73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
26 червня 2012 р. Справа № 5024/503/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Гафюк Е.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонської міської ради, м. херсон
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
третя особа - управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Херсонській області
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування завданої шкоди
за участі представників сторін:
від позивача - спеціаліст 1-ї категорії юридичного відділу Тонкошкуров В.Г., дов №9-9-9/21 від 04.01.2012р.
від відповідача - ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1, виданий Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області 05 квітня 1996р.
від третьої особи: не прибув
Херсонська міська рада (позивач) звернулася до суду з позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 шляхом демонтажу торгівельного кіоску та привести земельну ділянку у первісний стан та відшкодування завданої шкоди у сумі 605 грн.83 коп.
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач з позовними вимогами не погодився з наступних підстав.
Відповідач зазначив, що земельна ділянка використовувалась ним до 19.12.2011 року на підставі дозволу №14806 на експлуатацію об'єкта торгівлі, громадського харчування та сфери послуг . Відповідач пояснив, що у подальшому після закінчення дії дозволу ним було звільнено земельну ділянку. На теперішній час спірна ділянка використовується іншою особо - ФОП ОСОБА_2, що підтверджується копією паспортної прив'язки пересувної тимчасової споруди за адресою АДРЕСА_1 від 21 лютого 2012 року. На думку відповідача зазначене свідчить про те, що на час звернення позивача до суду (06.04.2012 р.) спірна земельна ділянка ним не використовувалась.
Щодо вимог про стягнення шкоди, відповідач вважає, що посилання позивача на завдання шкоди відповідачем самовільним зайняттям земельної ділянки безпідставні, оскільки, земельна ділянка використовувалась ним не самовільно, а на підставі відповідно дозволу. По-друге позивачем не доведено використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням та зняття ним ґрунтового покриву. А тому відповідач вважає необґрунтованим і застосування позивачем Методики, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України від 25.07.2007 р. №963 при визначенні розміру шкоди.
Представник третьої особи повторно не направив свого представника в судове засідання, не надав відзив на позов та витребувані судом документи, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідно до ст.ст. 64, 77 ГПК України був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Справу розглянуто понад встановлений ст. 69 ГПК України двохмісячний термін, що ухвалами від 26.04.2012р. та від 18.05.2012р. було продовжено.
Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі -Закон), визнаний статус Херсонської міської ради, як органу місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади та здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування.
Пунктом 5 статті 16 Закону визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно із статтею 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
У відповідності до ст. 13 Конституції України, земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, являються об'єктами права власності народу України, від імені якого право власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування.
Керуючись ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень міської ради в сфері регулювання земельних відносин на території міста віднесено здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
Стаття 125 ЗК України вказує, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі, одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється.
В ході перевірки дотримання вимог земельного законодавства 17.02.2011 року державним інспектором Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Херсонській області встановлено самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,0015 га під розміщення торговельного кіоску за адресою: АДРЕСА_1, що є порушенням ст. 126 Земельного кодексу України. Вказана земельна ділянка зайнята за рахунок земель запасу Херсонської міської ради, про що складено акт перевірки. Приписом 17.02.2011 року № 000343 ПП ОСОБА_1 було зобов'язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.
Повторною перевіркою державним інспектором встановлено, що відповідачем не виконані вимоги припису від 17.02.2011 № 000343. Про це свідчить акт перевірки від 25.03.2011 року.
Приписом від 25.03.2011 року № 000497 відповідачу повторно висунуто вимогу щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки по АДРЕСА_1
Перевіркою від 26.12.2011 року, втретє, Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Херсонській області встановлено, що вимоги попередніх приписів ПП ОСОБА_1 не виконані земельна ділянка по АДРЕСА_1 (відповідно до план-схеми) та земельна ділянка використовується. До цього часу ПП ОСОБА_1 не усунув допущені грубі порушення земельного законодавства, листи, що були направлені на адресу відповідача з вимогою з'явитися до управління Держземінспекції для надання пояснень проігноровані, земельну ділянку, що належить до земель запасу Херсонської міської ради, не звільнено.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, передача в користування земельних ділянок, які знаходяться в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Згідно із ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи, організації.
Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначає, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Оскільки відповідно ст. 290 Податкового кодексу України, плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю, то Херсонська міська рада як власник відповідної земельної ділянки не може розпоряджатися нею на свій розсуд, що завдає майнової шкоди місцевому бюджету.
Згідно із ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. За ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власника без відшкодування затрат, понесених під час незаконного користування ними, приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення споруд (в даному випадку - торгівельний кіоск по вул. Миру, район будинку № 31 у м. Херсоні), здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок здійснюється за рішенням суду.
У зв'язку з цим, Херсонська міська рада на підставі вищенаведених норм права звернулася до суду з позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди.
Судом оглянуті надані акти перевірки та встановлено, що всі вони проводилися без присутності особи, яка перевірялась - відповідача у справі. У зв'язку з цим, перевіряючі особи, визначаючись, що мало місце самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем, не приймали до уваги той факт до 19.12.2011 року він користувався спірною земельною ділянкою за дозволом, виданим управління споживчого ринку та сфери послуг виконкому Херсонської міської ради на підставі дозволу №14806 на експлуатацію об'єкта торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, який залучено до матеріалів справи. Відповідач пояснив, що у подальшому після закінчення дії дозволу ним було звільнено спірну земельну ділянку. На теперішній час спірна ділянка використовується іншою особо - ФОП ОСОБА_2, що підтверджено копією паспортної прив'язки пересувної тимчасової споруди за адресою АДРЕСА_1 від 21 лютого 2012 року. Суд погоджується із доводами відповідача, що зазначене свідчить про те, що на час звернення позивача до суду та розгляду справи по суті спірна земельна ділянка ним не використовувалась.
На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у частині зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку.
Що стосується відшкодування шкоди, то суд також відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині виходячи із наступного.
Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем, заявленого до стягнення та складеного на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25. 07. 2007 №963, управлінням Державно інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Херсонській області, складає 605 грн. 83 коп.
Позивач обґрунтував свої вимоги правилами ст. 1166 ЦК України.
Пунктом 1 статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з пунктом 3.1. наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року N110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року N963 підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення;
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
Як витікає із матеріалів справи позивач не надав доказів, що відповідач притягувався до адміністративної відповідальності, що у відповідності до 3.8 постанови Пленуму вищого господарського суду України від 17.05.11 № 6 " Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що витікають із земельних відносин" не є доказом у сукупності факту самовільного зайняття земельної ділянки та нарахування розміру шкоди.
Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні позовних вимог.
Повне рішення складено 05.07.12
Суддя Л.М. Немченко