73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
26 червня 2012 р. Справа № 5024/433/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Гафюк Е.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" управління магістральних газопроводів "Харківтрасгаз" в особі Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, м. Херсон
до Садово-городнього товариства "Асканія", смт. Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області
про усунення перешкод у користуванні магістральним газопроводом
за участі представників:
від позивача - ю/к першої категорії Шевченко А.М. дов. № 33 від 12.01.2012 р.
від відповідача - голова правління Блохін В.А. протокол загальних зборів № 1 від 17.04.2010 р., пас. МО 093983 виданий Чаплинським РО УМВД України в Херсонській області 05.04.1996 р.; представник Савицький Р. В. дов. № 6 від 10.04.2012 р.
Дочірня компанія "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" в особі Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (позивач) звернулась до суду з позовом до садово-городнього товариства "Асканія" (відповідач) про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в 150 м. охоронній зоні, згідно ЗУ "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" № 3041-У1 від 17.02.11р. розділ 11 п. 2, створені Херсонському лінійному виробничому управлінню магістральних газопроводів у користуванні магістральним газопроводом шляхом демонтажу тимчасових будівель, огорож, дерев, водопроводу і т.д.
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав та пояснив, що розміщення будівель на території товариства при будівництві проводилося із дотриманням вимог законодавства, чинного на той період. А саме, розміщення об'єктів було з дотриманням 65 м від трубопроводу у відповідності до СНІП 2.05.06-85. Відповідач пояснив, що на сьогодні у межах 150 м від газопроводу побудовані будівлі (дачні будиночки) які належать фізичним особам- членам товариства. Водопровід, який належить відповідачу закопаний, тому ніяким чином не заважає позивачу у користуванні трубопроводом, дерев у згаданій зоні, які б належали товариству немає.
Справу розглянуто понад двохмісячний термін встановлений ст. 69 ГПК України, що ухвалою від 18.05.2012р. було продовжено на 15 днів.
Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Херсонське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів є структурним підрозділом філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз"" дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України".
Головним завданням Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів є експлуатація об'єктів магістрального газопроводу, забезпечення безперебійного транспортування природного газу в межах визначеної ділянки газотранспортної системи, забезпечення ефективної, надійної і безпечної роботи магістральних газопроводів, газопроводів-відгалуджень, ГРС, забезпечення надійності та безпеки експлуатації газових об'єктів у відповідності з діючими нормами та правилами, здійснення контролю за виконанням робіт в охоронних зонах і видача погоджень на їх виконання (І т. а.с. 49-55). При обстеженні стану охоронних зон магістральних газопроводів та газопроводів-відгалуджень, які проходять по території Херсонської області та знаходяться на обслуговуван ні Херсонського ЛВ УМГ було виявлено розташування садово-огород-нього товариства "Асканія". На думку позивача розташування товариства "Асканія-Нова" знаходиться в охоронній зоні магістраль ного газопроводу ГРС. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В судовому засіданні було встановлено, що позивач, здійснивши перевірку не складав жодного письмового документу та в ході перевірки не з'ясовував, які саме об'єкти, із заявлених у позові на його думку, знаходяться у зоні магістрального газопроводу та належать відповідачеві. В підтвердження своїх доводів позивач надав фото перевіреної місцевості. Однак, із фото не видно де починається та закінчується межа зони газопроводу та із зафіксованих об'єктів не видно, які саме з них належать відповідачеві.
Судом встановлено, що садово-огороднє товариство "Асканія" було організовано рішенням виконкому Асканія-Нова селищною радою №50/4 від 08.04.1988р. Згідно Рішен ням виконкому Асканія-Нова селищною радою № 68 від 17.07.91р. була відведена земельна ділянка для товариства "Асканія". Від повідно до проекту відведення земельної ділянки по її території під землею проходить магістральний газопровід та знаходиться газорозподільна станція, яка введена в дію в 1976р., що обслуговується Херсонським ЛВ УМГ.
На думку позивача, відповідачем використовується земельна ділянка з порушенням законодавства, а саме.
За час після відведення земельної ділянки на цій території збудовані огорожі, будівлі та висаджені дерева, що суперечить чинному законодавству:
- ст.11 ЗУ "Про трубопровідний транспорт", у якій зазначено, що уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони, земля в межах охоронних зон не вилучається а використо вується з обмеженням;
- ст. 22 ЗУ "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопро водів", відповідно до якої до особливих обмежень у межах охоронних зон об'єктів магі стральних газопроводів, належить заборона будувати господарські споруди, огорожі для відокремлення земельних ділянок, висаджувати багаторічні насадження; - ст. 404 Цивільного кодексу України, згідно з якою право користування чужою земельною ділянкою полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації трубопроводу.
Судом встановлено. що 02.12.07 та 18.02.10 Херсонським ЛВ УМГ спрямовувались до відповідача листи-попередження про порушення охоронних зон магістрального газопроводу ГРС "Асканія-Нова" та вста новлення мінімально допустимих відстаней від газопроводу, а саме згідно ЗУ "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопро водів" №3041-У1 від 17.02.11р. розділ 11 п. 2 охоронна зона повинна бути 150 м від огоро жі ГРС а охоронна зона де розташоване товариство "Асканія" складає 75м.
Оскільки відповідач не вчинив будь-яких дій щодо виконання вимог позивача, останній звернувся до Херсонського транспортного прокурора з відповідною заявою.
Херсонським транспортним прокурором 15.09.11 був складений припис про усунення порушень вимог законодавства про трубопровідний транспорт за № 61/2143.
Судом встановлено, що зазначений припис був розглянутий на зальних зборах членів садівничого товариства "Асканія" та доручено голові товариства узгодити з відповідними контролюючими органами та підприємством магістрального газопроводу меж охоронних зон.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Чаплинського райвиконкому №339/14 від 10.07.1987 було надано відповідачу дозвіл на розробку проекту планування і забудови. Зазначений проект був розроблений Держагропромом УРСР у відповідності до ВСН-43-85, який є чинним на день розгляду справи.
Зазначений проект був погоджений з Миколаївським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів. Відповідно до листа №1087 від 14.12.1987р. Миколаївським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів зазначено, що мінімальна нормативна відстань від АГРС до дачних ділянок складає 65 м, що відповідає СНІП 2.05.06-85, який також є чинним на сьогодні.
Таким чином, на день забудови земельної ділянки, виділеної відповідачу, останній розробив відповідну документацію і діяв у відповідності до чинного законодавства. Разом з тим Законом України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" № 3041 від 17.02.11 ( ст.11) була з 2011 року змінена та встановлена нова охоронна зона, яка складає 150 метрів навколо ГРС.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" охоронна зона об'єктів магістральних трубопроводів визначена як територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції магістральних трубопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.5 Закону "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" до складу об'єктів магістральних газопроводів, розташованих у межах охоронної зони, належить лінійна частина магістральних газопроводів з відгалуженнями, лупінгами, запірною арматурою, переходами через природні та штучні перешкоди, вузлами підключення компресорних станцій, вузлами пуску і прийому.
За ст. ст. 8, 9 зазначеного Закону на використання власником або користувачем земельної ділянки чи її частини в межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів встановлюються обмеження в обсязі, передбаченому цим Законом. Обмеження на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів встановлюються і діють з дня введення відповідного об'єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію. Перехід права власності чи користування земельною ділянкою не є підставою для припинення дії обмежень на використання земельної ділянки в межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів.
Охоронні зони об'єктів магістральних трубопроводів зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектах землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, спеціальних тематичних картах і атласах стану земель та їх використання, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, іншій документації із землеустрою та кадастрових планах. Охоронні зони об'єктів магістральних трубопроводів зазначаються в документації із землеустрою з моменту надання земельної ділянки для будівництва об'єкта магістрального трубопроводу. Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства магістральних трубопроводів вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів.
Земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. (ч.1 ст. 14 Закону).
Відповідно до ст. 23 зазначеного Закону визначено порядок відшкодування шкоди власникам і користувачам земельних ділянок, яка склалася внаслідок встановлення обмежень на використання належних їм земельних ділянок у межах охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів за цільовим призначенням.
Аналізом наведених норм законодавства та встановлених фактів суд дійшов до наступних висновків.
На час забудови земельної ділянки, виділеної відповідачу під садово-городні ділянки, ним користування земельною ділянкою проводилося у відповідності до чинного законодавства, яке діяло на той час.
З 2011 року вищенаведеним Законом були змінені межі охоронних зон та встановлено для магістральних газопроводів 150 м. У відповідності до Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" землекористування сторін має бути приведено у відповідність до вимог Закону. Для цього позивачеві слід визначити межі 150- метрової охоронної зони, виявити які саме будівлі, дерева, огорожі знаходяться у цій зоні та кому вони належать. Вирішити питання про відшкодування землекористувачам шкоди у зв'язку зі зміною меж охоронної зони у порядку ст. 23 зазначеного Закону. І тільки після добровільної відмови виконати приписи Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" щодо обмежень визначених позивачем осіб, які мають вчинити такі дії, звертатися до суду за примусовим виконання норм Закону.
Суд дійшов до висновку, що позивач передчасно звернувся до суду, не визначивши належним чином де закінчується 150 м-ва охоронна зона та чи є там майно, яке належить відповідачу. Відсутність у позивача зазначеної інформації не надала йому змоги спростувати доводи відповідача щодо відсутності у охоронній зоні його майна (дерев, споруд, тощо) та доводи що споруди (будинки), які знаходяться у межах охоронної зони належать на праві власності фізичним особам - членам товариства, до яких позивачу і слід звертатися з вимогами приведення землекористування у відповідності до Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів".
При таких обставинах суд відмовляє у задоволенні позовних вимог через їх недоведеність у ході розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні позовних вимог.
Повне рішення складено 03.07.2012р.
Суддя Л.М. Немченко