Справа №2-9214/11
6 грудня 2011 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
у складі головуючого судді Трещова В.В., при секретарі Замковій Я.В. розглянувши за участю позивача та його представника у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду в обґрунтування якого зазначив, що між ним та відповідачем було укладено договір поставки, за яким позивач поставив відповідачу товар на суму 18633 гривень, а відповідач зобов'язався оплатити товар в строк до 28.02.2010 року, але зробив це лише частково, тому в нього виникла заборгованність в розмірі 13863 гривні. Просив стягнути вказану заборгованність з відповідача, а також штрафні санкції за невиконання договору, а всього у сумі 19350 гривень 85 копійок та 314 гривень у якості відшкодування судових витрат.
В судовому засіданні 8.11.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав у ньому викладених.
В судовому засіданні 6.12.2011 року позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду для огляду оригінали договору поставки з відповідними додатками за підписами сторін договору, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Позивач пояснив суду, що він працює директором компанії «Агрегат Ресурс», а також є приватним підприємцем. Він, діючи як приватний підприємець уклав з відповідачем ОСОБА_2 договір поставки, який укладався в офісі компанії «Агрегат Ресурс»і фактично здійснив поставку передбаченого договором товару. Відповідач не виконав належним чином свої обов'язки по оплаті поставленого товару, тому позивач змушений звернутися до суду з позовом про примусове стягнення заборгованості та нарахованих штрафних санкцій.
В судовому засіданні 6.12.2011 року позивач та його представник просили розглянути справу без участі відповідача , оскільки останній двічі -4.10.2011року та 6.12.2011 року не з'являється в судові засідання, не повідомляючи про причини такої неявки. Пояснили, що на їх думку відповідач таким чином намагається уникнути майнової відповідальності, безпідставно затягуючи своєю неявкою розгляд справи по суті.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні 8.11.2011 року позов не визнав та пояснив, що він дійсно придбав обладнання для мийки автомобілів, але у юридичної особи «Агрегат Ресурс», а з позивачем він договорів не укладав та не підписував, просив викликати в судове засідання самого позивача та витребувати у нього оригінал договору. Дане клопотання було судом задоволено, в наступне судове засідання було викликано позивача та зобов'язано представника позивача надати для огляду оригінал договору з додатками.
В судові засідання 4.10.2011року та 6.12.2011 року відповідач не з'явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи про причини неявки суд не повідомляв.
За таких обставин, суд вважає причину неявки відповідача в судове засідання неповажними, враховуючи також, тривалість знаходження справи в провадженні суду (з 17.08.2011 року) і вважає за необхідне розглянути справу за відсутності у даному судовому засіданні відповідача.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами справи врегульовані нормами діючого ЦК України, положенням укладеного між сторонами справи договору.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 1.12.2009 року було укладено договір поставки № 298, за яким позивач поставив відповідачу товар на суму 18633 гривень, а відповідач зобов'язався оплатити товар в строк до 28.02.2010 року, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні оригіналом вказаного договору та його копією з відповідними додатками та доповненнями (а.с.6- 10). Відповідач належним чином не виконав умови вказаного договору поставки, внаслідок чого у нього виникла заборгованність за вказаним договором в розмірі 13863 гривні, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем, поясненнями позивача та його представника в судовому засіданні, і не спростовано жодним доказом відповідача.
Відповідно до п.3.3. договору поставки та графіку оплат відповідач мав сплатити повну вартість товару не пізніше 28 лютого 2010 року.
Пунктом 6.3. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання: 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.І ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст.3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки за умовами договору повна оплата поставленого Відповідачу товару повинна була відбутися не пізніше 28.02.10, розрахунок 3% річних, пені та інфляційного збільшення суми боргу позивачем виконано з 01.03.10., що суд вважає правомірним.
Позивачем надано до матеріалів справи детальний розрахунок 3-х відсотків річних, пені та інфляційного збільшення суми боргу, даний розрахунок є обґрунтований і доказів зворотнього відповідачем не надано.
Відповідно до положень ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оцінюючі всі докази досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду справи в їх сукупності, та приймаючи до уваги, що відповідач свої зобов'язання за договором поставки не виконав в повному обсязі, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі, оскільки позовні вимоги є законними та обґрунтованими і знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої постановлене рішення. Враховуючи результат вирішення даної справи судові витрати повинні бути покладені на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 215 ЦПК України суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованість за договором поставки № 298 від 2 грудня 2009 року в загальній сумі 19350 гривень 85 копійок та 314 гривень у якості відшкодування судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дні отримання копії цього рішення.
Суддя В.В.Трещов