вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
24 травня 2012 р. 11:47 Справа №2а-2750/12/0170/12
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Бебешко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим
про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.10.11р. №0005221503/0 та №0005231503/0
за участю:
позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2;
відповідача - не з'явився;
Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (далі - відповідач, Красноперекопська ОДПІ в АР Крим) про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.10.11р. №0005221503/0 та №0005231503/0, мотивуючи свої вимоги тим, що зазначені рішення були прийняті із порушенням норм законодавства.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.04.12р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд
15.08.05р. позивач зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця (а.с. 5).
12.10.11р. посадовою особою відповідача було проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності подання податкової звітності з екологічного податку за 1-2 квартали 2011 року, за результатами якої 12.10.11р. було складено акт №1361/15-03/НОМЕР_1 (а.с. 7).
Згідно з висновками акту перевірки посадовою особою Красноперекопська ОДПІ в АР Крим було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п. 250.1, п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України, що виразилось у несвоєчасному поданні податкових декларацій з екологічного податку за 1-2 квартали 2011 роки.
На підставі виявлених порушень, Красноперекопською ОДПІ в АР Крим стосовно позивача були винесені податкові повідомлення-рішення від 20.10.11р. №0005221503/0, яким застосовані штрафні санкції у сумі 170,00грн. (а.с. 9) та №0005231503/0, яким застосовані штрафні санкції у сумі 1020,00грн. (а.с. 8).
Непогодившись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.75.1.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Статтею 204 ПК України встановлено, що платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини; утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Пунктом 250.1 статті 250 ПК України зазначено, що базовий податковий (звітний) період зі сплати податку дорівнює календарному кварталу.
30.09.11р. позивачем самостійно були подані до податкового органу декларації з екологічного податку №17132 за 1 квартал 2011 року та №17134 за 2 квартал 2011 року (а.с. 27-30).
Суд зазначає, що відповідно до 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно із п. 250.2 ст. 250 ПК України платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
На підставі вищевикладеного суд робить висновок, що доводи позивача, що до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції за несвоєчасну подачу декларацій з екологічного податку, які позивач подав самостійно, є необґрунтованими.
Пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Відповідно до акту перевірки, граничним строком подання податкових декларацій з екологічного податку за 1 квартал 2011 року є 10.05.11р., а за 2 квартал 2011 року - 09.08.11р. Дата фактичного подання до податкового органу зазначених декларацій позивачем є 30.09.11р.
Як вбачається з податкового повідомлення-рішення від 20.10.11р. №0005221503/0, штрафні санкції у сумі 170,00грн. застосовані до позивача за несвоєчасне подання податкової декларації з екологічного податку за 1 квартал 2011 року, що виникло з 10.05.11р., у зв'язку з чим, відповідно до вимог вищезазначеної норми, розмір штрафних санкцій за вказане порушення повинен становити 1,00грн., а не 170,00грн., які застосував відповідач.
Також суд зазначає, що виконуючи функції адміністрування податків, до яких відноситься й застосування штрафних(фінансових) санкцій органи податкової служби законодавчо наділено дискреційними повноваженнями.
До компетенції адміністративного суду не віднесено втручання у власну компетенцію суб'єкта владних повноважень, що унеможливлює самостійне застосування судом штрафних(фінансових) санкцій відповідно до ПК України, в зв'язку з чим, суд вважає за необхідне податкове повідомлення-рішення від 20.10.11р. №0005221503/0, яким застосовані штрафні санкції у сумі 170,00грн., скасувати повністю.
Стосовно податкового повідомлення-рішення від 20.10.11р №0005231503/0, яким до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 1020,00грн. за несвоєчасне подання податкової декларації з екологічного податку за 2 квартал 2011 року, суд зазначає, що несвоєчасне подання зазначеної декларації не може вважатись повторним, оскільки перевірці, за результатами якої відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, було піддано неподання податкових декларацій з одного податку. До того ж, враховуючи, що перевірка проводилась одна та обидві декларації з екологічного податку були подані одночасно, то у даному випадку, податковим повідомленням-рішенням від 20.10.11р №0005231503/0, до позивача повинна була застосовуватись штрафна санкція як за первинне порушення, тоді як відповідачем була застосована штрафна санкція у розмірі 1020,00грн., яка передбачає своє застосування стосовно платника податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення.
Крім того, як зазначено у самому податковому повідомленні-рішенні від 20.10.11р №0005231503/0, підставою для застосування фінансових санкцій є абз. 1 п. 120.1 ст. 120 ПК, який тягне за собою застосування штрафу у розмірі 170,00грн., тоді як відповідачем зазначеним рішенням застосований штраф у розмірі 1020,00грн.
Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до п.1 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Позивач, відповідно до заявлених ним вимог, просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.10.11р. №0005221503/0 та №0005231503/0.
Проте враховуючи, що скасування оскаржуваних рішень не буде в повному обсязі слугувати захистом порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.10.11р. №0005221503/0 та №0005231503/0.
За таких підстав, питання щодо правомірності дій платника податків, за умови самостійного подання таким платником податків декларації з екологічного податку, не є предметом спору у справі про оскарження рішення щодо застосування фінансових санкцій зі їх несвоєчасне подання.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.
Зазначена позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.11р. № 2135/11/13-11.
В судовому засіданні 24.05.12р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 29.05.12р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 20.10.11р. №0005221503/0, яким застосовані штрафні санкції у сумі 170,00грн. та №0005231503/0, яким застосовані штрафні санкції у сумі 1020,00грн.
4. Стягнути з Державного бюджету на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) за рахунок коштів на утримання Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим 32,19грн
У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Суддя Котарева Г.М.