05 липня 2012 року справа № 5020-403/2012
Суддя господарського суду міста Севастополя Кравченко В.Є., розглянувши позовну заяву
Фонду комунального майна Севастопольської міської ради
(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про стягнення 6 771,46 грн.
представник позивача - не з'явився;
представник відповідача -не з'явився, -
суть справи:
11.04.2012 Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6 771,46 грн, з яких: 1670,23 грн - сума основного боргу по орендній платі з урахуванням індексу інфляції за період з 01.02.2010 по 17.03.2010; 5007,20 грн -штраф; 94,03 грн -3 % річних.
Позовні вимоги, з посиланням на статті 11, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 631 Цивільного кодексу України, статтю 230 Господарського кодексу України, статті 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", умови договору оренди нерухомого майна № 82-06 від 04.06.2009, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо своєчасної сплати орендної плати за період з 01.02.2010 по 17.03.2010 у розмірі -1670,23 грн, з урахуванням індексу інфляції.
Ухвалою суду від 13.04.2012 позовну заяву прийнято до розгляду суддею Ребристою С.В., порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 24.05.2012.
Ухвалою суду від 24.05.2012 розгляд справи відкладався на 07.06.2012 відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 05.06.2012 № 96 призначений повторний автоматичний розподіл справ, за результатами якого справа № 5020-403/2012 передана судді Янюк О.С.
Ухвалою суду від 05.06.2012 справу № 5020-403/2012 прийнято до провадження суддею Янюк О.С.
Ухвалою суду від 07.06.2012 розгляд справи відкладався на 20.06.2012 відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням голови суду від 20.06.2012 справа була передана до провадження судді Кравченко В.Є., у зв'язку з закінченням повноважень судді господарського суду міста Севастополя Янюк О.С.
Ухвалою суду від 20.06.2012 справу № 5020-403/2012 прийнято до провадження суддею Кравченко В.Є.
Ухвалою суду від 20.06.2012 розгляд справи відкладався на 05.07.2012 відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
У судове засідання 05.07.2012 представник позивача не з'явився, надав письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.
Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно, належним чином, з дотриманням вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за адресою його місця проживання, - АДРЕСА_1, яка відповідає відомостям, що містяться у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 10), що підтверджується списком згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів господарським судом міста Севастополя від 22.06.2012, проте не скористався правом, передбаченим у статті 59 Господарського процесуального кодексу України, щодо надання відзиву на позовну заяву та документів, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.
Частина третя вказаної статті зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Дотримання принципу вирішення спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом втілено у статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" і статті 6 Європейської конвенції з прав людини та є обов'язковим для господарського суду при розгляді кожної справи.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З врахуванням вищенаведених норм процесуального закону, на думку суду, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, справа підлягає розгляду у відсутність сторін за наявними у справі матеріалами, що узгоджується зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідив наявні у справі матеріали, суд
04.06.2009 між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради (орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендарем) (далі -ФОП ОСОБА_1) був укладений договір оренди № 82-06 (далі -договір), відповідно до пункту 1.1 якого з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найбільш високих результатів господарської діяльності орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно - нежитлове приміщення -прибудований прохідний портик літ. "а", площею 6,40 кв. м., розташоване по АДРЕСА_2 що знаходиться на балансі РЕП-17. Вартість об'єкта оренди згідно з актом оцінки вартості (експертному висновку) станом на 31.03.2005 складає 18 790 грн (а.с. 19-21).
Відповідно до пункту 2.4 договору вступ орендодавця у користування майном настає одночасно з підписанням акту прийому-передачі об'єкта оренди.
Згідно з пунктом 3.1 договору розмір орендної плати визначається відповідно до рішення Севастопольської міської ради № 1617 від 13.03.2007 і складає 6 576, 50 грн на рік. Орендна плата встановлена, виходячи з орендної ставки -35 % від вартості об'єкту оренди, визначеної незалежною оцінкою вартості майна, що передається в оренду станом на 31.03.2005. Амортизаційні відрахування і вартість послуг орендодавця не включаються в орендну плату.
Так, розмір орендної плати складає 1001,44 грн (без урахування ПДВ) щомісячно (з використанням індексів інфляції станом на травень 2009 року) і перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця з 01.06.2009, з яких: 97 % на рахунок місцевого бюджету міста Севастополя р/р 33213870700001 в ГУДК міста Севастополя, МФО 824509, код ЄДРЮФОП 23895637, код платежу 22080400; 3 % на рахунок місцевого бюджету міста Севастополя р/р 31516933700001 в ГУДК міста Севастополя, МФО 824509, ЄДРЮФОП 23895637, код платежу 50110007 (пункту 3.2 договору).
У пункті 3.3 договору сторони домовились, що відповідно до методики, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 розмір орендної плати за кожен подальший місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, відповідний попередньому місяцю.
Відповідно до пункту 3.5 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується згідно з законодавством за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожен день прострочення.
У пункті 4.4 договору передбачено зобов'язання орендаря своєчасно вносити орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з користуванням об'єкту оренди, у тому числі оплату послуг, наданих підприємцями комунальної сфери.
Згідно з пунктом 6.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України, у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі місячної орендної плати.
Зазначений договір діє з моменту підписання, нотаріального посвідчення та державної реєстрації до 18.03.2010 (пункт 7.1 договору).
04.06.2009 договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Бойком І.Д. та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 1782 (а.с. 21).
На час розгляду справи договір припинив свою дію.
Як вбачається з акту прийому-передачі орендованого майна від 04.06.2009, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (орендодавець) та балансоутримувач РЕП-17 передали в оренду, а ФОП ОСОБА_1 прийняв в оренду нерухоме майно -нежитлове приміщення -прибудований прохідний портик літ. "а", площею 6,40 кв. м., розташоване по АДРЕСА_2 вартість якого за експертною оцінкою складає 18 790,00 грн (а.с. 22).
Крім того, 04.06.2009 сторонами підписаний розрахунок розміру орендної плати до договору оренди № 82-06 від 04.06.2009, який на перший місяць оренди нерухомого майна комунальної власності з урахуванням індексу інфляції на 01.05.2009 склав - 1001,44 грн (а.с. 22 зворот).
Таким чином, передавши майно відповідачеві за актом прийому-передачі від 04.06.2009, позивач виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, надав відповідачеві об'єкт оренди. Проте, орендар -ФОП ОСОБА_1, у порушення умов вищевказаного договору, свої зобов'язання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати у період дії договору з 01.02.2010 по 17.03.2010 не виконав, у зв'язку з чим за орендарем утворилась заборгованість по орендній платі, з врахуванням передбаченого корегування, перед позивачем у розмірі -1670,23 грн, яка до теперішнього часу відповідачем не сплачена. Зазначені обставини стали причиною звернення Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до суду із даним позовом.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Як встановлено судом, між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна № 82-06 від 04.06.2009, який став підставою виникнення у відповідача зобов'язань щодо оплати отриманого в строкове оплатне користування майна (а.с. 19-21).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач припустився порушення умов договору стосовно повного та своєчасного внесення орендної плати, яке мало місце під час дії договору, у зв'язку з чим за період з 01.02.2010 по 17.03.2010 у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі -1670,23 грн.
Частиною першою статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.
Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною третьою статті 285 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини шостої статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів погашення спірної суми заборгованості по орендній платі об'єкта оренди відповідачем суду не надано.
Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна №82-06 від 04.06.2009 під час його дії у період з 01.02.2010 по 17.03.2010 на загальну суму -1 670,23 грн (з урахуванням індексу інфляції).
Задовольняючи позов в частині стягнення заборгованості по орендній платі, суд також виходив з приписів частини четвертої статті 631 Цивільного кодексу України, відповідно до яких закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
У зв'язку з чим, вимоги позову щодо стягнення заборгованості по орендній платі є обґрунтованими і підлягають задоволенню у заявленому розмірі.
В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У пункті 6.1 договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором оренди, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України -штраф у п'ятикратному розмірі місячної орендної плати.
Тобто, сторони керуючись своїм правом на самостійне врегулювання договірних відносин, визначили у договорі розмір штрафу, який підлягає сплаті у разі порушення договірних зобов'язань.
Таким чином, враховуючи те, що розмір штрафу за несплату орендної плати не обмежений (не конкретизований) чинним законодавством, з огляду на статті 6, 627 Цивільного кодексу України, суд вважає, що умови пункту 6.1 договору є такими, що не суперечать діючому законодавству.
Внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем суми заборгованості з орендної плати, Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за прострочення виконання зобов'язання в розмірі -5 007,20 грн та 3% річних від простроченої суми заборгованості з орендної плати за період з 21.02.2010 по 16.01.2012 у розмірі -94,03 грн, згідно з наданим розрахунком (а.с. 7 зворот, а.с. 8).
Задовольняючи вимоги позову щодо стягнення штрафу, суд також виходив з положень частини другої статті 193 Господарського кодексу України та аналогічних положень статті 611 Цивільного кодексу України, у відповідності до яких, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Обставини прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо внесення орендної плати встановлені судом та підтверджується матеріалами справи, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи розрахунки штрафу в розмірі 5 007,20 грн за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання є вірними, вимога про його стягнення узгоджується з приписами статей 193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, відповідає умовам пункту 6.2 спірного договору оренди, тому підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних (а.с. 8), суд дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України та ця частина позовних вимог узгоджується з вищенаведеною нормою Закону, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних за прострочку виконання зобов'язання за період з 21.02.2010 по 16.01.2012 у сумі 94,03 грн, такими, що підлягають задоволенню.
Обраний позивачем спосіб захисту щодо заявлених вимог відповідає статтям 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України, вимоги позову знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в силу вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору оренди (найму).
Витрати на судовий збір в розмірі -1609,50 грн (1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленого статтею 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", який набрав чинності 01.01.2012, а саме: з 01 січня -1073,00 грн), з урахуванням вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код -НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код -25750044, р/р 33213870700001 в ГУ ГКСУ в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) заборгованість з орендної плати за договором оренди № 82-06 від 04.06.2009 у розмірі 6771,46 грн (шість тисяч сімсот сімдесят одна грн 46 коп), у тому числі: 1670,23 грн -сума основного боргу по орендній платі за період з 01.02.2010 по 17.03.2010; 5007,20 грн -штраф, 94,03 -3% річних.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код -НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код -25750044, р/р 37188003000416 в ГУ ГКСУ в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 25750044, отримувач: ФКМ СМР) судовий збір в розмірі -1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн 50 коп).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 09.07.2012.
Суддя В.Є. Кравченко