06 липня 2012 року Справа № 18/5026/683/2012
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,
секретар судового засідання -Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача -Літовкіна Л.В. -представник за довіреністю,
від відповідача -Кононенко О.В. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом департаменту бюджетної політики Черкаської міської ради,
м. Черкаси
до товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація
"Райагробуд", с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська
область
про стягнення 75 340 грн. 95 коп.,-
До господарського суду Черкаської області з позовом звернувся департамент бюджетної політики Черкаської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд" про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди землі від 11 липня 2005 року в розмірі 75 340 грн. 95 коп., в тому числі: 72 024 грн. 31 коп. основний борг та 3 316 грн. 64 коп. пеня.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 квітня 2012 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15 травня 2012 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15 травня 2012 року розгляд справи було відкладено на 22 травня 2012 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22 травня 2012 року продовжено строк розгляду спору до 11 липня 2012 року та відкладено розгляд справи на 06 липня 2012 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 14 травня 2012 року та зазначав, що з позову не вбачається наявності будь -яких правовідносин між департаментом бюджетної політики Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд", що стали підставою для звернення позивача до суду за захистом. Надане позивачем рішення Черкаської міської ради від 08 грудня 2011 року №3-396, яким Черкаська міська рада уповноважила департамент звертатися до судових органів з позовними заявами про стягнення заборгованості за договорами оренди землі, у яких стороною договору виступає Черкаська міська рада не є доказом заміни сторони у зобов'язанні та не надає позивачу права вимагати від відповідача виконання зобов'язань за договором оренди землі від 11 липня 2005 року, що є підставою позову.
Крім того відповідач у своєму відзиві зазначав, що нарахування орендної плати з розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки на підставі внесення Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VІ змін до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" є безпідставним, оскільки відповідні зміни визнані неконституційними згідно рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, крім того умовами договору передбачено, що зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду умов договору про розмір орендної плати. Однак відповідні зміни до договору оренди землі від 11 липня 2005 року стронами не вносилися.
Також відповідач зауважував, що відповідно до п. 4.1. договору оренди землі від 11 липня 2005 року річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється на період будівництва до 30 вересня 2010 року, але не пізніше вводу в експлуатацію - у розмірі 1% від грошової оцінки; а після завершення будівництва:
у розмірі 1% від грошової оцінки за 1 кв.м земель житлової забудови;
у розмірі 3% від грошової оцінки за 1 кв.м земель комерційного використання.
На даний час на орендованій земельній ділянці будівництво не завершене, доказів введення будинку в експлуатацію позивач не надав. І, оскільки зміну розміру орендної плати у зв'язку із закінченням нормативного терміну будівництва не передбачено ні законом, ні договором, нарахування позивачем орендної плати відповідачу з 01 жовтня 2010 року з розрахунку 3% грошової оцінки землі є незаконним та необґрунтованим.
Згідно п. 12.1 договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов до говору спір розв'язується у судовому порядку. Як вже зазначалося, зміни до договору оренди землі від 11 липня 2005 р. сторонами не вносились. В зв'язку з чим відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Крім того, представником відповідача в судовому засіданні було надано доповнення до відзиву на позов від 14 травня 2012 року в якому вказано, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року у адміністративній справі №2а/2370/1722/2012 за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд" про стягнення податкового боргу позов задоволено повністю та стягнуто з товариства 332 155 грн. 91 коп. орендної плати за землю.
В зв'язку з чим, відповідач стверджував, що підтримуючи заявлені вимоги, позивач не враховує, що заявлена сума боргу вже стягнута до бюджету за судовим рішенням, яке набрало законної сили, що є підставою для припинення провадження у справі.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Оскільки до компетенції адміністративного суду не відноситься розгляд господарських спорів, то підстав для припинення провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України не має.
В судовому засіданні, яке відбулося 06 липня 2012 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/683/2012.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, рішенням Черкаської міської ради № 8-216 від 30 червня 2005 року "Про надання товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд" земельної ділянки в оренду по вул. Козацькій, 1/1" відповідачу надано земельну ділянку площею 3 200 кв.м в оренду на 49 років (без права передачі її в суборенду) під будівництво багатоповерхового трьохсекційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями за рахунок земель Черкаської міської ради.
На виконання вказаного рішення № 8-216 від 30 червня 2005 року між Черкаською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3 200 кв.м. по вул. Козацькій,1/1, терміном на 49 років (без права передачі її в суборенду) під будівництво багатоповерхового трьохсекційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями за рахунок земель Черкаської міської ради.
Згідно п. 4.1. договору оренди земельної ділянки річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в розмірі 1,0% від її грошової оцінки і на час укладання договору становить 2 219 грн. 00 коп. -на період будівництва до 30 вересня 2010 року (згідно довідки ВАТ "Черкасицивільпроект" від 04 липня 2005 року № 465/08), але не пізніше введення в експлуатацію, а після завершення будівництва -у розмірі 1,0% від її грошової оцінки і на час укладання договору становить 1,3867 грн. за 1 кв. м. земель житлової забудови; у розмірі 3% від грошової оцінки і на час укладення цього договору становить 10,40 грн. за 1 кв.м. земель комерційного використання.
Пунктом 4.3. названого договору встановлено, що орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним на розрахунковий рахунок УДК в Черкаській області.
Пунктом 4.2. договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції Розмір грошової оцінки та орендної плати не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства. В таких випадках розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.
Згідно п. 4.6. договору за несвоєчасне внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з орендаря стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.
Також пунктом 13.5. договору оренди сторони встановили, що орендар зобов'язується відшкодувати орендодавцю суму упущеної вигоди (не отриманого прибутку) в розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення до моменту набуття чинності договором оренди.
Законом № 107-17 від 28 грудня 2007 року до статті 21 Закону України "Про оренду землі" були внесені зміни, що набрали чинності з 01 січня 2008 року, якими встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Статтею 7 Закону України "Про плату за землю", який діяв на той час, було визначено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.
Враховуючи, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період нормативного терміну будівництва становить 221 888 грн. 00 коп. (п. 4.1 договору), позивач зазначив, що розмір орендної плати виходячи з трьох відсотків від цієї грошової оцінки та з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 7082,53 грн. у рік (221888 х 3% х 1,035 х 1,028 = 7082,53).
Отже, з початку дії договору, тобто з 28 липня 2005 року по 31 грудня 2007 року нарахування відповідачу орендної плати здійснювалося позивачем виходячи з одного відсотка від нормативної грошової оцінки землі, тобто, у розмірі 184,92 грн. щомісячно у 2005 році та 191,39 грн. щомісячно у 2006 та 2007 роках (з урахуванням індексу інфляції, який з 01 січня 2006 року становив 1,035). З 01 січня 2008 року нарахування орендної плати здійснювалося позивачем відповідно до вимог статті 21 Закону України "Про оренду землі", виходячи з трьох відсотків від грошової оцінки земельної ділянки та з урахуванням індексу інфляції, який з 01 січня 2008 року становив 1,028, тобто у розмірі 590,21 грн. щомісячно.
З 01 січня 2009 року у зв'язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі розмір орендної плати становив 679,92 грн. у місяць (коефіцієнт індексації - 1,152).
З 01 січня 2010 року у зв'язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі розмір орендної плати становив 720,04 грн. у місяць (коефіцієнт індексації - 1,059).
З 01 жовтня 2010 року у зв'язку з закінченням нормативного терміну будівництва нарахування відповідачу орендної плати здійснюється позивачем виходячи із розрахунку 10,40 грн. за 1 кв.м. та з урахуванням вищевказаних коефіцієнтів індексації, у розмірі 3 599,85 грн. щомісячно (п.4.1 договору).
Таким чином, з 28 липня 2005 року, тобто з дати державної реєстрації договору, по 29 лютого 2012 року відповідачу було нараховано 88 461,13 грн. орендної плати згідно п. 4.1 договору.
Крім того, до суми нарахувань включена сума відшкодування за період користування земельною ділянкою з дати прийняття рішення про надання земельної ділянки по дату набрання чинності договору, тобто, з 30 червня 2005 року по 27 липня 2005 року, у розмірі 167,22 грн., що передбачено пунктом 13.5 договору.
Однак, як зазначав позивач у своїй позовній заяві, відповідач в порушення взятих на себе договірних зобов'язань за вищевказаний період користування земельною ділянкою сплатив лише 16 604 грн. 04 коп. Внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 72 024 грн. 31 коп. (88 461 грн. 13 коп. + 167,22 грн. - 16 604 грн. 04 коп.).
Крім того, за прострочення сплати орендної плати за землю позивач нарахував відповідачу станом на 09 квітня 2012 року 3 316 грн. 64 коп. пені на підставі п. 4.6. договору.
Слід вказати, що нарахування орендної плати з 01 січня 2008 року в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки є безпідставним, в зв'язку з наступним:
В пункті 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року, № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Оскільки відповідно до частини першої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України.
У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Згідно п. 12.1 договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов до говору спір розв'язується у судовому порядку.
Таким чином, відповідні зміни щодо розміру орендної плати встановленої договором повинні узгоджуватися сторонами шляхом укладення додаткової угоди до основного договору.
Проте, між сторонами договору оренди землі додаткової угоди до основного договору укладено не було, а тому розмір орендної плати, що встановлений договором не змінювався.
Крім того слід вказати, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 внесені Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VІ зміни до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визнані неконституційними.
Також, оскільки в матеріалах справи відсутні докази введення в експлуатацію багатоповерхового трьохсекційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, нарахування орендної плати з 01 жовтня 2010 року із розрахунку 10 грн. 40 коп. за 1 кв.м. є необгрунтованим.
Водночас судом встановлено, що рішенням Черкаської міської ради від 08 грудня 2011 року № 3-396 департамент бюджетної політики Черкаської міської ради уповноважений звертатися до судових органів з позовними заявами про стягнення заборгованості за договорами оренди землі, договорами про відшкодування збитків, договорами про плату за користування частиною прибудинкової території, договорами оренди нежитлових приміщень комунальної власності, договорами пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою та за іншими договорами, у яких стороною договору виступає Черкаська міська рада, а кошти зараховуються до міського бюджету м. Черкаси
Спір у даній справі виник у зв'язку із заборгованістю по орендній платі за договором від 11 липня 2005 року оренди земельної ділянки (укладеним між відповідачем та Черкаською міською радою) за період з 28 липня 2005 року по 29 лютого 2012 року у сумі 71 857 грн. 09 коп. основного боргу, та 167 грн. 22 коп. за період фактичного користування земельною ділянкою з 30 червня 2005 року по 27 липня 2005 року.
На підставі ч. 1 ст. 195 ГК України, згідно норм якої управнений суб'єкт господарського зобов'язання, якщо інше не передбачено законом, може передати другій стороні, за її згодою, належні йому за законом, статутом чи договором права на одержання майна від третьої особи з метою вирішення певних питань щодо управління майном або делегувати права для здійснення господарсько-управлінських повноважень та на підставі рішення Черкаської міської ради №3-396 від 08 грудня 2011 року позивач вважає, що має право звернутися до суду з відповідним позовом (від власного імені) про стягнення заборгованості по орендній платі на користь міського бюджету м. Черкаси.
Однак, суд з даним твердженням позивача не погоджується з огляду на наступне:
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості у зв'язку із порушенням ним як орендарем договірних зобов'язань щодо своєчасної сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки, укладеним з Черкаською міською радою.
Статтею 2 ГПК України встановлено, що справи у господарському суді порушуються за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.2 ст.11 ЦК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди землі від 11 липня 2005 року (на який посилається позивач, як на підставу своїх вимог) укладений між Черкаською міською радою (як орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд" (як орендарем) та предметом цього договору є строкове платне користування земельною ділянкою площею 3 200 кв.м, яка знаходиться в м. Черкаси по вулиці Козацькій, 1/1 та належить місцевій територіальній громаді м. Черкаси.
Таким чином, між Черкаською міською радою (як орендодавцем за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд" (як орендарем за договором) існують правовідносини за договором оренди земельної ділянки (яка є комунальною власністю територіальної громади м. Черкаси).
У відповідності до ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Як встановлено з матеріалів справи, згідно з Положенням про департамент бюджетної політики Черкаської міської ради (а.с.20-23), затвердженим рішенням Черкаської міської ради від 11 серпня 2011 року № 3-4, департамент бюджетної політики Черкаської міської ради (позивач) є виконавчим органом Черкаської міської ради, підконтрольний та підзвітний Черкаській міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету та Черкаському міському голові.
У відповідності до пунктів 1.3, 1.4 названого Положення департамент є самостійною юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку, має самостійний баланс та розрахунковий рахунок, може бути позивачем та відповідачем у судах.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст.527 ЦК України).
Підстави заміни кредитора у зобов'язанні передбачені у ст.512 ЦК України.
Зокрема, у відповідності до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом (ч.2 ст.512 ЦК України).
Як вбачається з позовної заяви департамент бюджетної політики Черкаської міської ради звернувся з позовом до відповідача від власного імені (як юридична особа).
При цьому, позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди землі від 11 липня 2005 року (згідно умов якого передбачений обов'язок орендаря - товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд" сплачувати орендну плату у встановленому договором порядку та розмірі).
Однак, позивачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що кредитор у зобов'язанні за договором оренди землі від 11 липня 2005 року (Черкаська міська рада) у встановленому законом порядку був замінений на іншу юридичну особу - департамент бюджетної політики Черкаської міської ради.
За умовами договору оренди землі від 11 липня 2005 року також не передбачено обов'язку орендаря сплачувати орендну плату на користь будь-якої третьої особи (зокрема, департаменту бюджетної політики Черкаської міської ради).
Таким чином, оскільки між позивачем (департаментом бюджетної політики Черкаської міської ради) та відповідачем по справі відсутні будь-які правовідносини, а, відтак, - у позивача відсутнє право вимагати від власного імені від відповідача сплати заборгованості за договором оренди землі, укладеним між відповідачем та Черкаською міською радою.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем нормативно та документально не доведено, що відповідач діяв всупереч встановленому порядку та будь-яким чином порушив права чи охоронювані законом інтереси позивача.
Посилання позивача на наявність рішення Черкаської міської ради від 08 грудня 2011 року № 3-396 (яким департамент бюджетної політики Черкаської міської ради уповноважений звертатися до судових органів з позовними заявами про стягнення заборгованості за договорами оренди землі та іншими договорами, в яких стороною договору виступає Черкаська міська рада) судом не може бути прийняті до уваги з огляду на наступне.
Статтею 237 ЦК України визначено поняття та підстави представництва:
- представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (ч.1);
- не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів (ч.2);
- представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч.3).
З аналізу наявних матеріалів справи та з врахуванням наведених положень закону суд дійшов висновку, що на підставі рішення Черкаської міської ради від 08 грудня 2011 року № 3-396 (як акту органу юридичної особи) у департаменту бюджетної політики Черкаської міської ради виникло право на представництво Черкаської міської ради у судах у певній категорії справ.
Тобто, вказане рішення Черкаської міської ради є дорученням на виконання департаментом бюджетної політики Черкаської міської ради певних дій за окремими договорами (стороною у яких є Черкаська міська рада, а кошти зараховуються до міського бюджету міста Черкаси).
А тому департамент бюджетної політики Черкаської міської ради на підставі вказаного рішення від 08 грудня 2011 року № 3-396 вправі звернутися до суду з даним позовом лише від імені Черкаської міської ради (як її представник), а не від власного імені (як окремої юридичної особи).
Пунктом 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року, № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що з урахуванням положень статті 3 ЗК України правове регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, а договір оренди землі не є тотожним зобов'язанням найму, визначеним у ЦК України.
Відповідно до ст.2 ЗК України земельні відносини -це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
З урахуванням положень ст.4 ГК України земельні відносини не є предметом регулювання цього кодексу.
Таким чином посилання позивача у своєму позові на ст.195 ГК України в даному випадку є помилковим.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом, як це передбачено ст.93 ЗК України.
Так, ст.24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що саме орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне в позові відмовити повністю.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
В пункті 3.18. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що за змістом статті 87 ГПК надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено (за винятком ухвали, в якій роз'яснюється рішення суду, що за змістом частини п'ятої статті 89 ГПК надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою, незалежно від присутності зазначених осіб у судовому засіданні).
Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з частиною другою статті 22 ГПК знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-
В позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Повне рішення складено 11 липня 2012 року.
Суддя А.В.Васянович