Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/5496/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 40 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.,
при секретарі
за участі секретаря судового засідання Барабаш Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом комунального підприємства «Управління капітального
будівництва» Авдіївської міської ради
до відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського
управління юстиції
третя особа управління Пенсійного фонду України у м. Авдіївці
Донецької області
про про визнання дій заступника начальника відділу державної
виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції
Долгової А.М. незаконними, скасування постанов про арешт
коштів підприємства від 18 квітня 2012 року
за участю:
від позивача: Рудської Л.О.- керівник,
від відповідача: не з'явились,
від третьої особи: не з'явились,
Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва» Авдіївської міської ради звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції про визнання дій заступника начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції Долгової А.М. незаконними, скасування постанов від 18 квітня 2012 року про арешт коштів підприємства, що містяться на рахунках головного управління державної казначейської служби України у Донецькій області.
Ухвалою суду від 07 червня 2012 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача управління Пенсійного фонду України у місті Авдіївці Донецької області, оскільки виконавче провадження здійснюється на підставі вимог вказаного управління.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач протиправно виніс десять постанов від 18 квітня 2012 року про арешт коштів підприємства, що містяться на рахунках управління державної казначейської служби України на підставі десяти вимог управління Пенсійного фонду України у м. Авдіївці Донецької області на загальну суму 21169,22 гривні. Вважає, що відповідач не мав права накладати арешт на кошти, які підприємство не може використовувати у своїй господарській діяльності, оскільки вони виділені з бюджету як капітальні трансферти, що мають цільове призначення.
Представник позивача надала в судовому засіданні пояснення, аналогічні викладеним у позові та пояснила, що відповідачем протиправно не виставлені платіжні вимоги до органів державного казначейства, інакше б управління Державної казначейської служби України у м. Авдіївці Донецької області не прийняло до виконання десять оскаржуваних постанов про арешт коштів боржника. Вважає, що не виставлення платіжних вимог вказує на незаконність постанов від 18 квітня 2012 року про арешт коштів підприємства.
Представник відповідача 07 червня 2012 року надала через канцелярію суду клопотання про залучення до матеріалів справи копій документів: копії листа ДПІ у м. Авдіївці про наявність відкритих рахунків позивача та копію листа управляння Державної казначейської служби України у м. Авдіївці про прийняття до виконання постанов про арешт коштів позивача та клопотання про розгляд справи без представника відповідача. Також 06 липня 2012 року надано клопотання через канцелярію суду про розгляд справи без представника відповідача у зв'язку із відсутністю кадрового забезпечення.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд -
Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва» Авдіївської міської ради відповідно довідки Авдіївського міського відділу статистики та свідоцтва про державну реєстрацію 04 серпня 2003 року було зареєстроване як юридична особа (а.с.19-20).
18 квітня 2012 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції на підставі вимог про сплату боргу управління Пенсійного фонду України у м. Авдіївці Донецької області було винесено десять постанов про арешт коштів боржника:
ВП № 27858212 на підставі вимоги Пенсійного фонду України у м. Авдіївці Донецької області № ю-222 від 04 липня 2011 року (а.с. 9);
ВП № 30502520 на підставі вимоги Пенсійного фонду України у м. Авдіївці Донецької області № ю-244 від 02 грудня 2011 року (а.с. 10);
ВП № 27858076 на підставі вимоги Пенсійного фонду України у м. Авдіївці Донецької області № ю-220 від 04 липня 2011 року (а.с. 11);
ВП № 31050582 на підставі вимоги Пенсійного фонду України у м. Авдіївці Донецької області № ю-02 від 05 січня 2012 року (а.с. 12);
ВП № 28495362 на підставі вимоги Пенсійного фонду України у м. Авдіївці Донецької області № ю-231 від 03 серпня 2011 року (а.с. 13);
ВП № 29483920 на підставі вимоги Пенсійного фонду України у м. Авдіївці Донецької області № ю-238 від 04 жовтня 2011 року (а.с. 14);
ВП № 29153700 на підставі вимоги Пенсійного фонду України у м. Авдіївці Донецької області № ю-234 від 05 вересня 2011 року (а.с. 15);
ВП № 31910485 на підставі вимоги Пенсійного фонду України у м. Авдіївці Донецької області № ю-11 від 05 березня 2012 року (а.с. 16);
ВП № 31570712 на підставі вимоги Пенсійного фонду України у м. Авдіївці Донецької області № ю-05 від 03 лютого 2012 року (а.с. 17);
ВП № 30022260 на підставі вимоги Пенсійного фонду України у м. Авдіївці Донецької області № ю-241 від 02 листопада 2011 року (а.с. 18).
Як вказано у постановах разом із сумою вимог Пенсійного фонду України у м. Авдіївці Донецької області з боржника стягується виконавчий збір відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій відповідно до статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки позивачем у строк, наданий для самостійного виконання виконавчий документ не виконано. Дані щодо рахунків позивача відповідач отримав від ДПІ у місті Авдіївці Донецької області, про що свідчить лист від 03 лютого 2012 року № 1795-3/10/29-013-2.
Відповідно до повідомлення про відкриті рахунки головного управління державної казначейської служби у Донецькій області від 28 квітня 2012 року № 02-59/187, з п'яти арештованих державним виконавцем рахунків позивач має три відкриті рахунки: 354410030004040, 35446008004040, 35442013004040. Призначення всіх платежів - рахунок одержувачів за коштами спеціального фонду місцевого бюджету, фонд - інші кошти спеціального фонду безпосереднього зарахування (а.с.26-27).
Позивачем також надано план використання бюджетних коштів на 2012 рік за кодами 150101 «Капітальні видатки» та 240601 «Охорона та раціональне використання природних ресурсів (а.с. 24-25).
На думку позивача, відповідач не мав права накладати арешт на кошти позивача, розміщені на рахунках позивача в органах державного казначейства, оскільки дані кошти виділяються підприємству з місцевого бюджету та мають цільове призначення.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначений Законом України «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
За вказівкою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», основним завданням відділу є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
За приписами статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;
9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Таким чином, вимоги про сплату боргу управління Пенсійного фонду України у м. Авдіївці Донецької області є виконавчим документом у розумінні пункту 8 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, відповідачем правомірно виконуються виконавчі дії відповідно до вимог управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці, які у розумінні ч. 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є виконавчими документами та повинні стягуватися органами державної виконавчої служби.
Згідно зі статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Арешт на майно боржника накладається державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах. Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ (стаття 57 Закону № 606-XIV).
Таким чином, відповідач у законний спосіб виконав свій обов'язок по накладенню арешту на кошти боржника.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до пунктів 19-20 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок) передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів. Якщо рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, на дату прийняття виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету до виконання або надходження інформації, зазначеної у пункті 18 цього Порядку, змінено у зв'язку з внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, безспірне списання таких коштів здійснюється із зміненого рахунка, на якому обліковуються надходження бюджету, на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень, з урахуванням пропозицій органу, що контролює справляння надходжень бюджету.
У разі коли законом відповідний вид надходжень у поточному бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом доходів бюджету «Інші надходження».
Згідно із частиною 1 статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає:
1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;
2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями;
3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.
В органах Державної казначейської служби України бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.
Отже, не відповідач, а Державна казначейська служба України здійснює списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом.
Пунктом 7 Порядку № 845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач надсилає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який перераховуватимуться кошти, якщо дані реквізити не зазначені у виконавчому документі, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;
оригінал виконавчого документа;
судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).
До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (платіжні доручення, квитанції про перерахування коштів до відповідного бюджету, довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів дізнання, досудового слідства та прокуратури тощо).
Згідно із пунктами 27,28 зазначеного Порядку державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій.
Орган Казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт рахунків боржника, оформлену в установленому порядку, із зазначенням найменування боржника, номерів його рахунків, відкритих в органі Казначейства, та суми коштів, яка підлягає арешту та стягненню.
Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника.
У разі накладення арешту на окремий рахунок боржника або за окремим кодом економічної класифікації видатків бюджету рахунка боржника державний виконавець у постанові про арешт рахунків боржника може зазначити номер такого рахунка чи коду.
Орган Казначейства частково виконує або не приймає до виконання та повертає державному виконавцеві постанову про арешт рахунків боржника, якщо її оформлено з порушенням вимог, установлених абзацом другим пункту 27 цього Порядку, або рахунки, зазначені у такій постанові, чи кошти на таких рахунках не належать боржникові.
Постанова про арешт рахунків боржника виконується органом Казначейства протягом бюджетного періоду, але не пізніше ніж в останній робочий день бюджетного періоду з обслуговування клієнтів, визначеного регламентом роботи органу Казначейства у період завершення обслуговування, і знімається з обліку наступного робочого дня після закінчення бюджетного періоду та повертається державному виконавцеві протягом трьох робочих днів.
При цьому державний виконавець подає щороку не пізніше 15 грудня до органу Казначейства платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт.
Державна казначейська служба України прийняла до виконання постанови відповідача про арешт коштів боржника, що доводиться листом управління державної казначейської служби України у м. Авдіївці Донецької області від 23 квітня 2012 року № 02-34/182.
Статтею 55 Бюджетного кодексу України передбачено захищені видатки бюджету
Захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.
Захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на:
оплату праці працівників бюджетних установ;
нарахування на заробітну плату;
придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів;
забезпечення продуктами харчування;
оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
обслуговування державного боргу;
поточні трансферти населенню;
поточні трансферти місцевим бюджетам;
підготовку кадрів вищими навчальними закладами I - IV рівнів акредитації;
забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування;
фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки;
роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар'єрних функцій зони відчуження.
Як зазначив позивач, відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 року № 333, кошти на які накладено арешт відповідно кодам економічної класифікації видатків бюджету є капітальними видатками з кодом 2410 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» та мають цільове призначення.
Отже, капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) не є поточними трансфертами місцевим бюджетам та захищеними видатками бюджету відповідно до статті 55 Бюджетного кодексу України, тому діюче законодавство не забороняє накладати арешт на ці рахунки. Питання списання коштів з вказаних рахунків не відноситься до компетенції відповідача, оскільки списання здійснюють органи Державної казначейської служби України, дії якого позивач не оскаржує.
Крім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів від 07 червня 2012 року управління Державної казначейської служби України у м. Авдіївці Донецької області листом від 15 червня 2012 року № 01-39/237 повідомило, що рахунки позивача, відкриті в органах державної казначейської служби не є захищеними у розумінні ст. 55 Бюджетного кодексу України, а перерахування коштів, які містяться на рахунках позивача на підставі постанов відповідача про арешт коштів без наявності платіжних вимог відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції не можливо, оскільки відповідно п. 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснюється на підставі першого примірника платіжної вимоги і доданих до неї оригіналів або завірених копій виконавчих документів.
Представником позивача надані платіжні вимоги від12 червня 2012 року, надані ним до управління Державної казначейської служби України у м. Авдіївці Донецької області, які повернуті без виконання через порушення порядку заповнення платіжних вимог (а.с.90-92)
Отже, сам по собі факт не виставлення платіжних вимог відповідачем до органів державної казначейської служби не свідчить про незаконність постанов про арешт коштів боржника, а унеможливлює списання наявних на рахунках боржника коштів, що в свою чергу, не порушує права позивача.
Крім того, позивач не визначився із предметом позову в частині, які саме дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції Долгової А.М. належить визнати незаконними.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Авдіївської міської ради до відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції про визнання дій заступника начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції Долгової А.М. незаконними, скасування постанов від 18 квітня 2012 року про арешт коштів підприємства, що містяться на рахунках управління державної казначейської служби України не підлягають задоволенню.
З огляду на вищенаведене, на підставі положень статті 19 Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про державну виконавчу службу», керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У позовних вимогах комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Авдіївської міської ради до відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції, третя особа: управління Пенсійного фонду України у місті Авдіївці Донецької області про визнання дій заступника начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції Долгової А.М. незаконними, скасування постанов від 18 квітня 2012 року про арешт коштів підприємства, що містяться на рахунках управління державної казначейської служби України ВП № 27858212, ВП № 30502520, ВП № 27858076, ВП № 31050582, ВП № 28495362, ВП № 29483920, ВП № 29153700, ВП № 31910485, ВП № 31570712, ВП № 30022260 - відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 06 липня 2012 року в присутності представника позивача.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.