вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
26 червня 2012 р. (13:50) Справа №2а-4925/11/0170/5
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Павленко Н.О.,
розглянувши за участю представників:
позивача - Бабіч Л.Й., довіреність № б/н від 03.03.2011 року
відповідача - Чекамова О.А., довіреність № 670/10/10-0 від 14.03.2012 року,
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Заря-Агро»
до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіки Крим Державної податкової служби
про спонукання до виконання певних дій,
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Заря-Агро» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, в якому просило:
- визнати борг з податку з доходів фізичних осіб, який утворився станом на 01.07.2007 року в сумі 94998,16 грн. безнадійним станом на 01.07.2007 року;
- зобов'язати відповідача списати заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, яка утворилась станом на 01.07.2007 року, в сумі 94998,16 грн.;
- визнати борг з податку з доходів фізичних осіб в сумі 230085,83 грн., який утворився в період з 2007 року по 2010 рік у зв'язку з дією форс-мажорних обставин, безнадійним;
- зобов'язати відповідача списати заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 230085,83 грн., яка утворилась в період з 2007 року по 2010 рік у зв'язку з дією форс-мажорних обставин.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.04.2011 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо визнання боргу з податку з доходів фізичних осіб, який утворився станом на 01.07.2007 року в сумі 94998,16 грн., а також боргу з податку з доходів фізичних осіб в сумі 230085,83 грн., який утворився в період з 2007 року по 2010 рік у зв'язку з дією форс-мажорних обставин безнадійним.
В іншій частині позовних вимог ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.04.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.08.2011 року по справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, у зв'язку з чим провадження по справі зупинено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.03.2012 року провадження по справі поновлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.04.2012 року первинного відповідача по справі замінено на його правонаступника - Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.06.2012 року провадження по справі зупинялось до 26.06.2012 року.
Позивачем у судовому засідання 12.04.2012 року було заявлено клопотання про збільшення позовних вимог, в якому він просив суд:
- визнати заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, яка виникла станом на 01.07.2007 року, в сумі 94998,16 грн. безнадійною у зв'язку зі збігом строку позовної давності,
- зобов'язати Красноперекопську ОДПІ в АР Крим списати заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, яка виникла станом на 01.07.2007 року, в сумі 94998,16 грн.,
- визнати заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 234285,59 грн., яка виникла в період з 2007 року по 2010 рік у зв'язку з дією форс-мажорних обставин безнадійною,
- зобов'язати Красноперекопську ОДПІ в АР Крим списати заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 234285,59 грн., яка виникла в період з 2007 року по 2010 рік у зв'язку з дією форс-мажорних обставин.
У судовому засіданні 05.06.2012 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд:
- зобов'язати Красноперекопську ОДПІ в АР Крим списати заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, яка виникла станом на 01.07.2007 року, в сумі 94998,16 грн.,
- зобов'язати Красноперекопську ОДПІ в АР Крим списати заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 234285,59 грн., яка виникла в період з 2007 року по 2010 рік у зв'язку з дією форс-мажорних обставин.
Представник позивача, присутній у судовому засіданні 26.06.2012 року, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані тим, що про наявність заборгованості товариства з податку з доходів фізичних осіб в сумі 94998,16 грн. податковому органу було відомо з вересня 2007 року, коли було видано довідку № 10/17-1 від 17.09.2007 року. Таким чином, по вказаній сумі заборгованості сплинув строк позовної давності, а отже, вона має бути визнана безнадійною. Що стосується боргу з податку з доходів фізичних осіб в сумі 234285,59 грн., який виник в період з 2007 року по 2010 рік, то він має бути визнаний безнадійним у зв'язку з дією в цей час форс-мажорних обставин.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що до набрання чинності Податковим кодексом України не було передбачено обов'язку податкового агента відображати у своїй податковій звітності податок з доходів фізичних осіб. Вказана сума відображалась у розрахунку сум доходу за ф. № 1ДФ, який не є податковою декларацією, а отже його показники не вносяться до особового рахунку платника податків. Таким чином, виявити заборгованість позивача з податку з доходів фізичних осіб по особовому рахунку було не можливо. У зв'язку з цим, представник відповідача зазначив про відсутність підстав для застосування строку позовної давності до заборгованості позивача з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 94998,16 грн. Відносно списання заборгованості у сумі 234285,59 грн. відповідачем було зазначено про те, що списання заборгованості як безнадійної у зв'язку з дією форс-мажорних обставин передбачено нормами Податкового кодексу України, в той час як вказана заборгованість виникла до набрання чинності цим нормативно-правовим актом.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).
Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.
Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).
Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
Первомайською районною державною адміністрацією АР Крим 22.05.1998 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Заря-Агро», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 454793 від 29.02.2000 року, а також довідкою з ЄДРПОУ АБ № 407250 від 09.02.2011 року (т.І, а.с.10-11).
ТОВ «Заря-Агро» 18.03.2011 року звернулось до Красноперекопської ОДПІ в АР Крим з заявою за № 51 (т.І, а.с.18) про списання безнадійного податкового боргу.
Заява обґрунтована, зокрема тим, що згідно з актом звірки від 16.11.2010 року станом на 01.07.2010 року сплинув строк позовної давності по заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в сумі 94998,16 грн. Таким чином, у відповідності до положень Податкового кодексу Україна вказана заборгованість підлягає списанню як безнадійна.
Крім того, в заяві позивач просив списати заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 230085,83 грн., яка виникла в період з липня 2007 року по грудень 2010 року, у зв'язку з дією форс-мажорних обставин.
Листом № 3082/10/24-0 від 25.03.2011 року (т.І, а.с.19) Красноперекопською ОДПІ в АР Крим було повідомлено позивачу про відсутність підстав для списання безнадійного боргу, зокрема у зв'язку з тим, що згідно із рядком 15 податкової декларації з податку з доходів фізичних осіб від 14.03.2011 року № 1330 станом на 01.01.2011 року заборгованість з податку у ТОВ «Заря-Агро» відсутня.
Не погодившись з відмовою податкового органу у списанні безнадійного боргу з податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 325083,99 грн., позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про зобов'язання Красноперекопської ОДПІ списати вказану заборгованість.
Під час розгляду справи судом перевірено наявність підстав для списання заборгованості ТОВ «Заря-Агро» з податку з доходів фізичних осіб в сумі 325083,99 грн. та встановлено наступне.
Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначалось судом вище, вимоги позивача про списання заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в сумі 234285,59 грн., що виникла в період з 2007 року по 2010 рік, обґрунтовані дією форс-мажорних обставин.
Так, згідно з висновком Торгово-промислової палати України від 25.09.2007 року № 3710/05-4 (т.І, а.с.12) внаслідок посухи у травні 2007 року на площах ЗАТ «Агрофірма «Заря» пошкоджені посіви озимої пшениці на площі 674 га на 45%, озимого ячменю на площі 77 га на 38%, ярового ячменю на площі 130 га на 69%, гірчиці на площі 318 га на 48%.
На підставі представлених документів Торгово-промисловою палатою України підтверджено, що вищезазначені несприятливі погодні умови, які призвели до загибелі сільськогосподарських культур на площах ЗАТ «Агрофірма «Заря» станом на 02.06.2007 року є форс-мажорними обставинами.
Згідно з висновком Торгово-промислової палати України від 06.07.2009 року № 2361/05-4 (т.І, а.с.13) внаслідок заморозків у квітні 2009 року на площах ЗАТ «Агрофірма «Заря» пошкоджені квіти та бутони яблуні Ренет Симиренка на площі 20,6 га на 53%, Голден Делишес на площі 20,6 гп на 37%, Айдаред на площі 20,6 га на 82%, посіви озимої пшениці на площі 222 га на 20%, озимого ячменю на площі 349 га на 28%, ярового ячменю на площі 117 га на 30%.
На підставі представлених документів Торгово-промисловою палатою України підтверджено, що вищезазначені несприятливі погодні умови, які призвели до загибелі сільськогосподарських культур на площах ЗАТ «Агрофірма «Заря» станом на 30.04.2009 року є форс-мажорними обставинами.
Згідно з висновком Торгово-промислової палати України від 06.07.2010 року № 1959/05-4 (т.І, а.с.14) внаслідок пилової бурі 6-8 квітня 2010 року на площах ЗАТ «Агрофірма «Заря» загинули посіви льону олійного на площі 84 га на 100%, пошкоджені посіви льону олійного на площі 179 га на 80%, злако-бобової суміші на площі 92 га на 20%.
На підставі представлених документів Торгово-промисловою палатою України підтверджено, що вищезазначені несприятливі погодні умови, які призвели до загибелі сільськогосподарських культур на площах ЗАТ «Агрофірма «Заря» станом на 09.04.2010 року є форс-мажорними обставинами.
Згідно з висновком Торгово-промислової палати України від 25.08.2010 року № 2560/05-4 (т.І, а.с.15) внаслідок сильного дощу із градом 10 липня 2010 року на площах ЗАТ «Агрофірма «Заря» пошкоджені посіви озимої пшениці на площі 492 га на 50%, ярового ячменю на площі 32 га на 85%, пошкоджені плоди саду зерняткового на площі 62 га на 35%.
На підставі представлених документів Торгово-промисловою палатою України підтверджено, що вищезазначені несприятливі погодні умови, які призвели до загибелі сільськогосподарських культур на площах ЗАТ «Агрофірма «Заря» станом на 12.07.2010 року є форс-мажорними обставинами.
Враховуючи дію форс-мажорних обставин у період 2007-2010 років, позивач у заяві від 18.03.2011 року просив податковий орган на підставі статті 101 Податкового кодексу України списати суму заборгованості з податку з доходів фізичних осіб за вказаний період в сумі 230085,83 грн.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок та підстави для списання безнадійного податкового боргу, починаючи з 01.01.2011 року врегульовані Податковим Кодексом України.
Відповідно до п.101.1 ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Згідно пп.101.2.4 п.101.2 вказаної норми під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Державною Податковою адміністрацією України Наказом від 24.12.2010 року № 1034 затверджений Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок №1034), що розроблено відповідно до статті 101 розділу II Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Дія Порядку поширюється на фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з Кодексом.
Відповідно до п.2.1.4 Порядку №1034 під терміном «безнадійний» податковий борг слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Такий факт непереборної сили підтверджується Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо застосовування вказаних норм Податкового кодексу України та норм Порядку № 1034 до спірних правовідносин щодо списання податкового боргу, який виник у період з 2007 по 2010 роки, на підставі обставин непереборної сили, які також виникли у вказаний період, суд зважає на наступне.
При застосуванні норми Податкового кодексу України в частині списання безнадійного податкового боргу, який виник до 01.01.2011 року, слід ураховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як вбачається з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права на списання безнадійного податкового боргу, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.
Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.
З огляду на зазначене, списання безнадійного податкового боргу, який виник у зв'язку з форс-мажорними обставинами у 2007-2010 роках, визначається за тими правилами, які були чинними на момент виникнення такого права.
В період 2007-2010 років порядок списання безнадійного податкового боргу було визначено нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту - Закону № 2181).
Відповідно до п.п.18.2.1 п.18. 2 ст. 18 Закону № 2181 підлягав списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Підпунктом «г» п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону № 2181 передбачалось, що безнадійним є борг, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Однак дію підпункту «г» п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону № 2181 було зупинено на 2007 рік згідно із Законом України від 30.11.2006 року № 398-V, на 2008 рік - згідно із Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI. Вказана норма втратила чинність згідно із Законом України від 03.06.2008 року № 309-VI.
Враховуючи зазначене, у період з 2007 по 2010 роки законодавцем не була передбачена така підстава для списання безнадійного податкового боргу як наявність обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Як зазначалось вище, право платника податку на списання безнадійного податкового боргу у зв'язку з дією форс-мажорних обставин виникло тільки з дня набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 01.01.2011 року. Відповідно, тільки на податковий борг, який виник після 01.01.2011 року у зв'язку з обставинами непереборної сили розповсюджуються норми Податкового кодексу України.
При цьому, право на списання податкового боргу не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на таке звернення до відповідного податкового органу. Відповідно, наявність такого права не залежить від того, коли фактично особа звернулася для реалізації такого права.
Отже, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин (2007-2010 роки) законодавчо не було врегульовано питання щодо списання безнадійного податкового боргу у зв'язку з дією форс-мажорних обставин, суд дійшов висновку, що позивач не має права на списання боргу з податку з доходів фізичних осіб в сумі 230085,83 грн.
У зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивачем заявою від 12.04.2012 року було збільшено позовні вимоги в частині суми боргу з податку з доходів фізичних осіб, який підлягає списанню у зв'язку з дією форс-мажорних обставин. Вказана сума була збільшена позивачем до 234285,59 грн., тобто на 4199,76 грн. на підставі висновку судово-економічної експертизи № 53 від 02.03.2012 року, проведеної за матеріалами справи № 2а-4925/11/0170/5 (т.І, а.с.56-68). Так, згідно цього висновку сума заборгованості ТОВ «Заря-Агро» з податку з доходів фізичних осіб, сформована у період з 01.07.2007 року по 01.12.2010 року, коли діяли форс-мажорні обставини, становить 234285,59 грн.
Однак, суд звертає увагу на те, що у відповідності до норм податкового законодавства порядок списання безнадійного боргу передбачає звернення до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника (якщо контролюючим є орган державної податкової служби) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню (п.4.1 Наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1034).
В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, позивачем не було надано суду доказів звернення до податкового органу із письмовою заявою про списання безнадійного податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб в сумі 4199,76 грн., який виник у період з 01.07.2007 року по 01.12.2010 року, коли діяли форс-мажорні обставини.
Не було позивачем також надано суду доказів відмови податкового органу у списанні даного безнадійного боргу.
Отже, приймаючи до уваги, що позивачем не було дотримано порядку, встановленого законом, щодо списання безнадійного боргу, суд вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими, у зв'язку з чим відмовляє у їх задоволенні.
Що стосується вимог позивача про списання як безнадійного боргу податку з доходів фізичних осіб в сумі 94998,16 грн., який виник до 01.07.2010 року у зв'язку із сплином строку давності, суд зазначає наступне.
Як було встановлено судом вище, списання безнадійного боргу здійснюється за тими правилами та на тих підставах, які були чинними на момент виникнення такого права.
Підпунктом «в» п.п.18.2.1 п.18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначалось, що під терміном «безнадійний» слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.
Строк позовної давності було визначено нормами статті 15 Закону України № 2181.
Відповідно до п.п.15.2.1 п.15.2 ст. 15 Закону України № 2181 у разі, коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що строки позовної давності застосовуються тільки до узгодженої суми податкового зобов'язання.
Статтею 5 Закону № 2181 було визначено порядок самостійного узгодження податкового зобов'язання платником податків та апеляційного узгодження податкового зобов'язання.
Так, згідно із п.5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону № 2181).
Порядок подання податкової звітності з податку з доходів фізичних осіб до набрання чинності Податковим кодексом України було визначено нормами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Пунктом 1.15 ст. 1 цього Закону було надано визначення податкового агенту, яким є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
При цьому, найманою особою є фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем (п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).
Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.
Заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог підпункту «б» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» на час виникнення спірних правовідносин було врегульовано Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України № 451 від 29.09.2003 року.
Таким чином, до 01.01.2011 року податковим законодавством не було передбачено подання податкової декларації щодо сум податку, нарахованого та утриманого з найманих працівників. Такі дані відображались у розрахунку за ф. № 1ДФ.
Враховуючи зазначене вище, сума податку з доходів найманих працівників у розмірі 94998,16 грн. не була задекларована позивачем.
З урахуванням положень Наказу Державної податкової адміністрації України № 58 від 31.01.2011 року «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб» позивачем 14.03.2011 року до Красноперекопської ОДПІ було подано податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року, де у рядку 15 «сума заборгованості з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2011 року за даними обліку податкового агента» було проставлено прочерк, що свідчить про відсутність заборгованості (т.ІІ, а.с.160).
Отже, на момент подання позивачем заяви від 18.03.2011 року за № 51 про списання безнадійного податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників), який виник до 01.07.2007 року, вказана заборгованість відповідно до наданих самим податковим агентом відомостей була відсутня.
Приймаючи до уваги зазначене вище, податковим органом у листі від 25.03.2011 року № 3082/10-24-0 правомірно було вказано про відсутність підстав для списання безнадійного боргу ТОВ «Заря-Агро» в сумі 94998,16 грн., що виник до 01.07.2007 року.
В подальшому, позивачем до податкового органу було направлено лист № 65 від 30.03.2011 року (т.ІІ, а.с.161) з проханням внести зміни до заповнення рядку 15 декларації з податку на доходи фізичних осіб в сумі 298441,39 грн., по якій відкрито справу № 2а-10076/10/18/0170 Окружним адміністративним судом АР Крим.
Однак, вказані зміни до рядку 15 декларації щодо наявності заборгованості з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2011 року були внесені вже після подання заяви про списання безнадійного боргу.
В порядку, встановленому ст. 71 КС України, позивачем не було надано суду доказів звернення до податкового органу з письмовою заявою про списання безнадійного боргу в сумі 94998,16 грн. після того, як його було задекларовано.
За таких умов, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині та, як наслідок, необхідність відмови у їх задоволенні.
У судовому засіданні, яке відбулось 26.06.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини.
Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 02.07.2012 року.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Сидоренко Д.В.