Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/6229/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Грищенка Є.І.
при секретарі Головачовій М.О.
за участю: представника відповідача - Сольського Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у Будьоннівському та Пролетарському районах м. Донецька Донецької області про стягнення суми безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2495,18 грн., -
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька та Головного управління державної казначейської служби України у Донецької області про стягнення примусово сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з придбанням автомобіля у сумі 2495,18 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що за пунктом 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена сплата збору при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі, у зв'язку з чим позивачем було зайво, за вимогою працівників ДАІ, при реєстрації автомобіля було сплачено суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2495,18 грн. Просив стягнути з Державного бюджету України суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку із придбанням автомобілю у розмірі 2495,18 грн.
Ухвалою суду від 14 червня 2012 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача - Управління Державної казначейської служби України у Будьоннівському та Пролетарському районах м. Донецька Донецької області.
Позивач до судового засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька до судового засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без участі представника та письмові заперечення, у яких зазначив, що, відповідно вимог пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством. Вважає, що вказаний пункт на суперечить, а лише уточнює пункт 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР. Просив у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представник Управління Державної казначейської служби України у Будьоннівському та Пролетарському районах м. Донецька Донецької області у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог. Надав суду письмові заперечення, в обґрунтування, яких зазначив, що відповідно до Положення про Управління Державної казначейської служби України у Будьоннівському та Пролетарському районах м. Донецька Донецької області затвердженого наказом Державної казначейської служби України № 128 від 21.11.2011р. «Про затвердження положень» Порядку «Про затвердження порядку повернення коштів помилкового або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів» від 10 грудня 2002 року №226, органи Державної казначейської служби здійснюють повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів за поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджетів. Постановою КМУ № 106 від 16.02.2011 року «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» визначено перелік податків і зборів та інших доходів бюджету відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету, за Пенсійним фондом України закріплений контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету по коду бюджетної класифікації. Просив відмовити в задоволенні позову.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. На підставі ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Під час розгляду справи суд встановив наступне.
ОСОБА_2 за договором купівлі - продажу транспортного засобу від 13.11.2011 року придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «Тоніка» в особі директора Іващенка О.С. автомобіль марки Skoda Fabia Classic за 99 807 грн. 00 коп.
При реєстрації автомобіля в відділі Державної автомобільної інспекції позивачем був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування збір в розмірі 2495,18 грн. (3 % вартості автомобіля), що підтверджено квитанцією № 318698 від 28.01.2012 року.(а.с.10)
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР), в редакції станом на час спірних правовідносин, визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, серед яких юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Отже, відповідно до цього Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на фізичну особу лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.
Проте, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740 (далі - Порядок) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій.
Таким чином, пункт 12 Порядку суперечить вимогам пункту 7 статті 1 Закону
№ 400/97-ВР.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 1 листопада 1996 року N 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Враховуючи, зазначену суперечність між Закон України № 400/97 і підзаконним актом-Порядком, які по-різному врегульовують одне й те саме питання, виходячи з вимог частини 4 статті 9 КАС України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9, суд вважає, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає пункт 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Дана правова позиція також викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.03.2010 року у справі № К-22354/07.
Крім того, суд зазначає, що Порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (п. 1 Порядку).
Таким чином, дія вказаного Порядку розповсюджується на правовідносини, які виникають при здійсненні окремих видів господарських операцій.
Поняття господарської операцій визначено частиною 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Так під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. В свою чергу, відповідно до зазначеної вище норми активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів;
Виходячи з системного аналізу норм Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Господарського кодексу України суд приходить до висновку, що обов'язковою ознакою господарської операції є здійснення її саме суб'єктом господарювання при здійсненні ним своєї господарської діяльності.
В свою чергу, придбання позивачем за договором купівлі - продажу транспортного засобу від 13.11.2011 року автомобілю марки Skoda Fabia Classic не є господарською операцією, оскільки вказаний договір є цивільно-правовою угодою між двома фізичними особами, та не підпадає під предмет регулювання Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740.
Враховуючи, що згідно пункту 16 Порядку сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачена позивачем за квитанцією № 318698 від 28.01.2012 року була зарахована в установленому порядку до спеціального фонду Державного бюджету, суд вважає, що позовні вимоги стягнення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі-продажу автомобіля в розмірі 2495,18 грн. з Державного бюджету України підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, -
Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у Будьоннівському та Пролетарському районах м. Донецька Донецької області про стягнення суми безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2495,18 грн. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 суму сплаченого за квитанцією № 318698 від 28.01.2012 року збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі-продажу автомобіля в розмірі 2 495 (дві тисячі чотириста дев'яносто п'ять) грн. 18 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 107,30 грн.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 26 червня 2012 року.
Постанова у повному обсязі складена 02 липня 2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Грищенко Є.І.