Справа № 2-9496/11
(заочне)
15 листопада 2011 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Трещова В.В.
при секретарі - Замковій Я.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, треті особи -обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив «Тольятті», Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності за померлою особою, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на гараж в порядку спадкування, -
Позивач звернувся з позовом до виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, треті особи -обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив «Тольятті», Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності за померлою особою, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на гараж в порядку спадкування. В позовній заяві позивач зазначив, що Рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів № 595 від 25.05.1979 було дозволено будівництво спірного гаражу у автогаражному кооперативі «Тольятті»ОСОБА_3, який побудував гараж за власні кошти і з яким позивач перебувала у шлюбі до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач вважає, що має право на отримання спірного гаража у власність в порядку спадкування. Позивач звернулася до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на гараж, але їй було відмовлено, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Просила визнати за нею право власності на гараж.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та пояснила, що до Виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради та органів управління автогаражного кооперативу з приводу отримання свідоцтва про право власності позивач не звертався. Ні на спірний гараж, ні вцілому на гаражний комплекс кооперативу свідоцтва про право власності не видавалися.
Представник відповідача - виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради - у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не було повідомлено.
Представники третіх осіб обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Тольятті», Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори - у судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, а також наявність згоди представника позивача на заочний розгляд справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно положень ст.ст. 169, 224 ЦПК України за правилами глави 8 розділу ІІ ЦПК України та винести по справі заочне рішення.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно вимог ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Судом встановлено, що жодних правочинів між попереднім користувачем спірного гаражу та позивачем не укладалося.
Згідно дослідженої в судовому засіданні постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.08.2011 року № 3236/02-31 встановлено, що ОСОБА_3 не оформив права власності на спірний за позовом гараж. Також право власності на цей гараж не оформлено за будь-якою особою.
Суд критично ставиться до пояснень представника позивача в частині переходу права власності на спірну споруду від ОСОБА_3 до позивача на в порядку спадкування, оскільки право власності ОСОБА_3. на спірну споруду також не було оформлено і не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
Відповідно до вимог ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки , що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини. Оскільки право власності на спірну споруду спадкодавця ОСОБА_3 в ході судового розгляду не знайшло свого підтвердження, то відповідно у позивача не виникає право на спадкування цього майна.
Позивач до виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради з проханням оформити право власності та про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно не звертався.
Позивач до органів управління автогаражного кооперативу, до компетенції яких належить вирішення питань пов'язаних з переходом права власності від кооперативу до інших осіб, з приводу вирішення питання про перехід до нього права власності на спірний гараж не звертався.
У відповідності до вимог ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, будівлі, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом встановлено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Крім того, аналізуючи норми ст.331 ЦК України суд приходить до висновку, що визнання права власності на новостворене нерухоме майно за рішенням суду даною нормою не передбачено.
Також оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування, фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети за наявності акта комісії про прийняття об'єкта та введення його в експлуатацію.
Таким чином, оскільки факт порушення відповідачем прав свобод чи інтересів позивача не знайшов свого підтвердження, жодних правових підстав для задоволення позову судом не встановлено, а позивачем не надано, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати при відмові в задоволенні позову повинні покладатися на позивача.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий: суддя