донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
03.07.2012 р. справа №5006/15/1-17/2012-30/5014/580/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддівЗубченко І.В., Радіонової О.О., Татенка В.М.
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область
на рішення господарського суду Луганської області
від03.05.2012р. (повний текст підписано 07.05.2012р.)
у справі№5006/15/1-17/2012-30/5014/580/2012 (суддя Голенко І.П.)
за позовомПублічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс -2007», м. Луганськ
провизнання векселя таким, що не має вексельної сили
Рішенням господарського суду Луганської області від 03.05.2012р. (повний текст підписано 07.05.2012р.) у справі №5006/15/1-17/2012-30/5014/580/2012 відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс -2007», м. Луганськ про визнання векселя серії АА 0763197 на суму 459905,72грн., виданого ВАТ «Енергомашспецсталь»25.08.2009р. таким, що не має вексельної сили.
Рішення мотивовано тим, що підставами для визнання векселю таким, що не має вексельної сили є дефект форми (відсутність реквізитів, перелічених у ст.75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі) та будь-яких інших підстав, які б позбавили його вексельної сили, законодавством не передбачено. У даному випадку спірний вексель серії АА 0763197 від 25.08.2009р. містить всі визначені законом обов'язкові реквізити, що не спростовано сторонами у справі. Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 03.05.2012р. у справі №5006/15/1-17/2012-30/5014/580/2012 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу заявник посилався на те, що відповідно до акту приймання-передачі векселя від 25.08.2009р. ВАТ «Енергомашспецсталь»передало, а МПП «Сплав-плюс»прийняло простий вексель серії АА 0763197 в рахунок погашення заборгованості по договору №15/1883 від 03.12.2007р. в сумі 459905,72грн. Відповідно до п.10.1. вказаного договору оплата здійнюється покупцем (ВАТ «Енергомашспецсталь») шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця (МПП «Сплав-плюс») в національній валюті України. Розрахунків з використанням векселя вказаний договір не передбачав. У зв'язку з чим позивач вважає, що спірний вексель в подальшому придбаний відповідачем по договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-1397-2/1 від 26.08.2009р. не має вексельної сили.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.06.2012р. прийнято апеляційну скаргу у справі №5006/15/1-17/2012-30/5014/580/2012 до провадження. Вказана ухвала отримана сторонами, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 08.06.2012р. та 11.06.2012р. поштових відправлень з цією ухвалою.
Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2012р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Радіонова О.О., Татенко В.М.
Представник позивача у судове засідання 03.07.2012р. не з'явився, надав через канцелярію апеляційного суду заяву про відкладення судового розгляду та продовження його строку на 15 днів, посилаючись на те, що до теперішнього часу на адресу позивача не надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, внаслідок чого він не має можливості надати контраргументи та додаткові докази у разі, якщо відповідач заперечує проти апеляційної скарги. Крім того, заявник посилався на те, що кілька працівників юридичного відділу ПАТ «Енергомашспецтсаль»перебувають у відпустках, через що відсутня можливість забезпечити явку представника позивача у судове засідання, призначене на 03.07.2012р.
Представник відповідача у судове засідання 03.07.2012р. не з'явився, відзив на апеляційну скарги не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.06.2012р. явка сторін не була визнана обов'язковою.
З огляду на викладене та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст.101 ГПК України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін, тому відхиляє вказану заяву скаржника.
Враховуючи доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.02.2009р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2009р. у справі №9/239, позовні вимоги Малого приватного підприємства «Сплав-плюс» про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»основного боргу в сумі 390077,85грн., 3% річних в сумі 10897,83грн., пені в сумі 53182,24грн. за невиконання умов договору поставки №15/1883 від 03.12.2007р. задоволені у повному обсязі. 24.04.2009р. на виконання цього рішення видано наказ про примусове стягнення з ВАТ «Енергомашспецсталь»на користь МПП «Сплав-плюс»основного боргу в сумі 390077,85грн., 3% річних в сумі 10897,83грн., пені в сумі 53182,24грн., витрат за державним митом в сумі 4541,58гн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн., витрат на надання правової допомоги в сумі 9083,16грн.
25 серпня 2009 року на підставі акту приймання-передачі векселя в рахунок погашення заборгованості та припинення зобов'язань за договором поставки №15/1883 від 03.12.2007р. на суму 459905,72грн. ВАТ «Енергомашспецсталь»видало МПП «Сплав-Плюс»простий вексель серії АА 0763197.
На зворотній стороні спірного векселя маються бланкові індосаменти без найменування осіб, на користь яких він був вчинений, маються лише підписи індосантів, крім останнього - «платити наказу ТОВ «Діоніс-2007».
Відповідно до договору №Б-1397-2/1 від 26.08.2009р. та акту примайння-передачі цінних паперів від 26.08.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Діоніс-2007»прийняв від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоптвостокплюс»ряд векселів, в т.ч. простий вексель серії АА 0763197 на суму 459905,72грн.
Згідно ч.5 п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про акціонерні товариства», приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.
За приписами ст.90 ЦК України організаційно-правова форма юридичної особи є частиною її найменування. Враховуючи приписи ст.80 Закону України «Про акціонерні товариства», ст.107 Цивільного кодексу України, у матеріалах справи відсутні докази перетворення ВАТ «Енергомашспецсталь», втім наявні докази його перемейнування у ПАТ «Енергомашспецсталь».
Так, відповідно до п.п.1.2., 1.3. Статуту Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», нова редакція якого затверджена Річними загальними зборами акціонерів згідно Протоколу №1 від 21.04.2011р., вказана юридична особа змінила свою назву з Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»на Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», яке є правонаступником ВАТ «Енергомашспецсталь».
Предметом даного спору є вимога позивача визнати простий вексель серії АА 0763197 на суму 459905,72грн. таким, що не має вексельної сили. Підставою позову визначено те, що умовами договору поставки №15/1883 від 03.12.2007 не передбачено проведення розрахунків із застосуванням векселів, тому спірний вексель було видано без дотримання вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», яка передбачає, що умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі.
Статтею 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні»визначено, що законодавство України про обіг векселів складається, зокрема, із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком ІІ до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі.
Відповідно до ст.194 Цивільного кодексу України, п.1 ст.163 Господарського кодексу України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.
Статтею 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»передбачено, що вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.
Відповідно до ст.196 ЦК України, обов'язкові реквізити цінних паперів, вимоги щодо форми цінного паперу та інші необхідні вимоги встановлюються законом. Документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером.
Згідно зі ст.5 Закону України «Про обіг векселів в Україні»векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені). Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою; вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.
Обов'язкові реквізити, які повинен містити простий вексель, передбачені ст.75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі: назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
Статтею 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі встановлено, що документ, у якому відсутній будь-який із вказаних реквізитів, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених у цій статті, а саме: простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням; при відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця; простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.
Тобто, саме відсутність обов'язкових реквізитів векселю призводить до такого наслідку як визнання цінного паперу таким, що не має вексельної сили.
Таким чином, вексельне законодавство встановлює лише одну підставу для визнання простого векселю таким, що не підлягає оплаті - це дефект форми (відсутність реквізитів, перелічених у ст.75 Уніфікованого закону), а також одну підставу для визнання векселю недійсним - зазначення у векселі інших строків платежу, ніж передбачені ст.33 вказаного нормативно-правового акту. Вказаний перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судова колегія відзначає, що зміст простого векселя серії АА 0763197 від 25.08.2009 вартістю 459905,72грн., на визнанні якого таким, що не має вексельної сили наполягає позивач, підтверджує, що в ньому містяться всі обов'язкові реквізити, передбачені ст.75 Уніфікованого закону.
Крім того, безпідставним є посилання скаржника на ч.3 ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», яка передбачає, що умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, оскільки, недотримання цих вимог може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб, але не може бути підставою для визнання векселя таким, що не має вексельної сили.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що судом не встановлено дефекту форми векселю та будь-яких інших підстав, які б позбавляли його вексельної сили, позовні вимоги про визнання векселя серії АА 0763197 на суму 459905,72грн., виданого ВАТ «Енергомашспецсталь»25.08.2009р. таким, що не має вексельної сили, є безпідставними та не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Луганської області від 03.05.2012р. у справі №5006/15/1-17/2012-30/5014/580/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 ГПК України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Луганської області від 03.05.2012р. (повний текст підписано 07.05.2012р.) у справі №5006/15/1-17/2012-30/5014/580/2012 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 03.05.2012р. (повний текст підписано 07.05.2012р.) у справі №5006/15/1-17/2012-30/5014/580/2012 -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам у справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Судді: О.О. Радіонова
В.М. Татенко
Надруковано 5 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -АГС; 1 -ГС