Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/6642/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Череповський Є.В.
при секретарі Пригода О.В.
з участю сторін:
позивач -ОСОБА_1,
представника відповідача - не з'явився
представника відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі міста Донецька, Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі міста Донецька про стягнення безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2024,00 грн.,-
01 червня 2012 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі міста Донецька, Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі міста Донецька про стягнення безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2024,00 грн (а.с.4-6).
05 червня 2012 року даний позов було залишено без руху у зв'язку з ти що позивач не дотримав вимог ч. 3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме не надав документ про сплату судового збору (а.с.17-18).
Ухвалою судді від 12 червня 2012 року вказану позовну заяву було відкрито провадження по справі та призначено до судового засідання на 26 червня 2012 року (а.с.1-2).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору купівлі-продажу від 11.05.2012 року №314206-Y05015 придбав автомобіль марки «ЗАЗ Lanos» та при реєстрації даного автомобіля в органах ДАІ його було зобов'язано на виконання вимог п. 15 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 3% від вартості автомобіля, а саме 2024,00 грн., що підтверджується квитанцією № 241750 від 12.05.2012 року (а.с.16).
Зазначив, що відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-Вр визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, яким, зокрема, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Відмічає, що він не є платником збору з операцій з відчуження автомобіля, тому, сплачені ним кошти підлягають поверненню.
Просив суд стягнути з Державного бюджету України суму сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із придбанням автомобіля у розмірі 2024,00 грн. на користь позивача.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав аналогічно викладеному у позовній заяві.
Представник відповідача (Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі міста Донецька) у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник відповідача (Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі міста Донецька) у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 26 червня 2012 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав письмове заперечення в яких позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу передбачає передачу,тобто відчуження, предмету договору від однієї фізичної чи юридичної особи у власність іншій. Згідно пункту 7 ст.1 Закону України від 26.06.1997 року N 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено обов'язки сплати збору (юридичними та фізичними особи) при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом. Відповідно до постанови № 1740 Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року, якою затверджено Порядок сплати збору на обов'язковим державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (а.с.26-28).
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
При реєстрації автомобіля у відділі Державної автомобільної інспекції позивачем був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування збір за автомобіль марки «ЗАЗ Lanos» в розмірі 2024,00 грн. (3 % від вартості автомобіля), що підтверджено квитанцією № 241750 від 12 травня 2012 року.
Пунктом 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР), в редакції станом на час спірних правовідносин, визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, серед яких юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Отже, відповідно до цього Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на фізичну особу лише у випадку відчуження, а не при купівлі (придбанні) автомобіля.
Проте, відповідно до пункту 12 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Відповідно до п. 15 цього ж Порядку суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкритті в Управліннях державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 1 листопада 1996 року N 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, пункт 12 Порядку суперечить вимогам пункту 7 статті 1 Закону № 400/97-ВР, та по-різному врегульовують одне й те саме питання, виходячи з вимог частини 4 статті 9 КАС України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9, суд вважає, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає пункт 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Крім того, суд зазначає, що Порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (п. 1 Порядку).
Таким чином, дія вказаного Порядку розповсюджується на правовідносини, які виникають при здійсненні окремих видів господарських операцій.
Поняття господарської операцій визначено ч .1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. В свою чергу, відповідно до зазначеної вище норми активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.
Виходячи з системного аналізу норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Господарського кодексу України суд приходить до висновку, що обов'язковою ознакою господарської операції є здійснення її саме суб'єктом господарювання при здійсненні ним своєї господарської діяльності.
В свою чергу, придбання позивачем за договором купівлі-продажу легкового автомобіля не є господарською операцією, оскільки вказаний договір є цивільно-правовою угодою між фізичною та юридичною особами, та не підпадає під предмет регулювання Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740.
Така ж, правова позиція викладена у рішенні Вищого адміністративного суду України від 23.03.2010 року у справі № К-22354/07 та у рішенні Верховного Суду України від 17.06.2008 року у справі за позовом фізичної особи до Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі про повернення безпідставно стягнутого збору на обов'язкове пенсійне страхування.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення примусово сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із придбанням автомобіля у розмірі 2024,00 грн. на користь позивача з Державного бюджету України підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі міста, Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі міста Донецька, Донецька про стягнення безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2024,00 гривень - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із придбанням автомобіля у розмірі 2024,00 (дві тисячі двадцять чотири) грн. 00 коп.
Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (83084, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 107,30 грн. сплачений згідно з квитанцією № 286/22901 від 01.06.12р. на р/р 31217206784005, одержувач Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, код одержувача 38034015, банк одержувача ГУ ДКСУ у Донецькій області.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 02 липня 2012 року.
Повний текст постанови складений 05 липня 2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Череповський Є.В.