Справа № 2-9836/2011
03 листопада 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі : головуючого судді -Галічого В.М.,
при секретарі - Пилипенко Г.А.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
відповідача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
18 жовтня 2011 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивач у позовній заяві посилався на те, що вони з відповідачем перебувають у шлюбі з 15 вересня 2007 року, спільне життя з відповідачем не склалося, відносини між подружжям припинені з травня 2011 року, проживають з відповідачем окремо та спільне господарство не ведеться, зберігати шлюб з відповідачем не бажає, вважає, що збереження шлюбу не можливо, просив суд шлюб розірвати.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов визнала, однак заперечувала проти обставин розірвання шлюбу, викладених у позовній заяві.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 15 вересня 2007 року, зареєстрованого Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №797.
У судовому засіданні встановлено, що подружні стосунки між сторонами було припинено, спільне господарство не ведеться.
Згідно ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 8 ст. 235 Цивільного процесуального кодексу України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається. З огляду на дане положення, у судовому засіданні відповідачем було заявлено намір про залишення прізвища без змін, а саме «ОСОБА_2».
Враховуючі вищезазначені обставини, та приймаючі до уваги, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами по даній справі припинені та до цього часу не поновлювались, позивач наполягає на розірванні шлюбу, зберігати шлюб з відповідачем не бажає й вважає, що це не можливо, а відповідач згоден з розірванням шлюбу, суд приходить до висновку про те, що шлюб сторін по даній справі розпався остаточно, відновлений бути не може, а тому шлюб між сторонами по даній справі підлягає розірванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, ч. 1 ст. 88, 197, 212, 213, 215, 235 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 15 вересня 2007 року Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №797 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -розірвати.
Прізвище ОСОБА_2, яке було змінено нею після реєстрації шлюбу, залишити без зміни, а саме -«ОСОБА_2».
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суду м. Дніпропетровська.
Суддя В.М. Галічий