ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-36/6210-2012 09.07.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБіЛ Лізинг»
До Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія
«Київбудком»
Про стягнення 85 789, 99 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники сторін:
Від позивача Козак О.Д. -по дов. №4073 від 29.11.2011р.
Від відповідача не з»явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком" про стягнення 85 789, 99 грн., із яких: 66 582, 96 грн. основного боргу за договором фінансового лізингу №070116-04/ФЛ-Ю-С від 16.01.2007р., 5 823 грн. 85 коп. -3% річних, 13 383 грн. 18 коп. -інфляційні.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.01.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" та Закритим акціонерним товариством "Київська будівельна компанія "Київбудком", було укладено договір фінансового лізингу №070116-04/ФЛ-Ю-С. На виконання умов договору позивачем було передано в користування відповідачу майно, що є предметом договору фінансового лізингу та сторонами був 29.01.2007р. підписаний акт прийому-передачі майна в користування за договором №070116-04/ФЛ-Ю-С від 16.01.2007 року щодо автобетонозмішувача АБС-7 ДA Tigarbo на шасі КамАЗ -53229, модель АБС -7 DA, державний номер АА 4862 СЕ, номер шасі ХТС53229R 62281998.
Відповідно до п. 3.1. договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до договору) та п. 3.4.1.-3.4.5. договору.
Відповідач не здійснив сплату лізингових платежів за травень 2009р., внаслідок чого виникла заборгованість по лізинговим платежам в сумі 12 138, 64 грн. та 54 444, 32 грн. несплачена частина загальної вартості майна.
Також позивач нарахував відповідачеві 3 % річних у сумі 5 823, 85 грн., збитки понесені у зв'язку із знеціненням грошових коштів в розмірі 13 383, 18 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2012 року порушено провадження у справі № 5011-36/6210-2012 призначено до розгляду на 05.06.2012 року.
01.06.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду даної справи через те, що представник відповідача по даній справі перебуває одночасно в засіданні по іншій справі.
У даному судовому засіданні представник позивача надав пояснення по справі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.05.2012 р. не виконав.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.
Оскільки нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд визнав за необхідне задовольнити клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та її розгляд відкласти на 25.06.2012р.
Відповідач в судове засідання 25.06.2012р. повноважних представників не направив. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. У зв'язку з неявкою в судове засідання представник відповідача розгляд справи було відкладено на 09.07.2012р.
В судовому засіданні 09.07.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 09.07.2012р. повноважних представників не направив. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду направлялась на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців. Ухвали суду про відкладення розгляду справи представник відповідача отримав 13.06.2012р. та 02.07.2012р. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
16.01.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг"(надалі - лізингодавець) та Закритим акціонерним товариством "Київська будівельна компанія "Київбудком" (надалі -лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №070116-04/ФЛ-Ю-С (надалі -договір).
Відповідно до п.1.1. договору предметом даного договору є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в специфікації (додаток № 2 до договору), для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім лізингових платежів.
Згідно пункту 4.3 договору приймання лізингоодержувачем майна в лізинг оформлюється шляхом складання акту приймання-передачі майна, що підтверджує якість, комплектність, справність майна і відповідність майна техніко-економічним показникам та умовам договору. Акт приймання передачі підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками сторін.
На виконання зазначеного пункту договору позивачем було передано в користування відповідачу майно, що є предметом договору фінансового лізингу.
Сторонами 29.01.2009р. був підписаний акт прийому-передачі майна в користування за договором №070116-04/ФЛ-Ю-С від 16.01.2007 року автобетонозмішувача Tigarbo на шасі КамАЗ -53229 АБС-7DA, державний номер АА 4862 СЕ, номер шасі ХТС5322R 62282198.
Згідно частини 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Часина 2 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до пункту 3.1. договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю всі платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів та пунктів 3.4.1 - 3.4.5 договору.
У п.3.4.1 договору сторони погодили умову про те, що відповідач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу).
Сума Sn, що підлягає сплаті на користь позивача на дату фактичного виконання платежу (крім авансового лізингового платежу), визначається наступним чином:
Sn = (Sо * Кn) : Ко,
де Sо - сума платежу у відповідності з графіком сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору);
Кn - курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США, встановлений Національним банком України на дату сплати лізингового платежу згідно із графіком сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору), збільшений на 1,5%;
Ко - курс гривні до долару США (кількість гривень отримана від продажу одного долара США) за яким банківська установа фактично здійснила продаж (конвертування у гривню) кредиту у іноземній валюті, отриманого для придбання майна та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг;
Сторони погодились, що вказаний курс гривні до долару США визначається за даними банку, оформленими ним відповідною довідкою.
Лізингодавець письмово інформує лізингоодержувача про такий курс протягом 3-х робочих днів з моменту фактичного проведення банком продажу (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту) та отримання від банку вищевказаної довідки.
До моменту отримання від банку вищевказаної довідки Ко прирівнюється до курсу гривні до долару США, встановленого Національним Банком України на укладання цього договору.
Частиною 1 пунктом 3.4.2 договору передбачено, що порядок визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті, передбачений пунктом 3.4.1. договору, застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США, встановлений Національним Банком України на дату фактичного виконання лізингового платежу перевищує курс гривні до долару США, за яким банківська установа, по дорученню лізингодавця, фактично здійснила продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), отриманих Лізингодавцем для придбання майна та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг.
Як вбачається із матеріалів справи, 10.15.2007 року позивач направив на адресу відповідача довідку про курс продажу валюти, відповідно до якої позивач здійснив продаж коштів у іноземній валюті за курсом 5, 005 грн. за один долар. Вказану довідку відповідач отримав 23.05.2007 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції наявним в матеріалах справи.
Отже, коли Кп, внаслідок коливання курсу гривні до долару США більше, ніж Ко, яке дорівнює курсу гривні до долару США станом на 19.05.2009 року або яке згідно наявної в матеріалах справи довідки банку від 10.05.2007 року становить 5,005 грн., застосовується співвідношення цих показників збільшене на 1,5%, що передбачено пунктом 3.4.1 договору.
В інших випадках, лізингоодержувач сплачує лізингові платежі з наступним коригуванням в порядку передбаченому пунктом 3.4.1. договору, за умови що розмір Кп, зазначений у пункті 3.4.1. договору прирівнюється до курсу гривні до долару США, за яким Акціонерне Товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк, по дорученню лізингодавця фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), збільшеному на 1,5 %.
Судом встановлено, що з травня 2009 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 12 138, 64 грн.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач належних доказів, які б підтверджували здійснення оплати лізингових платежів не надав.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.
Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 12 138, 64 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Позивачем у відповідності до п. 14.8. договору пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача 54 444,32 грн. боргу несплаченої вартості майна, при цьому посилаючись на те, що прострочення по сплаті лізингових платежів мало місце понад 30 днів.
Пунктом 14.8. договору передбачено, що в разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату будь-якого чергового лізингового платежу за цим договором на строк понад 30 днів, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача дострокової сплати усієї несплаченої на момент направлення відповідної письмової вимоги частини загальної вартості майна, а лізингоодержувач зобов'язаний сплатити її лізингодавцю протягом 10 днів з моменту направлення йому лізингодавцем відповідної письмової вимоги. Сторони прийшли до згоди про те, що з моменту направлення лізингодавцем вищевказаної вимоги, строк погашення усієї несплаченої лізингоодержувачем частини загальної вартості майна вважається таким, що настав.
Отже, даний пункт договору передбачає право лізингодавця вимагати дострокової сплати усієї несплаченої на момент направлення вимоги частини загальної вартості майна за умови, якщо прострочення за будь-яким з лізингових платежів мало місце понад 30 днів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем 25.05.2009 надіслано відповідачу вимогу за № 2726 від 19.05.2009 про сплату всієї несплаченої вартості майна.
При розгляді справи судом встановлено, що станом на 19.05.2009р. відповідач мав перед позивачем заборгованість в сумі 28 137,99 грн. за три місяці: частково за березень 2009року та одність не сплачені платежі за квітень та травень 2009року.
Таким чином, на момент складання (19.05.2009) та відправлення (25.05.2009) вимоги про дострокову сплату залишкової вартості майна прострочення по сплаті лізингового платежу за березень 2009 року та квітень 2009 року понад 30 днів мало місце.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу по сплаті несплаченої вартості майна в розмірі 54 444,32 грн. підлягають задоволенню.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 5823,85 грн. та збитки від інфляції у розмірі 13 383,18 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, загальний розмір 3% річних становить 5823,83 , 60 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.
Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
Таким чином, збитки від інфляції становлять 13 383, 18 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 806 ЦК України, статтями 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
Позовні вимоги задовольнити повністю..
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком"(01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10; код ЄДРПОУ 24934463), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г; код ЄДРПОУ 33880354) заборгованість у розмірі 66 582 грн. 96 коп. основного боргу, 3% річних у сумі 5 823 грн. 85 коп., збитки від інфляції у розмірі 13 383 грн. 18 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 715 грн. 80 коп.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.Ю. Трофименко
Повний текст рішення складено 11.07.2012р.