донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
03.07.2012 р. справа №5006/6/27/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Діброви Г.І.
суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.
при секретарі Гриньовій О.В.
від позивача:не з»явився
від відповідача:ОСОБА_2 -за дов. б/н від 08.05.12 р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від18.04.2012 року
у справі№ 5006/6/27/2012 (суддя Подколзіна Л.Д.)
за позовомКомунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа", м. Маріуполь Донецької області
до відповідачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк
простягнення 43614 грн. 19 коп.
У 2012 році Комунальне комерційне підприємство "Маріупольтепломережа", м. Маріуполь Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення 43614 грн. 19 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.04.12 р. позовні вимоги Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа", м. Маріуполь Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення 43614 грн. 19 коп. були задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача борг у розмірі 38000 грн. 00 коп., суму інфляційних витрат у розмірі 3135 грн. 00 коп. та 3% річних у розмірі 1658 грн. 46 коп. В решті позовних вимог було відмовлено.
Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 18.04.12 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, яким просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
02.07.12 року позивач надав клопотання про розгляд справи без участі його представника, оскільки представник підприємства знаходиться у плановій відпустці, а інші юрисконсульти зайняті у судових процесах у місцевих судах. Судова колегія розглянула надане позивачем клопотання та задовольнила.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 5006/6/27/2012 та наданих представником відповідача пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.10 року між Комунальним комерційним підприємством "Маріупольтепломережа", м. Маріуполь Донецької області (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Донецьк (Покупець) було укладено договір №1/05-07/10 поставки, згідно умов якого постачальник зобов"язався поставити та передати товар, а покупець зобов"язався прийняти і сплатити його по номенклатурі, в кількості, визначеній в специфікації, яка є невід"ємною частиною даного договору.
05.07.10 року сторони підписали Специфікацію до договору № 1/05-07/10 від 05.07.10 р., якою визначили найменування, кількість, ціну та загальну суму.
У відповідності до п. 2.3 договору, оплата здійснюється покупцем протягом 30 банківських днів з моменту відвантаження товару.
Додатковою угодою від 25.08.10 р. до договору сторони передбачили, що розрахунки за товар здійснюються по мірі його реалізації, але не пізніш 60 днів з моменту відвантаження останньої партії товару.
Позивач, на виконання умов договору, здійснив на адресу відповідача поставку товару у кількості 400 кг за видатковими накладними № 11836 від 06.07.10 р., № 13255/1 від 27.08.10 р. на загальну суму 38000 грн. 00 коп., однак відповідач отриманий товар не оплатив.
Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк боргу у розмірі 38000 грн. 00 коп., інфляційних у розмірі 3815 грн. 17 коп. та 3% річних у розмірі 1799 грн. 02 коп.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до приписів ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем на адресу відповідача товару підтверджено видатковою накладною № 11836 від 06.07.10 р. на суму у розмірі 19000 грн. 00 коп., актом вилову рибної продукції, ветеринарним свідоцтвом № НОМЕР_1 від 06.07.10 р. та видатковою накладною № 13255/1 від 27.08.10 р. на суму у розмірі 19000 грн. 00 коп., актом вилову рибної продукції від 27.08.10 р., ветеринарним свідоцтвом № НОМЕР_2 від 27.08.10 р. Факт отримання відповідачем товару підтверджено підписом представника відповідача у накладних в графі „Отримав" та печаткою відповідача.
Враховуючи вищевикладене та те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції письмових належних та допустимих доказів оплати позивачу боргу за отриманий товар, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем його договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та задоволення позовних вимог в цій частині.
Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки № 1/05-07/10 від 05.07.10 р. у розмірі 38000 грн. 00 коп.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних у загальному розмірі 1658 грн. 46 коп., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання за видатковою накладною № 11836 від 06.07.10 р. з 05.08.10р. по 25.10.10р. і за видатковою накладною № 13255/1 від 27.08.10 р. з 26.10.10 р. по 27.02.12 р. та інфляційні у загальному розмірі 3135 грн. 00 коп., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання з причини девальвації грошової одиниці України за період серпень 2010 р. -жовтень 2010 р. та листопад 2010 р. -січень 2012 р. і правомірно відмовлено в іншій частині позову в частині стягнення з відповідача 3% та інфляційних через невірний розрахунок.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа", м. Маріуполь Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк лише частково та правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача борг у розмірі 38000 грн. 00 коп., інфляційні у розмірі 3135 грн. 00 коп. та 3% річних у розмірі 1658 грн. 46 коп. з відмовою в іншій частині позову.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 18.04.2012 р. у справі № 5006/6/27/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 18.04.2012 р. у справі № 5006/6/27/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 18.04.2012 р. у справі № 5006/6/27/2012 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надр. 5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 -ДАГС;
5-ГС Дон. обл.
Ложка Н.Л.