Постанова від 18.06.2012 по справі 2а-10440/10/4/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2012 р. об 11:45 Справа №2а-10440/10/4/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кириченко Д.А., за участю представника позивача - ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Військового комісаріату АР Крим

про визнання протиправними дії та спонукання до виконання певних дій,

Суть спору: ОСОБА_2 (яка 10 жовтня 2010 року зареєструвала шлюб і змінила прізвище на ОСОБА_2, далі - позивач) звернулась до адміністративного суду із позовом до Військового комісаріату АР Крим (далі - відповідач) про визнання дій військового комісаріату АР Крим щодо зменшення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу у листопаді 2008 року, що підлягав сплаті позивачу, на суму заробітної плати, яку позивач отримав за новим місцем роботи у листопаді 2008 року - протиправними; визнання дій військового комісаріату АР Крим щодо сплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу у листопаді 2008 року, з відрахуванням суми заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи у листопаді 2008 року - протиправними; зобов'язання військового комісаріату АР Крим розрахувати та сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу у листопаді 2008 року без урахування суми заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи у листопаді 2008 року.

За результатами автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді ОСОБА_3, ухвалами суду від 10.08.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 10.12.2010 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 2а-10258/10/17/0170.

У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_3 з посади судді Окружного адміністративного суду АР Крим, за результатами повторного автоматичного розподілу справу передано на розгляд судді Цигановій Г.Ю.

Ухвалою суду від 29.04.2011 року справу прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 01.06.2012 року провадження по справі № 2а-10440/10/4/0170 поновлено.

Ухвалою суду від 18.06.2012 року визнано поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду із заявленими позовними вимогами, поновлено вказаний строк.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 15 січня 2007 року працювала в установі відповідача на посаді спеціаліста 1 категорії відділу соціального забезпечення, а у грудні 2007 року за результатами конкурсу була переведена на посаду провідного спеціаліста юридичної групи. 04 лютого 2008 року позивача було звільнено з посади у зв'язку із скасуванням підсумків конкурсу наказом військового комісара за скороченням штату працівників. Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2010 року позивача було поновлено на посаді провідного спеціаліста юридичної групи Військового комісаріату АР Крим та наказ про звільнення позивача був визнаний протиправним та скасований. 01.06.2010 року військовий комісар АР Крим видав наказ про поновлення позивача та у той же день позивач була переведена до іншої установи - ДБУ "Кримський регіональний центр інноваційного розвитку". На виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2010 року позивач звернулася до відповідача про надання їй розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу. З відповіді Військового комісаріату АР Крим позивач дізналася про те, що відповідач безпідставно відрахував з сум компенсації за вимушений прогул суми заробітку, які позивач отримувала за новим місцем роботи. Зазначене, на думку ОСОБА_2, не відповідає законодавству України, яке було чинним на момент розрахунку суми середнього заробітку під час вимушеного прогулу. За таких обставин позивач вважає вказане відрахування протиправним.

Представника позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті позову, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, шляхом надсилання 14.06.2012 року тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом); крім того судова повістка на 18.06.2012 року отримана представником відповідача 15.06.2012 року під розписку; однак, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача являється суб'єктом владних повноважень та його неявка не перешкоджає розглядові справи по суті, також в матеріалах справи є клопотання представника відповідача про розгляд справи без його участі (а.с.55), суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача, повідомленого належним чином, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач з 15 січня 2007 року працювала в установі відповідача на посаді спеціаліста 1 категорії відділу соціального забезпечення, а у грудні 2007 року за результатами конкурсу була переведена на посаду провідного спеціаліста юридичної групи.

04 лютого 2008 року позивача було звільнено з посади у зв'язку із скасуванням підсумків конкурсу наказом військового комісара за скороченням штату працівників.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2010 року у справі №2а-17/09/0118 позивача було поновлено на посаді провідного спеціаліста юридичної групи Військового комісаріату АР Крим, наказ про звільнення позивача № 24 від 04.02.2008 року був визнаний протиправним та скасований та відповідача було зобов'язано розрахувати та сплатити позивачеві середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, тобто з 04.02.2008 року по 18.05.2010 року включно.

Наказом військового комісара АР Крим від 01.06.2010 року №99 (по стройовій частині) позивача було поновлено на роботі з 04 лютого 2008 року на посаді провідного спеціаліста юридичної групи військового комісаріату АР Крим з раніше присвоєним рангом державного службовця (пункт 2), відповідно до пункту 5 статті 36 КЗпП України за її згодою була переведена до Кримського регіонального центру інноваційного розвитку з 01 червня 2010 року та виплачено компенсацію за невикористані відпустки (пункт 7), а також була виплачена матеріальна допомога за 2010 рік для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати (пункт 10).

Відповідно до довідки Кримського регіонального центру інноваційного розвитку від 09.06.2010 року № 144 ОСОБА_2 працювала у ДБУ "Кримський регіональний центр інноваційного розвитку" в період з 20.10.2008 року по 31.08.2009 року на посаді провідного спеціаліста, а з 01.09.2009 року по 18.05.2010 року - головного спеціаліста. За цей час нею була отримана заробітна плата, сплачені податки та здійснені відрахування до фондів соціального страхування. Так у листопаді 2008 року позивачу нарахована заробітна плата в сумі 1509,90 грн., з яких отримано 1238,49 грн. Позивачем 03.06.2010 року до Військового комісаріату АР Крим було надано інформаційний запит з проханням на виконання рішення Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 року надати інформацію про розмір належних їй сум середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 04.02.2010 року по 18.05.2010 року.

З відповіді на запит позивача від 20.07.2010 року №3587, розрахунку за період з лютого 2008 року по травень 2010 року, що загальна сума виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у листопаді 2008 року зменшено на суму отриманої позивачем заробітної плати за новим місцем роботи.

Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Частиною 1 статті 127 КЗпП України передбачено, що відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу "з" пункту 1 розділу 1 "Загальні положення" Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується також у випадку вимушеного прогулу.

Суд звертає увагу відповідача, що статтею 235 КЗпП України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачені будь-які відрахування з заробітної плати на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи.

Такі відрахування не передбачені також і постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08 лютого 1995 року № 100.

Більш того, постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2010 року Військовий комісаріат АР Крим був зобов'язаний розрахувати та сплатити позивачеві саме середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, у тому числі за листопад 2008 року.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судовим рішенням, що набрало чинності встановлений обов'язок відповідача виплатити середню заробітну плату без будь-яких відрахувань заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи, тому ці факти не підлягають повторному доказуванню при розгляді справи.

Відповідно до довідки про середню заробітну плату виплати позивачу за останні 2 повні календарні місяці роботи, що передували звільненню, становлять: 1868,90 гривень в грудні 2007 року за 21 відпрацьований день та 156,26 гривень в січні 2008 року за 3 відпрацьованих дні. Середньомісячна заробітна плата позивача склала 1772,02 гривень.

З матеріалів справ вбачається, що відповідач, здійснюючи виплату позивачеві сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провів відрахування за листопад 2008 року на суму 1509,90 грн. (заробітна плата, отримана в ДБУ "Кримський регіональний центр інноваційного розвитку"), що суперечить вимогам діючого заонодавства.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах ухвалення судового рішення про визнання протиправною відмови Військового комісаріату АР Крим щодо виплати ОСОБА_2 середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу за листопад 2008 року (з подальшим відрахуванням всіх обов'язкових платежів) та про зобов'язання відповідача сплатити різницю між розрахованою сумою середньомісячної заробітної плати та сплаченою відповідачем сумою, відмовивши при цьому у задоволенні позовних вимог в частині визнання дій щодо виплати позивачці середнього заробітку за час вимушеного прогулу у листопаді 2008 року, з відрахуванням суми заробітної платні, одержаної за новим місцем роботи у листопаді 2008 року, протиправними, так як належним способом захисту порушеного права є визнання протиправною відмови. Ухвалення такого судового рішення відповідатиме цілям найповнішого захисту прав позивача, тож, керуючись частиною другою статті 11 КАС України, суд вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог, задовольнивши позов частково.

В судовому засіданні 18.06.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 22.06.2012 року.

Керуючись статтями 158-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Військового комісаріату АР Крим щодо виплати ОСОБА_2 середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу за листопад 2008 року у сумі 1509,90 грн. (з подальшим утриманням сум податків і зборів).

3. Зобов'язати Військовий комісаріат АР Крим нарахувати і виплатити ОСОБА_2 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за листопад 2008 року у сумі 1509,90 грн. (з подальшим утриманням сум податків і зборів).

4. В задоволенні решти частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.

Попередній документ
25173790
Наступний документ
25173792
Інформація про рішення:
№ рішення: 25173791
№ справи: 2а-10440/10/4/0170
Дата рішення: 18.06.2012
Дата публікації: 22.08.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо: