статті 94 КАС України, у разі ухвалення судового на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує на її користь усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а тому з огляду на понесені позивачем витрати зі сплати судового збору, факт понесення яких підтверджено квитанцією від 07.12.2011 р. № 22010.44.6, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, за рахунок коштів виділених Київській регіональній митниці шляхом їх безспірного списання із її рахунків.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 18.04.2012р.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 23.04.2012р.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської регіональної митниці від 05.11.2011р. № 100230001/2011/010488/1 про визначення митної вартості товарів.
3. Стягнути з Київської регіональної митниці на користь ОСОБА_1 фактично сплачені митні збори та платежі загальною сумою 1874,05 грн.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Київської регіональної митниці, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 94,10 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кузнякова С.Ю.