33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"10" липня 2012 р. Справа № 5019/707/12
Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "НПП Каскад"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стардуко"
про визнання недійсним договору
В засіданні приймали участь:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "НПП Каскад" звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стардуко", в якому просить визнати недійсним договір про пайову участь у будівництві від 17.01.2005р..
Представник позивача в судові засідання 22.05.2012р., 19.06.2012р. та 10.07.2012р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 13, 19, 54).
Крім того, позивач не виконав вимог ухвали суду від 03.05.2012р., 22.05.2012р. та 19.06.2012р. - не подав витребуванні останньої докази, а саме: належним чином завірену копію довідки про включення до ЄДРПОУ; в судове засідання для огляду оригінали доданих до позовної заяви документів.
Згідно статті 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Пунктом 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.
Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. № 55, а вразі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.
Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.
У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.
Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.
У випадку коли копії документів не засвідчені належним чином, але господарським судом при дослідженні витребуваних оригіналів документів з'ясовано відповідність копій цим оригіналам, то суд долучає копії до матеріалів справи, зазначивши про таку відповідність в описовій частині рішення або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.
Суд наголошує на тому, що копій документів доданих до позовної заяви не відповідають вимогам пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. № 55, в зв'язку з чим ухвалами суду від 03.05.2012р., 22.05.2012р. та 19.06.2012р. для підтвердження достовірності копій документів доданих до позовної заяви від позивача витребовувалися належним чином завірену копію довідки про включення до ЄДРПОУ та в судове засідання для огляду оригінали доданих до позовної заяви документів.
Однак, ні через канцелярію суду, ні в жодне судове засідання позивачем не було надано належним чином завірену копію довідки про включення до ЄДРПОУ та оригіналів доданих до позовної заяви документів та не повідомлено суд про причини їх не подачі.
Не з'явлення представника позивача в судові засідання та не подача вказаних доказів унеможливлює розгляд справи по суті, оскільки суд позбавлений можливості встановити статус юридичної особи позивача та достовірність поданих суду копій документів не обхідних для правильного вирішення спору.
Відповідно до пункту 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
Пунктом 5 частини 1 статті 81 ГПК України передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
На підставі вищевикладеного суд залишає позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "НПП Каскад" без розгляду.
Відповідно до пункту 4.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81 та ст. 86 ГПК України, суд -
Залишити позов без розгляду.
Суддя Горплюк А.М.