05 липня 2012 року справа № 5020-1923/2011
За заявою Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради про надання відстрочки виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 19.01.2012 по справі № 5020-1923/2011 до 01.12.2012
за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради
про стягнення заборгованості у розмірі 32 908 852, 36 грн.,
Суддя О.С. Погребняк
Представники:
стягувач (ДК "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") -Овчарук О.О., довіреність №109/10 від 26.12.2011;
боржник (КП "Севтеплоенерго"СМР) - Ільєнко А.Б., довіреність № 02-юр від 03.01.2012.
05.12.2011 Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 32 908 852, 36 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.01.2012 у справі №5020-1923/2011 позов задоволено частково та стягнуто з Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 31 624 565, 55 грн. (у тому числі 28 959 825, 03 грн. -основної борг, 1 000 000, 00 грн. -пеня, 1 182 202, 44 грн.- інфляційне відшкодування, 482 538, 08 грн. -3% річних), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 54 256,62 грн., в частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 1 284 286, 81 грн. було відмовлено.
06.02.2012 на виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 19.01.2012 виданий наказ у порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
11.06.2012 від Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради надійшла заява про надання відстрочки виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 19.01.2012 по справі № 5020-1923/2011 до 01.12.2012.
Заява обґрунтована тим, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік»від 12.04.2012 внесено зміні до статті 9 Державного бюджету України на 2012 рік щодо спрямування коштів спеціального фонду Державного бюджету на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з центрального водопостачання та водовідведення. При цьому Кабінет Міністрів України своєю постановою повинен визначити порядок і суми субвенцій. Таким чином, боржник, отримавши субвенцію на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого гарячого водопостачання, та використовуючи власні фінансові можливості буде мати можливість погасити заборгованість. (арк.с. 124-125).
Керуючись статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалою від 12.06.2012 призначив розгляд заяви в судовому засіданні.
У порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України стягувач у судовому засідання 05.07.2012 надав заперечення на заяву боржника про відстрочку виконання рішення, зазначивши, що на його думку, обставини, які ускладняють виконання рішення або роблять його неможливим, відсутні. Стягувач також звертає увагу на те, що між сторонами по справі склалися відносини по виконанню господарського договору. Даний правочин не розповсюджується на бюджетні відносини, а вчасність надходження коштів боржнику для погашення різниці в тарифах не впливає на порядок та строки проведення розрахунків, оскільки дана обставина не обумовлена умовами договору.
Так, ані нормами чинного законодавства, ані договором не передбачається звільнення від відповідальності у зв'язку з невиконанням державою взятих на себе зобов'язань по відшкодуванню різниці в тарифах на теплову енергію, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.
У судовому засіданні 05.07.2012 представник заявника (боржника) виклав зміст заяви про надання відстрочки виконання рішення, просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній.
Представник стягувача проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення заперечував, з підстав, наведених у запереченні на заяву про надання відстрочки.
Дослідивши матеріали заяви та подані докази, заслухавши пояснення представників заявника (боржника) та стягувача, суд дійшов висновку, що заява боржника про надання відстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно пункту 1.1 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України" від 12.09.1996 № 02-5/333 (зі змінами та доповненнями) відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Пунктом 2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України" від 12.09.1996 №02-5/333 (зі змінами та доповненнями) визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в постанові від 26.12.2003 № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Із зазначених положень випливає, що відстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що в розумінні ст. 121 ГПК України, при вирішенні питання про надання розстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Отже, при вирішенні питання щодо можливої доцільності надання відстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.
Суд, вивчивши матеріали заяви про надання відстрочки, вважає, що викладені в ній обставини не є винятковими та такими, що роблять неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів відсутності у нього інших доходів, рухомого або нерухомого майна, за рахунок реалізації якого може бути здійснено стягнення заборгованості на користь стягувача.
При цьому, заявником не враховані матеріальні інтереси стгувача, його фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави.
Аналіз вищевикладених обставин та необхідність встановлення балансу інтересів сторін, дають підстави для висновку про те, що відстрочка виконання судового рішення у даній справі не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, збалансованості інтересів сторін та принципам допустимості.
З огляду на зазначене, оскільки, на думку суду, обставини, які ускладнюють виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 19.01.2012 у справі №5020-1923/2011 або роблять його неможливим, заявником не доведені, заява Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради про відстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради про надання відстрочки виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 19.01.2012 по справі № 5020-1923/2011 - відмовити.
Суддя підпис О.С. Погребняк