01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
03.07.2012 № 5011-67/3687-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г
Сухового В.Г.
при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,
від позивача Вартанян С.Р., від відповідача не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Арсана»
на рішення господарського суду міста Києва від 11.05.2012 року
у справі №5011-67/3687-2012 (суддя Куркотова Є.Б.)
за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Арсана», м. Київ,
про стягнення 56 090,00 грн., -
встановив:
У березні 2012 року ДП «Донецька залізниця» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Арсана» (далі - відповідач) про стягнення 56 090,00 грн. штрафу. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що позивачем було прийнято для перевезення вантаж - вапняк у вагоні №67171215 за залізничною накладною №34294413, проте актом загальної форми №7-1321 від 03.10.2011 року був встановлений факт, що у накладній невірно вказано адресу вантажоодержувача, у зв'язку з чим настала відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу у розмірі 5-кратної провізної плати у сумі 56 090,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.05.2012 року у справі №5011-67/3687-2012 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ «Арсана» на користь ДП «Донецька залізниця» штраф у сумі 56 090,00 грн. та 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що матеріалами справи підтверджується факт неправильного зазначення у залізничній накладній №34294413 адреси вантажоотримувача. Відтак, у відповідача настала передбачена ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України відповідальність перед залізницею у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення в сумі 56 090,00 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «Арсана» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить прийняти постанову, якою відмовити ДП «Донецька залізниця» в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Арсана» в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, внаслідок чого судом прийнято незаконне рішення. Також позивач стверджує, що ст. 118 Статуту залізниць України не передбачено відповідальності у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення саме за невірне зазначення вантажоотримувача у залізничній накладній.
У своєму відзиві позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, просить спірне судове рішення залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2012 року у справі №5011-67/3687-2012 апеляційну скаргу ТОВ «Арсана» на рішення господарського суду міста Києва від 11.05.2012 року у справі №5011-67/3687-2012 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 03.07.2012 року.
В судовому засіданні 03.07.2012 року представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив спірне судове рішення залишити без змін. Представники відповідача в судове засідання 03.07.2012 року не з'явились, відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності його представників.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 28.09.2011 року ТОВ «Арсана» (вантажовідправник) зі станції відправлення Закупне Південно-Західної залізниці на станцію Маріуполь-Сорт Донецької залізниці було відвантажено вапняк молотий в кількості 69 тон за залізничною накладною №34294413 в вагоні №67171215, в якій вказано одержувачем вантажу ПАТ ММК ім. Ілліча ДП «Ілліча Агро Донбас».
Згідно ст. 6 Статуту залізниць України накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
У відповідності до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Відповідно до п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
03.10.2011 року на станції призначення складено акт загальної форми №7-1321 від 03.10.2011 року, згідно якого 03.10.2011 року на станцію Маріуполь-Сорт Донецької залізниці прибув вагон №67171215 за залізничною накладною №34294413 від 28.09.2011 року з невірно вказаною адресою вантажоодержувача в перевізному документі.
Також, матеріали справи містять відповідь Південно-західної залізниці станція Закупне №101 від 01.12.2011 року на запит позивача №2379 від 29.11.2011 року, з якої вбачається факт невірного зазначення відповідачем адреси вантажоодержувача у перевізному документі та згідно якої всі відомості в накладну було внесено вантажовідправником. Вини працівників вантажного цеху станції Закупне при прийманні вагона №67171215 до перевезення не має.
Відповідно ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Як вірно вказано судом першої інстанції, матеріалами справи підтверджується факт неправильного зазначення у залізничній накладній №34294413 адреси вантажоотримувача.
Отже, у відповідача настала передбачена ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України відповідальність перед залізницею у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому, розмір провізної плати вагону №67171215 складає 11 218,00 грн., що вбачається із залізничної накладної №34294413 від 28.09.2011 року.
11.01.2012 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №103/7 на суму 56 090,00 грн., яка визначена з наступного розрахунку: 11 218,00 грн. х 5 = 56 090,00 грн. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем вимог ст. 24 Статуту залізниць України щодо правильності зазначення відомостей в залізничній накладній, що вбачається з акту загальної форми №7-1321 від 03.10.2011 року.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність задоволення судом першої інстанції вимог позивача про стягнення з відповідача 56 090,00 грн. штрафу.
Посилання скаржника на те, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, внаслідок чого судом прийнято незаконне рішення, судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Згідно п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Донецька залізниця» у своїй позовній заяві адресою відповідача вказано 01001, м. Київ, вул. Рибальська, 13. Цю ж адресу відповідачем було вказано позивачеві в залізничній накладній №34294413 (а.с. 8), яка в силу ст. 6 Статуту залізниць України є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
При цьому, матеріали справи містять повернуте на адресу господарського суду міста Києва повідомлення про вручення поштового відправлення суду відповідачеві за адресою: 01001, м. Київ, вул. Рибальська, 13.
Крім того, судом апеляційної інстанції направлено ТОВ «Арсана» ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2012 року у справі №5011-67/3687-2012 на дві адреси ТОВ «Арсана», а саме: 01001, м. Київ, вул. Рибальська, 13 та 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, і ТОВ «Арсана» отримано вказану ухвалу суду апеляційної інстанції за обома адресами.
Відтак, доводи відповідача про те, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи спростовуються матеріалами справи та відхиляються судом апеляційної інстанції.
Посилання скаржника на те, що ст. 118 Статуту залізниць України не передбачено відповідальності у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення саме за невірне зазначення вантажоотримувача у залізничній накладній колегією суддів відхиляються, оскільки ст. 118 Статуту залізниць України передбачено лише розмір штрафу, а відповідальність за неправильно зазначені у накладній визначена ст. 122 Статуту залізниць України з посиланням на ст. 118 цього Статуту.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 11.05.2012 року у справі №5011-67/3687-2012.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
постановив:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Арсана» на рішення господарського суду міста Києва від 11.05.2012 року у справі №5011-67/3687-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.05.2012 року у справі №5011-67/3687-2012 залишити без змін.
3. Справу №5011-67/3687-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Агрикова О.В.
Судді Чорногуз М.Г
Суховий В.Г.
06.07.12 (відправлено)