Справа № 2-9891/11
25 листопада 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого судді -Галічого В.М.,
При секретарі -Пилипенко Г.А.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про визнання дій незаконними, -
В жовтні 2011 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищевказана позовна заява. Позивач у позові обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що 04.01.2008 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приват банк» та ним був укладений кредитний договір № DN80AV57250343, згідно якого зобов'язався надати ОСОБА_1 кредитні кошти на строк до 02.01.2015 року у розмірі 56 190,80 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,96% на рік.
Також посилався на те, що з лютого 2009 року відповідач в односторонньому порядку прийняв рішення про збільшення розміру кредитної ставки до 21% на рік. Ніякої згоди на підняття відсоткової ставки позивач не давав. Відсоткова ставка банком була підвищена в односторонньому порядку з лютого 2009 року, чим відбулась фактична зміна умов вищевказаного договору.
На підставі викладеного просив суд визнати незаконними дії ПАТ КБ «Приват банк»щодо збільшення з 01.02.2009 року відсоткової ставки за користування кредитними коштами до 21% річних, стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк»на його користь судові витрати.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явились, про день та годину розгляду справи у судовому засіданні повідомлялись належним чином, надали заяви з проханням справу розглядати без їх участі, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилась, про день та годину розгляду справи у судовому засіданні повідомлялась належним чином, надала заяву з проханням справу розглядати без її участі, до якої додала заперечення на позовну заяву, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
За таких обставин суд вважає за можливе відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України розглянути дану цивільну справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 04.01.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений кредитний договір № DN80AV57250343, згідно якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредитні кошти на строк до 02.01.2015 року у розмірі 56 190,80 грн..
Відповідно до кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,96% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
При укладенні кредитного договору, було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгодженні сторонами так і прийняті ними як обов'язкові умови договору.
Відповідно до ч.1 ст. 212, ч. 2 ст. 632 ЦК України, договір укладений сторонами, має умови, згідно яких банк має право в односторонньому порядку підвищувати розмір процентної ставки. ОСОБА_1, зі свого боку погодився з такими умовами договору, підписавши кредитний договір особисто.
Надаючи грошові кошти ОСОБА_1, банком було задоволено його потреби, надавши йому в користування грошові кошти, при цьому передбачивши порядок та умови при яких можлива зміна відсоткової ставки за кредитом.
Зміни умов договору в частині відсоткової ставки були закладені до його укладання між позивачем та ПАТ КБ «Приват банк», тобто ОСОБА_1, до підписання кредитного договору мав можливість ознайомитися з його умовами.
Банк свідомо включив до кредитного договору п. 2.3.1, який передбачає право в односторонньому порядку змінювати умови договору та підвищувати відсоткову ставку, без включення цього пункту до кредитного договору останній не надав би кредитні кошти ОСОБА_1.
Під час укладання кредитного договору ОСОБА_1 дав свою згоду на те, що банк має право збільшувати розмір відсоткової ставки за кредитом. Відповідно до суті взаємовідносин банку та ОСОБА_1 при підвищенні відсоткової ставки по кредиту ця згода є вичерпним обсягом волевиявлення ОСОБА_1 (передбаченого законодавством зовнішнього вияву волі дієздатного суб'єкта права, який тягне за собою юридичні наслідки) необхідним для вчинення згодом цього правочину банком.
Відповідно до п. 2.3.1 укладеного з ОСОБА_1 договору № DN80AV57250343 від 04.01.2008 року банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом у випадку: при зміні кон'юнктури ринку грошового ресурсу в Україні, а саме: зміна курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного договору, зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або середньозваженої ставки по кредитах банків у відповідній валюті (по статистиці НБУ).
З огляду на вищезазначений пункт договору, на зміну розміру відсоткової ставки кредиту можуть впливати декілька чинників. При настанні одного з них банк має право змінити ставку.
30.04.2008 року змінилася облікова ставка НБУ, що підтверджується Постановою Правління національного банку України №107 від 21.04.2008 року «Про регулювання грошово-кредитного ринку». Згідно з цією постановою облікова ставка з 30.04.2008 року встановлюється в розмірі 12% річних. Отже, внаслідок зміни облікової ставки Національного банку України, у банка виникло право збільшити відсоткову ставку по кредиту. Приймаючи до уваги, що з 30.04.2008 року банком не було змінено процентну ставку,- право на її підвищення залишається за банком.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.
З моменту укладання договору, позивач виконував всі його умови. Таким чином, прийняв на себе всі зобов'язання та виконував їх, ОСОБА_1 визнано всі умови договору так як ніяких вимог до банку чи яких-небудь пропозицій змінити умови договору в будь-якій частині не надходило.
Листом від 06.01.2009 року на адресу позивача було направлено повідомлення про збільшення відсоткової ставки за вищезазначеним договором, а саме з 9,96% на 21% річних, починаючи з 01.02.2009 року, а в разі незгоди позивача з такими змінами умов договору було запропоновано погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі за старою процентною ставкою до 20.01.2009 року, тобто за ставкою 9,96%. Обставинами, які відбулися за час дії кредитних договорів (зміна кон'юнктур ринку грошових ресурсів в Україні), належним чином підтверджені і є підставами для підвищення процентних ставок за діючими кредитними договорами, є наступні події, а саме: зміна середньозваженої ставки по кредитам банків України у відповідній валюті.
Лист про підвищення процентних ставок направлений від 06 січня 2009 року на виконання наказу банку від 05.01.2009 року №КТ-БТ-СП-2009-1/1 «Про зміну процентної ставки по діючим кредитам бізнесу Іпотечне кредитування, Авто в кредит, Мікрокредитування -виданих у гривні.
Розмір середньозважених ставок по кредитам банків України у відповідній валюті банк отримує з офіційного інтернет сайту Статистичного бюлетеню НБУ, який містить основні соціально-економічні показники, показники грошово-кредитної політики Національного банку України, дані з грошово-кредитної статистики, підготовлені відповідно до міжнародних стандартів та з урахуванням стандартів Європейської системи центральних банків, а також дані про фінансові ринки, обмінні курси та окремі дані про інші депозитні корпорації (банки).
Середньозважена ставка по кредитам станом на 04.01.2008 року -складала 13%, середньозважена ставка по кредитам станом на 05.01.2009 року -складає 29%.
Пунктом 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2005 року №168 встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, не залежно від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку.
При цьому зміни процентних ставок за кредитом відбувалися не в наслідок волевиявлення однієї із сторін, а через збільшення облікової ставки НБУ, зміну курсу долара США до гривні та зміну середньозваженої ставки по кредитах банків у відповідній валюті (по статистиці НБУ).
Отже, ініціювання банком підвищення відсоткових ставок за кредитами відбулося у відповідності до вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, а саме у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитором письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Що саме і було зроблено з боку ПАТ КБ «Приват банк».
Відповідно до ч.1 ст. 212, ч. 2 ст. 632 ЦК України, договір укладений сторонами по справі, має умови, згідно яких банк має право в односторонньому порядку підвищувати розмір процентної ставки.
У випадку односторонньої зміни умов договору цивільним законодавством чітко не врегульоване питання, з якого моменту відбувається зміна договору у випадку реалізації права на односторонню зміну. Виходячи з принципу диспозитивності цивільного права, сторони мають право врегулювати свої правовідносини на свій розсуд за умови відсутності у законодавстві прямої заборони, або вказівки, яким чином необхідно діяти.
Пунктом 2.3.1 договору встановлено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки. Реалізація цього права здійснюється компетентним органом або відповідними посадовими особами в межах їх компетенції відповідно до установчих документів та закону шляхом прийняття управлінського рішення. Відповідно до цього ж пункту договору, банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки.
Таким чином, і прийняття рішення про підвищення розміру ставки, і відправлення повідомлення про прийняте рішення були здійснені до 09.01.2009 року, як доказ про направлення позивачеві повідомлення про підвищення процентної ставки. Тобто, до моменту набрання чинності Законом України «Про заборону одностороннього підвищення ставок»від 12.12.2009 року.
Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитора і позичальника та з урахуванням вимог цивільного, банківського законодавства та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2005 року №168.
Відповідно до ч.4 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність»банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розміри процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. По закону, який діяв на момент укладання договору, дозволялося в односторонньому порядку змінювати умови договору, якщо це було передбачено умовами самого договору (ст. 651 ЦК України).
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.
Відповідно до ст. 58 Конституції України та ч. 2 ст. 5 ЦК України закони а ніші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Цивільна відповідальність -майнова відповідальність громадян чи організацій, що виникає в разі неправомірних дій, невиконання договірних зобов'язань, заподіяння особистої чи майнової шкоди. Разом з тим законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банками змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»від 12 грудня 2008 року № 661-VI регулює питання не відповідальності осіб, а правовідносин, пов'язані з платою за користування кредитними коштами.
Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Тому Закон 661-VI, в частині внесення змін до ЦК України не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цим законом.
Оскільки право банку збільшити процентну ставку шляхом надсилання відповідного повідомлення було реалізовано до набрання чинності Закону України №661-VI від 12.12.2008 року банк діяв відповідно до умов укладеного з позивачем договору та в рамках чинного законодавства України.
За таких обставин суд доходить висновку, що в діях ПАТ КБ «Приват банк»не має фактів необґрунтованого підвищення процентної ставки за кредитом та відсутні будь-які підстави для визнання недійсним як правочину так і п. 2.3.1. кредитного договору, так як відповідач діяв згідно з умовами договору та чинного законодавства України.
Судом встановлено, що при укладені договору було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними. На момент укладання вказаного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами та печатками сторін; правочин був спрямований на отримання кредиту та у його погашені згідно умов даного договору.
За викладених обставин суд доходить висновку про те, що позивачу слід відмовити у задоволенні позовних вимог, звернутих до ПАТ КБ «Приват Банк». У зв'язку з цим питання про розділ судових витрат судом не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 16, 203, 215, 526, 628, 634, 643 ЦК України, Законом України № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», Конституцією України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 10, 11, 57-64, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.М. Галічий