про повернення заяви про порушення провадження
у справі про банкрутство
"11" липня 2012 р.№ 5017/2012/1244
Суддя Антощук С.І., розглянувши заяву (вх.№3041/2012 від 09.07.2012р.) кредитора: Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області;
до боржника: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1);
про визнання банкрутом
Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про порушення справи про банкрутство ОСОБА_1 у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", посилаючись на наявність непогашеної заборгованості у розмірі 170,89грн. та відсутність боржника за місцем реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України заява про порушення справи повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вимоги; законодавство, на підставі якого подається заява.
Заява Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про визнання банкрутом ОСОБА_1 підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки до заяви про порушення справи не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.
Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
У ч.105 Постанови Пленуму Верховного Суду України про судову практику в справах про банкрутство №15 від 18.12.2009р. зазначено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб -платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника -юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.
Однак, передбачених законом доказів відсутності боржника заявником не надано, оскільки згідно доданої до заяви Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.05.2012р. у Єдиному державному реєстрі відсутній запис про відсутність ОСОБА_1 за місцезнаходженням.
Тому, господарський суд вважає, що заявник не навів обставин і не надав доказів в обґрунтування вимоги про порушення справи про банкрутство ОСОБА_1 із застосуванням спеціальної процедури банкрутства, передбаченої ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Враховуючи вищевикладене, заява Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про порушення справи про банкрутство ОСОБА_1 підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
1.Заяву Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про порушення провадження у справі про визнання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) банкрутом повернути заявнику без розгляду.
2.Матеріали заяви з додатком надіслати заявнику.
Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 1-му арк. з додатками на 11-ти арк.
Суддя Антощук С.І.