Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
11 липня 2012 року справа №5028/6/120/2011
За позовом: заступника прокурора міста Чернігова, вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000 в інтересах держави
в особі: Головного управління Держкомзему у Чернігівській області, пр-т Миру, 14, м. Чернігів, 14005,
до відповідача: Чернігівської міської ради, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1 (АДРЕСА_5); 2) ОСОБА_2 (АДРЕСА_6); 3) ОСОБА_3 (АДРЕСА_7); 4) ОСОБА_4 (АДРЕСА_1); 5) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_8); 6) ОСОБА_6 (АДРЕСА_2); 7) ОСОБА_7 (АДРЕСА_13); 8) Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради (вул. Коцюбинського, 50-а, м. Чернігів),
про визнання недійсним рішення.
Суддя Блохіна Ж.В.
За участю представників:
від позивача: Залога О.В. - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність №07-06/2005 від 09.04.2012 року,
від відповідача: не з'явився,
за участю: Шевцової М.В. - помічника прокурора м. Чернігова, посв. №29 від 14.02.2012 року,
від третіх осіб: 1) ОСОБА_1: ОСОБА_10, представник, довіреність №4146 від 12.12.2011р., 2) ОСОБА_2: ОСОБА_10, представник, довіреність №4105 від 12.12.2011р., 3) ОСОБА_3: ОСОБА_10, представник, довіреність №4107 від 12.12.2011р., 4) ОСОБА_4: ОСОБА_10, представник, довіреність №4104 від 12.12.2011р., 5) ОСОБА_5: ОСОБА_10, представник, довіреність №4103 від 12.12.2011р., 6) ОСОБА_6: ОСОБА_10, представник, довіреність №4106 від 12.12.2011р., 7) ОСОБА_7: ОСОБА_10, представник, довіреність №4102 від 12.12.2011р., 8) Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради: не з'явився.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Заступником прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Чернігівській області подано позов до Чернігівської міської ради про визнання недійсним пункту 7 рішення 9 сесії 6 скликання Чернігівської міської ради від 31.05.2011р. „Про передачу земельних ділянок у власність громадянам для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою", яким членам обслуговуючого кооперативу „Дачне товариство „Лелека" передано у власність земельні ділянки в районі озера для індивідуального дачного будівництва.
Помічник прокурора міста Чернігова та представник позивача підтримують позовні вимоги і просять їх задовольнити, посилаючись на те, що спірне рішення прийнято з порушенням ст.ст. 50, 52 Земельного кодексу України, ст. 56 Закону України „Про землеустрій", оскільки передані за цим рішенням громадянам у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва відносяться до земель рекреаційного призначення, а відтак, технічна документація із землеустрою, розроблена кожним з осіб, має містити позитивний висновок управління архітектури та містобудування, який відсутній. Отже, у Чернігівської міської ради були відсутні правові підстави для прийняття спірного рішення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився; відзиву на позов, заяв, клопотань не надіслав; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали від 27.06.2012р.).
Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.
Представник третіх осіб (громадян) просить у позові відмовити, посилаючись на наступне. Надані земельні ділянки членам обслуговуючого кооперативу „Дачне товариство „Лелека" розташовані на території колишньої бази відпочинку „Глушець", яка містила різноманітні споруди для відпочинку. Межі гідрологічної пам'ятки природи „Озеро Глушець" не встановлені в натурі і відповідний проект землеустрою в Управлінні земельних ресурсів Чернігівської міської ради відсутній, а тому визначити природоохоронний статус земельної ділянки, наданої в користування обслуговуючому кооперативу „Дачне товариство Лелека", яка в послідуючому надана його членам, не має можливості. На наданих спірним рішенням земельних ділянках, членами кооперативу не здійснюється жодної діяльності, яка може негативно вплинути на природний стан цих земель, в тому числі не здійснюється жодних робіт з капітального будівництва об'єктів, які могли б свідчити про порушення вимог ч.3 ст.52 Земельного кодексу України.
Від третьої особи -управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради через загальний відділ суду надійшов лист від 09.07.2012р. №3630 з проханням розглянути справу буз участі представника, а також письмові пояснення по справі, в яких третя особа зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки спірне рішення прийнято у відповідності до ст.ст. 51,52,93,121 Земельного кодексу України та ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні".
Оскільки явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні за наявними матеріалами справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Вислухавши помічника прокурора м. Чернігова, представників позивача третіх осіб, дослідивши надані сторонами докази, з'ясувавши обставини, які мають значення для вирішення спору, суд
Рішенням Чернігівської міської ради (48 сесія 5 скликання) від 30.03.2010р. „Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою", враховуючи матеріали інвентаризації, обслуговуючому кооперативу „Дачне товариство „Лелека" передано земельні ділянки загальною площею 1,6153 га в короткострокову оренду, строком на 5 років, в районі озера Глушець, для експлуатації обслуговуючого кооперативу „Дачне товариство „Лелека" (землі рекреаційного призначення), в тому числі: площею 1,3114 га, ділянка №1; площею 0,3039 га, ділянка №2 ( пункт 311).
Вищевказане рішення було прийнято з врахуванням Технічної документації із землеустрою по інвентаризації земель та складанню документації, що посвідчують право оренди на земельну ділянку обслуговуючого кооперативу „Дачне товариство „Лелека" для експлуатації обслуговуючого кооперативу в м. Чернігові в районі о. Глушець, розробленої ДП „Водземпроект" ВАТ „Чернігівводпроект".
Зазначена технічна документація має позитивний висновок Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 10.03.2010р. №93 та Управління Держкомзему у м. Чернігові від 04.03.2010р. №23-10/з-1160.
Листом від 12.03.2010р. №05-08/1285 Головне управління Держкомзему у Чернігівській області роз'яснило обслуговуючому кооперативу „Дачне товариство „Лелека" про те, що „…вищевказана технічна документація не відноситься до землевпорядної документації, яка підлягає обов'язковій державній експертизі. Згідно статті 11 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації" даний проект відноситься до об'єктів добровільної експертизи, яка може проводитись за ініціативою замовника або розробника об'єкта експертизи".
Таким чином, виходячи з позиції позивача, яку він мав у 2010 році, технічна документація із землеустрою та складанню документів, що посвідчують право обслуговуючого кооперативу „Дачне товариство „Лелека" для експлуатації земельної ділянки площею 1,6153 га, що знаходиться в м. Чернігові в районі озера Глушець, не підлягала обов'язковій державній експертизі у відповідності до ст. 9 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації".
Як вбачається з довідки про наявність земельних угідь за формою 6-зем станом на 01.01.2010р. біля озера Глушець, складеної управлінням Держкомзему у м. Чернігові, земельна ділянка площею 1,6153 га відноситься до забудованих земель рекреаційного призначення, у тому числі 1,6153 га до земель, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі, у тому числі 1,6153 га до земель кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток.
28.04.2010р. між Чернігівською міською радою та обслуговуючим кооперативом „Дачне товариство „Лелека" укладено договір оренди земельної ділянки №3759, який зареєстрований в Чернігівському міському відділі Чернігівської регіональної філії ДП „Центр ДЗК", про що вчинено запис від 28.04.2010р. за №0410083000166.
За цим договором Чернігівська міська рада передала, а обслуговуючий кооператив „Дачне товариство „Лелека" прийняв в строкове, до 30.03.2015р., платне користування земельну ділянку в місті Чернігові для експлуатації обслуговуючого кооперативу „Дачне товариство „Лелека" в районі озера Глушець. В оренду передана земельна ділянка площею 1,6153 га, на якій знаходяться будинки відпочинку ( пункти 2, 3 договору). Земельна ділянка передається в оренду для експлуатації обслуговуючого кооперативу „Дачне товариство „Лелека" ( пункт 13 договору). Цільове призначення земельної ділянки -землі рекреаційного призначення (землі відпочинку) (пункт 14 договору). Відповідно до пункту 17 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення на підставі рішення Чернігівської міської ради від 30.03.2010р., п. 311. За актом прийому-передачі від 28.04.2010р. орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку загальною площею 1,6153 га в оренду.
Чернігівською міською радою на 9 сесії 6 скликання прийнято рішення від 31.05.2011 року „Про передачу земельних ділянок у власність громадянам для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою", яким передано у власність безоплатно земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва членам обслуговуючого кооперативу „Дачне товариство „Лелека":
- ОСОБА_1, яка мешкає по АДРЕСА_5 площею 0,0471га;
- ОСОБА_2, який мешкає по АДРЕСА_9 площею 0,0461 га;
- ОСОБА_3, який мешкає по АДРЕСА_10 площею 0,0476га;
- ОСОБА_4, який мешкає АДРЕСА_3, ділянку НОМЕР_4 площею 0,0464 га;
- ОСОБА_6, який мешкає АДРЕСА_4, ділянку НОМЕР_6 площею 0,0927 га;
- ОСОБА_5, який мешкає по АДРЕСА_11 площею 0,0462 га;
- ОСОБА_7, який мешкає по АДРЕСА_12 площею 0,0529 га ( пункт 7).
Кожна з вищевказаних осіб має технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на певну земельну ділянку для дачного будівництва в м. Чернігові, обслуговуючий кооператив „Дачне товариство „Лелека", яка розроблена Дочірнім підприємством „Водземпроект" ВАТ „Чернігівводпроект".
Технічні документації ОСОБА_1 на ділянку НОМЕР_1 площею 0,0471га, ОСОБА_2 на ділянку НОМЕР_2 площею 0,0461 га, ОСОБА_3 на ділянку НОМЕР_3 площею 0,0476га, ОСОБА_4 на ділянку НОМЕР_4 площею 0,0464 га, ОСОБА_6 на ділянку НОМЕР_6 площею 0,0927 га, ОСОБА_5 на ділянку №НОМЕР_8 площею 0,0462 га та ОСОБА_7 на ділянку НОМЕР_7 площею 0,0529 га складаються, зокрема з: пояснювальної записки; заяви до міського голови про надання у власність земельної ділянки; довідки обслуговуючого кооперативу „Дачне товариство „Лелека" про те, що вищевказані особи є членами обслуговуючого кооперативу і користуються земельною ділянкою за певним номером, яка була надана для користування у 2010 році; схеми розташування земельних ділянок; актів про встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) та погодження зовнішніх меж земельних ділянок; абріс зйомки земельних ділянок; схеми прив'язки межі земельної ділянки до точок теодолітного ходу та до твердих контурів на місцевості; кадастрові плани земельних ділянок, погоджені начальником управління Держкомзему у м. Чернігові та начальником управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради; висновків Управління Держкомзему у м. Чернігові про наявні обмеження на використання земельних ділянок до технічної документації із землеустрою, в яких зазначено про „Обмеження на використання земельної ділянки відповідно до ст. 52 Земельного кодексу України. Земельну ділянку використовувати відповідно до вимог Земельного кодексу України".
Як вбачається з висновків управління Держкомзему у м. Чернігові, які містяться в технічних документаціях, останніми передбачено складання державних актів на право власності на земельну ділянку в м. Чернігові, обслуговуючий кооператив „Дачне товариство „Лелека", ОСОБА_1 на ділянку НОМЕР_1 загальною площею 0,0471га забудованих земель, які використовуються для відпочинку, в тому числі кемпінгів 0,0471 га на землях рекреаційного призначення; ОСОБА_2 на ділянку НОМЕР_2 загальною площею 0,0461 га забудованих земель, які використовуються для відпочинку, в тому числі кемпінгів 0,461 га на землях рекреаційного призначення; ОСОБА_3 на ділянку НОМЕР_3 площею 0,0476га забудованих земель, які використовуються для відпочинку, в тому числі кемпінгів 0,0476 га на землях рекреаційного призначення; ОСОБА_4 на ділянку НОМЕР_4 площею 0,0464 га забудованих земель, які використовуються для відпочинку, в тому числі кемпінгів 0,0464 га на землях рекреаційного призначення; ОСОБА_6 на ділянку НОМЕР_6 площею 0,0927 га забудованих земель, які використовуються для відпочинку, в тому числі кемпінгів 0,0927 га на землях рекреаційного призначення; ОСОБА_5 на ділянку №НОМЕР_8 площею 0,0462 га забудованих земель, які використовуються для відпочинку, в тому числі кемпінгів 0,062 га на землях рекреаційного призначення; ОСОБА_7 на ділянку НОМЕР_7 площею 0,0529 га забудованих земель, які використовуються для відпочинку, в тому числі кемпінгів 0,0529 га на землях рекреаційного призначення.
Отже, земельні ділянки, які вищевказані особи мали намір отримати у власність, вже відносились до забудованих земель рекреаційного призначення, які використовуються для відпочинку, в тому числі кемпінгів.
Позивач та прокурор вважають, що рішення Чернігівської міської ради від 31.05.2011 року „Про передачу земельних ділянок у власність громадянам для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою", яким передано у власність безоплатно земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва вищевказаним членам обслуговуючого кооперативу „Дачне товариство „Лелека" прийнято з порушенням ст.ст. 50, 52 Земельного кодексу України, ст. 56 Закону України „Про землеустрій", оскільки передані за цим рішенням громадянам у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва відносяться до земель рекреаційного призначення, а відтак, технічна документація із землеустрою, розроблена кожним з осіб, має містити позитивний висновок управління архітектури та містобудування, який відсутній. Відтак, у Чернігівської міської ради були відсутні правові підстави для прийняття спірного рішення.
Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). За приписами наведеної норми, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з приписами ч.1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Тобто, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
У статті 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 12 ЗК України розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
Статтею 84 ЗК України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
У пункті 12 Перехідних положень Земельного кодексу передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Оскільки вищевказані земельні ділянки, які передані у власність членам обслуговуючого кооперативу, знаходяться в межах м. Чернігова, розпорядження ними здійснює Чернігівська міська рада.
У статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" визначені питання, які відносяться до виключної компетенції міських рад і які вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.
Так, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, такі питання, як: скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (пункти 15, 34 ст. 26).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що приймаючи на пленарному засіданні сесії Чернігівської міської ради рішення, яке є предметом спору (від 31.05.2011р., пункт 7) Чернігівська міська рада діяла в межах своєї компетенції відповідно до Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельного кодексу України.
Розглядаючи питання відповідності спірного рішення вимогам законодавства, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час прийняття спірного рішення (далі -ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
У частині 2 цієї статті передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно частини 3 цієї статті безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. „ ґ" ч.1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений у ст. 118 ЗК України.
У даній статті передбачено, зокрема, наступне. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, яка надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відповідно до ст. 56 Закону України „Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об'єднання земельних ділянок, включає:
а) пояснювальну записку;
б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;
в) копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб;
г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки;
ґ) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди;
д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання;
е) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності;
є) кадастровий план земельної ділянки;
ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.
Як вбачається з матеріалів справи, технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, містить вищевказані документи, передбачені ст. 56 Закону України „Про землеустрій", в тому числі і висновок управління Держкомзему у м. Чернігові від 19.05.2010р., в якому зазначено: „Обмеження на використання земельної ділянки відповідно до ст. 52 Земельного кодексу України. Земельну ділянку використовувати відповідно до вимог Земельного кодексу України".
Відповідно до ст. 50 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
За приписами ст. 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
Згідно зі ст. 52 ЗК України землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що земельні ділянки, надані для дачного будівництва, належать до земель рекреаційного призначення, можуть перебувати у приватній власності, при цьому на цих земельних ділянках забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, тобто для дачного будівництва, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.
Оскільки технічні документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, містять всі документи, передбачені ст. 56 Закону України „Про землеустрій", цільове призначення земельних ділянок - для дачного будівництва, законодавчо визначена можливість перебування земель рекреаційного призначення (для дачного будівництва) у приватній власності, то Чернігівська міська рада мала всі правові підстави для прийняття рішення про передачу у власність безоплатно земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва членам обслуговуючого кооперативу „Дачне товариство „Лелека": ОСОБА_1 ділянку НОМЕР_1 площею 0,0471 га; ОСОБА_2 ділянку НОМЕР_2 площею 0,0461 га; ОСОБА_3 ділянку НОМЕР_3 площею 0,0476 га; ОСОБА_4 ділянку НОМЕР_4 площею 0,0464 га; ОСОБА_6 ділянку НОМЕР_6 площею 0,0927 га; ОСОБА_5 ділянку №НОМЕР_8 площею 0,0462 га; ОСОБА_7 ділянку НОМЕР_7 площею 0,0529 га ( пункт 7).
Посилання позивача та прокурора на те, що спірним рішення порушуються норми ст.ст. 50,52 ЗК України, оскільки на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Як вбачається з довідки про наявність земельних угідь за формою 6-зем станом на 01.01.2010р. біля озера Глушець, складеної управлінням Держкомзему у м. Чернігові, земельна ділянка площею 1,6153 га, землекористувачами якої є 15 громадян та 2 юридичні особи, відноситься до забудованих земель рекреаційного призначення, у тому числі 1,6153 га до земель, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі, у тому числі 1,6153 га до земель кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток.
У ст. 51 ЗК України прямо передбачено, що до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки, надані для дачного будівництва. Отже, надання у встановленому законодавством порядку для дачного будівництва земель рекреаційного призначення, не є само по собі порушенням ст.ст. 50,52 ЗК України.
Крім того, відсутні належні і допустимі докази того, що на забудованих землях рекреаційного призначення, переданих вищевказаним особам для індивідуального дачного будівництва спірним рішенням, проводиться діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням -для дачного будівництва, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.
Крім того, суд враховує рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі N 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), де Конституційний Суд України зазначив, „що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата".
Акт державного органу може бути визнано недійсним лише у разі його невідповідності вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, однак жодних норм матеріального права, які б було порушено при прийнятті спірного рішення міськради судом не встановлено.
Крім того, приймаючи дане рішення, суд враховує наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України „Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності."
Таким чином, Головне управління Держкомзему у Чернігівській області, як юридична особа, має право звертатись до господарського суду за захистом саме своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів або у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Головне управління Держкомзему у Чернігівській області не надало суду будь-яких пояснень і доказів, що підтверджують порушення його суб'єктивних прав і інтересів прийнятим Чернігівською міською радою спірним рішенням від 31.05.2011р., які потребують захисту шляхом визнання недійсним пункту 7 вищевказаного рішення.
Прийняття Чернігівською міською радою спірного рішення не позбавляє позивача можливості здійснювати його функції як контролюючого органу, а відтак, не порушує і не може порушувати його права і інтереси.
Відповідно до ст. 188 ЗК України у редакції, чинній на момент подачі даного позову, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом. Таким законом є - Закон України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року N 963-IV ( далі -Закон №963).
Відповідно до ст. 5 Закону №963 у редакції, чинній на момент подання даного позову, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
У ст. 9 Закону №963 зазначено, що державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи шляхом проведення перевірок.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. N 224 (втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року N 1409) затверджено Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів (далі -Положення), згідно пункту 1 якого Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Положення Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і затверджує положення про них.
Повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Держкомзем здійснює через Держземінспекцію та її територіальні органи.
Відповідно до свого Положення Головне управління Держкомзему у Чернігівській області є територіальним органом Держкомзему, йому підзвітне і підконтрольне.
Згідно ст. 2 Закону №963 основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать, зокрема:
- здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;
- внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель (ст. 6 Закону №963).
У пункті 4 Положення передбачено, що Держкомзем відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:
здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" та інших законів ( п.п.7);
здійснює координацію діяльності місцевих органів виконавчої влади з питань землеустрою ( п.п.27);
порушує в установленому законодавством порядку клопотання про зупинення дії або скасування актів місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань, що належать до його компетенції, а також про притягнення осіб, винних у порушенні земельного законодавства, до передбаченої законом відповідальності ( п.п.41);
розглядає відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення (п.п.42) та інше.
Аналогічні положення містяться у підпунктах 37,38 пункту 4 Положення про Головне управління Держкомзему у Чернігівській області.
Таким чином, вищевказане законодавство чітко визначає повноваження державного органу при здійсненні державного контролю за використанням та охороною земель та шляхи реалізації цього контролю, до яких не відноситься право на подання позову до суду з вимогами про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування.
Отже, Головне управління Держкомзему у Чернігівській області, виступаючи в якості позивача, діє не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених Конституцією та вищевказаним законодавством.
При цьому суд враховує інформаційний лист Вищого господарського суду України від 11.06.2012р. №01-06/805/2012) „Про деякі питання практики розгляду справ зі спорів, пов'язаних із здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель".
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що перший заступник прокурора м. Чернігова звернувся з даним позовом за захистом інтересів держави в особі Головного управління Держкомзему у Чернігівській області, тобто особи, яка не має суб'єктивного права на звернення з таким позовом; права та інтереси якої спірними рішеннями не порушені, тобто позов є необґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають повністю.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 16.07.2012р.
Суддя Ж.В. Блохіна
16.07.12