73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
12 липня 2012 р. Справа № 5024/629/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії" Нафтогаз України", м. Київ
до: комунального підприємства "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради,
м. Цюрупинськ Херсонської області
про стягнення 482146 грн. 45 коп.
та за зустрічним позовом комунального підприємства "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради м. Цюрупинськ Херсонської області
до дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ
про зобов'язання провести списання та реструктуризацію заборгованості
за участю представників:
позивача - не прибув;
відповідача - Сідей Д.В., юрисконсульт, дов. №968 від 01.12.2011 р.
Строк вирішення спору продовжений ухвалою суду від 04 липня 2012 року за клопотанням відповідача.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Позивач за первісним позовом звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 381761 грн. 87 коп. заборгованості за договором переведення боргу №14/10-645 від 31.08.2010 року. Крім того, він просить стягнути 29434 грн. 60 коп. пені, 45792 грн. 25 коп. втрат від інфляції та 25157 грн. 76 коп. 3% річних за прострочку перерахування грошових коштів.
Відповідач за первісним позовом позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що частина суми основної заборгованості в розмірі 128911 грн. 07 коп., що обліковувалась та була утворена станом на 01 січня 2010 року за договором №06/09-1203 ТЕ-33 від 23.09.2009 року про постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, списана комісією КП "Цюрупинськ-Сервіс" з питань списання заборгованості згідно протоколу №1 від 14.11.2011 року, на підставі Закону України "Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Фактично сума боргу становить 252850 грн. 77 коп. і зазначена сума підлягає реструктуризації відповідно до п. 2.6 Закону України "Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", у зв'язку з чим нараховані позивачем інфляційні втрати, 3% річних та пеня не нараховуються.
Крім того, відповідач посилається на пропуск позивачем позовної давності щодо заявлених вимог про стягнення пені.
В той же час, відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом, який ухвалою суду від 31.05.2012 року прийнято до сумісного розгляду. Відповідач просить зобов'язати дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" провести списання боргу за природний газ за договором №06/09-1203 ТЕ-33 від 23.09.2009 року в частині суми в розмірі 128911,07 грн., що утворилась та обліковувалась станом на 01.01.2010 р., а також реструктуризувати решту заборгованості в сумі 252850,77 грн., що утворена та не сплачена станом на 01 січня 2011 р.
Позовні вимоги ґрунтуються на нормах ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", пунктами 2.1.1. та 2.6. якого передбачено, що підлягає списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом. Суб'єкти господарювання, визначені у ст. 1 цього Закону, в тому числі і дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", реструктуризують заборгованість за природний газ, яка утворилась станом на 01.01.2011 року і не сплачена на дату набрання чинності цим Законом.
ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" позовні вимоги за зустрічним позовом не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що списанню та реструктуризації відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" зазначений борг не підлягає, оскільки він виник не на підставі договору поставки газу міському комунальному підприємству "Теплотехнік", а на підставі договору про перевід боргу. До того ж відповідно до ст. 1 зазначеного Закону обов'язковими підставами реструктуризації повинні бути наступні умови: заборгованість утворилася за несплату вартості отриманого природного газу; підприємство повинно виробляти, транспортувати, постачати теплову енергію та природний газ та мати відповідну ліцензію на здійснення цієї діяльності; заборгованість не сплачена станом на дату набрання чинності Законом. Але, як стверджує відповідач за зустрічним позовом, КП "Цюрупинськ-Сервіс" не отримувало ліцензії на вироблення, транспортування та постачання теплової енергії та природного газу, а відповідно і не здійснювало цієї діяльності, а борг виник на підставі договору переведення боргу. Крім того, вищезазначений Закон набрав чинності з дня його опублікування та діяв до 30.06.2012 року, а тому у відповідача не виникло права на реструктуризацію боргу.
Крім того, КП "Цюрупинськ-Сервіс" подало заяву про уточнення позовних вимог за зустрічним позовом. Відповідач просить зобов'язати позивача підписати договір про реструктуризацію заборгованості в розмірі 252850 грн. 77 коп. на умовах наданого до заяви проекту договору, який ним надіслано відповідачу 11.06.2012 року.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що його заява від 11.06.2012 року №495, отримана судом 12.06.2012року, є уточненням позовних вимог відповідно до ст. 22 ГПК України, однак, як вбачається із змісту цієї заяви, позивачем за зустрічним позовом змінено підстави позовних вимог з посиланням на ст. 179 ГК України та заявлені предмет позову - зобов'язання укладення договору.
Однак, ст. 22 ГПК України надає позивачу право до прийняття рішення по справі змінити підстави або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 року "Про деякі питання практики застосування ГПК України" слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Предметом зустрічного позову є, зокрема, зобов'язання здійснити реструктуризацію боргу в сумі 252850 грн. 77 коп., заявою від 11.06.2012 року №495 позивачем змінено як підстави позову так і предмет, а отже заявлені нові вимоги, які слід заявляти як самостійні в окремому позовному провадженні в установленому законом порядку.
З урахуванням викладеного заява позивача про уточнення позовних вимог від 11.06.2012 року №495 не відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому судом до розгляду не приймається, а справа розглядається в межах раніше заявлених позовних вимог.
Розглянувши позовні вимоги, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -
Між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач за первісним позовом) та Цюрупинським міським комунальним підприємством "Теплотехнік" 23.09.2009 року укладено договір №06/09/1203 ТЕ-33 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.
За умовами пункту 1.1. вищезазначеного договору позивач зобов'язався поставити Цюрупинському міському комунальному підприємству "Теплотехнік" природний газ в узгоджених обсягах, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити газ відповідно до узгодженого сторонами порядку.
Пунктом 6.1. договору поставки №06/09/1203 ТЕ-33 встановлено, що оплата за газ проводиться покупцем грошовими коштами у такому порядку:
- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу
до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
За зазначеним договором позивач виконав свої обов'язки та поставив в період з листопада 2009 року по березень 2010 року Цюрупинському міському комунальному підприємству "Теплотехнік" природний газ на загальну суму 381761 грн. 84 коп., що підтверджується наданими до матеріалів справи актами передачі-приймання природного газу. Розрахунок за отриманий газ покупець не здійснив.
В подальшому, між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач), Цюрупинським міським комунальним підприємством "Теплотехнік" та комунальним підприємством "Цюрупинськ-Сервіс" (відповідач по справі) укладено договір про переведення боргу №14/10-645 від 31.08.2010 року, відповідно до якого Цюрупинське міське комунальне підприємство "Теплотехнік" переводить, а комунальне підприємство "Цюрупинськ-Сервіс" приймає на себе борг первісного боржника перед позивачем в сумі 381761 грн. 84 коп.
За пунктом 3.1. договору про переведення боргу від 31.08.2010 року відповідач також прийняв на себе обов'язки первісного боржника щодо сплати суми боргу та всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням первісним боржником своїх обов'язків за договором поставки газу №06/09/1203 ТЕ-33 від 23.09.2009 року.
Відповідач відповідно до пункту 3.2. договору про переведення боргу зобов'язаний протягом 5 календарних днів з моменту підписання договору про переведення боргу, тобто до 05.09.2010 року включно, перерахувати позивачу борг в сумі 381761 грн. 84 коп.
Оплата відповідачем не здійснена.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.
Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.
Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір про переведення боргу від 31.08.2010 року №14/10-645 з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.
Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за вищезазначеним договором в сумі 381761 грн. 84 коп., тому ця сума підлягає стягненню на користь позивача.
Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляція і 3% річних не є штрафними санкціями, вони виступають як спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання по розрахунках за поставлений газ доведено матеріалами справи, тому позовні вимоги в частині стягнення 45792 грн. 25 коп. втрат від інфляції та 25157 грн. 76 коп. 3% річних також підлягають стягненню на користь позивача.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені, яка нарахована позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 27.10.2011 року по 23.03.2012 року в сумі 29434 грн. 60 коп., суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.
Частина 6 ст. 231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 4.1. договору про переведення боргу від 31.08.2010року сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків , передбачених пунктами 2.1 договору в строк визначений пунктом 3.2, відповідач зобов'язується сплатити також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. При цьому, відповідач в повному обсязі приймає на себе відповідальність за весь час прострочення виконання зобов'язань первісним боржником за договором поставки від 23.09.2009року.
Пунктом 7.2 договору поставки сторони узгодили, що у разі порушення відповідачем умов оплати отриманого газу в порядку передбаченому пунктом 6.1 договору, він зобов'язаний сплатити (крім суми заборгованості) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Відповідно до пункту 7.10 договору поставки неустойка нараховується постачальником газу за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
Відповідно до вищезазначених норм закону та умов договору позивачем при звернені з позовом нарахована пеня за прострочку перерахування грошових коштів за період 6 місяців, які передували зверненню з позовом, тобто з 27.10.2011 року по 27.04.2012 року в сумі 29434 грн. 60 коп.
При цьму статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як було встановлено вище відповідач зобов'язаний був до 05.09.2010 року включно перерахувати позивачу заборгованість за договором про переведення боргу в сумі 381761,84 грн., що зроблено не було.
Таким чином, право на звернення з позовом за захистом своїх прав виникло у позивача з 06.09.2010 року.
Згідно частини 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Позивач звернувся до суду з даним позовом 04 травня 2012 року, тобто з пропуском строку позовної давності встановленого для вимог про стягнення пені.
Відповідно до частини 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи викладене позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.
Судові витрати за первісним позовом відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За зустрічним позовом комунальне підприємство "Цюрупинськ-Сервіс" просить зобов'язати дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" провести списання заборгованості в сумі 128911,07 грн., що утворилась та обліковувалась станом на 01.01.2010 р. та реструктуризацію заборгованості в сумі 252850 грн. 00 коп., яка утворилася за поставлений природний газ за договором №06/09/1203 ТЕ-33 від 23.09.2009 року та обліковувалася станом на 01.01.2011 року.
Як зазначає позивач за зустрічним позовом, зазначена заборгованість підлягає списанню реструктуризації відповідно до п.п. 2.1.1., 2.6 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 року.
Як встановлено матеріалами справи, позивач за зустрічним позовом не є стороною за договором поставки природного газу, оскільки предметом зазначеного договору є постачання природного газу міському комунальному підприємству "Теплотехнік". Обов'язок сплатити заборгованість за природний газ у позивача за зустрічним позовом виник не на підставі договору поставки №06/09/1203 ТЕ-33 від 23.09.2009 року, а за договором про переведення боргу №14/10-645 від 31.08.2010 року.
Пунктами 2.1.1., 2.6 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" №3319-VI від 12.05.2011року, на який посилається позивач за зустрічним позовом, встановлено, що підлягає списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом. Суб'єкти господарювання, визначені в статті 1 цього Закону, реструктуризують заборгованість за природний газ та електричну енергію, яка утворилася станом на 01.01.2011 року і не сплачена на дату набрання чинності цим Законом, відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до пункту 1 вищезазначеного Закону дія цього Закону поширюється на підприємства, незалежно від форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, НАК "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства, ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАК "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".
Виходячи із аналізу статті 1 вищезазначеного Закону підставами для здійснення списання та реструктуризації заборгованості є наступні обставини: заборгованість, яка утворилася за фактично отриманий природний газ; підприємство повинно виробляти, транспортувати та постачати теплову енергію та природний газ відповідно до ліцензії на право здійснення цих видів діяльності; заборгованість не сплачена станом на дату набрання чинності вищезазначеним Законом.
Матеріалами справи підтверджується, що КП "Цюрупинськ-Сервіс" не отримував від ДК "Газ України" природний газ, а відповідно і не виробляв та не постачав теплову енергію для потреб населення. Предметом позовних вимог за первісним позовом є стягнення заборгованості не за договором споживання природного газу, а за окремим правочином - договором про переведення боргу.
Станом на 01.01.2010 року КП "Цюрупинськ-Сервіс" не мало ліцензії на право здійснення зазначених в статті 1 Закону видів діяльності, а значить воно не підпадає під сферу дії Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Крім того, станом на день вирішення спору дія Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 року припинилася відповідно до пункту 3.1. цього Закону, а відповідно і положення ст. 1, пункту 2.6. ст. 2 Закону не діють.
Аналіз вищезазначеного свідчить про відсутність правових підстав для сисання та реструктуризації позивачу за зустрічним позовом боргу за договором поставки.
Також слід зазначити, що при зверненні з зустрічним позовом КП "Цюрупинськ-Сервіс" не зазначив, на яких умовах, на який строк і які суми він просить реструктуризувати, в той час як відповідно до вимог п. 2.6 ст.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" реструктуризація заборгованості здійснюється відповідно до вимог закону.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, частини 2 статті 20 ГК України визначено спосіб захисту цивільних прав та інтересів, шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсним актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству та порушують права і законні інтереси позивача; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміна господарських правовідносин.
Такий предмет позову як зобов'язання відповідача здійснити списання чи реструктуризацію заборгованості, який заявлено позивачем за зустрічним позовом, не співвідноситься із встановленими законом способами захисту права.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України №01-8/482 від 13.08.2008 року встановивши, що предмет позову не співвідноситься із встановленими законом способами захисту права, господарський суд повинен відмовити в позові. Зазначене відповідає і правовій позиції Верховного Суду України.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту прав, який полягає у зобов'язанні здійснити списання та реструктуризацію заборгованості, не відповідає способам захисту, встановленим статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають також і з цих підстав.
Судові витрати за зустрічним позовом відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на КП "Цюрупинськ-Сервіс".
В той же час, КП "Цюрупинськ-Сервіс" повертається 6562 грн. 24 коп. надлишково сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням від 11.05.2012 року №363, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
На підставі викладеного та керуючись ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради (м. Цюрупинськ Херсонської області, вул. Миру, 3-А, р/р 2603809041452 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457, ідентифікаційний код 34988325) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 26002007367001 в Київській ФПАТКБ "Південкомбанк", м. Київ, МФО 320876, ідентифікаційний код 31301827) - 381761 грн. 84 коп. основного боргу, 45792 грн. 25 коп. втрат від інфляції, 25157 грн. 76 коп. 3% річних та 9054 грн. 78 коп. судового збору.
3. В задоволенні решти первісного позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.
6. Повернути комунальному підприємству "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради м. Цюрупинськ Херсонської області вул. Миру, 3-А р/р 2603809041452 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 352457 ідентифікаційний код 34988325, з Державного бюджету України - 6562 грн. 24 коп. надлишково сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням від 11.05.2012 року №363, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Повне рішення складено 16 липня 2012 року.
Суддя Л.І. Александрова