донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
03.07.2012 р. справа №5006/25/1/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Діброви Г.І.
суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.
при секретарі Гриньовій О.В.
від позивача:не з»явився
від відповідача:не з»явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКомунального підприємства "Простір", м. Горлівка Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від08.05.2012 року
у справі№ 5006/25/1/2012 (суддя Зекунов Е.В.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Сінтез Ойл", м. Донецьк
до відповідачаКомунального підприємства "Простір", м. Горлівка Донецької області
простягнення 227498 грн. 81 коп.
У 2012 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Сінтез Ойл", м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства "Простір", м. Горлівка Донецької області про стягнення 227498 грн. 81 коп.
03.05.12 року позивач надав до господарського суду уточнення позовних вимог, якими просив суд стягнути з відповідача на його користь суму процентів у розмірі 223037 грн. 50 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.05.12 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Сінтез Ойл", м. Донецьк до Комунального підприємства "Простір", м. Горлівка Донецької області про стягнення 223037 грн. 50 коп. були задоволені повністю.
Відповідач, Комунальне підприємство "Простір", м. Горлівка Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 08.05.12 р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Представники сторін до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення 05.06.12р. та 10.06.12 р. уповноваженим особам підприємств поштового відправлення - ухвали суду від 29.05.12р. Про причину неявки суд не повідомили, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, явка сторін ухвалою суду від 29.05.12р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 5006/25/1/2012.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.11 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 0924-А5, згідно умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач -прийняти та сплатити вартість товар в порядку і строки, встановлені цим договором і специфікаціями до нього.
У відповідності до п. 1.6 договору, документом, який підтверджує узгодження сторонами сум поставки, асортименту, ціни, кількості та строків поставки є видаткова накладна на товар або акт прийому-передачі товару з зазначенням матеріально відповідальних осіб, які приймають і передають товар.
Пунктом 2.1.1 договору сторони домовились, що прийомка-передача товару здійснюється на автозаправних станціях постачальника. Перехід права власності підтверджується накладною на відпуск товару або актом приймання-передачі товару. З моменту передачі товару постачальник приймає на себе зобов'язання по обслуговуванню покупця на АЗС та зберіганню нафтопродуктів покупця у асортименті і кількості згідно видаткової накладної постачальника.
Згідно п. 3.1 договору, покупець здійснює розрахунки за отриманий товар в національній валюті у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом одного банківського дня з моменту отримання товару. Момент отримання товару співпадає з датою, зазначеною у накладній постачальника.
Відповідно до п. 3.2 договору, датою здійснення оплати є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Пунктами 5.1 та 7.7 договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки. Додатково до суми боргу і пені покупець сплачує постачальнику процент по невиконаним грошовим зобов'язанням в розмірі 10% від суми боргу за кожен день прострочки.
Згідно п. 7.1 договору, даний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.11 р., а в частині розрахунків -до їх повного здійснення.
Позивач на виконання умов договору постачав відповідачу нафтопродукти протягом січня-березня 2011 р. на загальну суму 124850 грн. 00 коп., а відповідач прийняв товар, про що свідчать довіреності на отримання товару, специфікації та видаткові накладні, однак у повному обсязі не оплатив.
02.08.11 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 43-юр, якою просив сплатити суму боргу у розмірі 32725 грн. 00 коп. та суму процентів у розмірі 98175 грн. 00 коп.
Відповідач отриманий товар оплатив лише частково, у зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовом про стягнення боргу з Комунального підприємства "Простір". Рішенням господарського суду Донецької області у справі № 24/232 від 08.12.11 р., яке набрало законної сили, стягнуто з КП "Простір" основний борг у розмірі 29450 грн. 00 коп., пеню у розмірі 262 грн. 63 коп. та проценти у розмірі 61845 грн. 00 коп.
Позивач 07.02.12 р. направив на адресу відповідача претензію №15-юр на суму процентів у розмірі 223037 грн. 50 коп., нарахованих за інший період прострочки відповідачем виконання його зобов»язання, ніж було стягнуто вказаним рішенням суду, однак останній залишив її без відповіді та виконання.
Враховуючи наведене, позивач в даній справі звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача процентів за прострочку виконання договірного грошового зобов»язання у розмірі 223037 грн. 50 коп. за період з 03.03.11 р. (дата останньої поставки) по 06.04.11 р.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Приписами статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 7.7 договору, додатково до суми боргу і пені покупець сплачує постачальнику процент по невиконаним грошовим зобов'язанням в розмірі 10% від суми боргу за кожен день прострочки.
В даному випадку факт прострочки відповідачем його грошового договірного зобов»язання є преюдиційним та таким, що не потребує доказування, оскільки встановлений рішенням господарського суду Донецької області у справі № 24/232 від 08.12.11 р., яке набрало законної сили.
Розрахунок процентів річних, наданий позивачем, перевірений судовою колегією та визначений як вірний, оскільки дійсно в період з 03.03.11 р. по 06.04.11 р. мала місце прострочка виконання відповідачем його договірного грошового зобов»язання, п. 7.7 договору щодо застосування іншого розміру процентів, ніж встановлено законодавцем, було укладено сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Сінтез Ойл", м. Донецьк та стягнуто з відповідача на користь позивача проценти у розмірі 223037 грн. 50 коп. за період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов»язанняю.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 08.05.2012 р. у справі № 5006/25/1/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Простір", м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 08.05.2012 р. у справі № 5006/25/1/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 08.05.2012 р. у справі № 5006/25/1/2012 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надр. 5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 -ДАГС;
5-ГС Дон. обл.
Ложка Н.Л.