Справа № 0203/1090/2012
Іменем України
03 липня 2012 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Гриценко І.Г.,
при секретарі Манюк Л.В.,
за участю прокурора Гантимурової Н.В.,
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
- 18.02.2010 року Вінницьким районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбивання покарання з іспитовим строком 2 роки;
у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -
ОСОБА_2 24 листопада 2010 року приблизно о 7 год. 30 хв., перебуваючи в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, з метою незаконного збагачення, з корисливих спонукань, умисно, зловживаючи довірою ОСОБА_3, та шляхом її обману, під приводом здійснення ремонту, заволодів її портативним комп'ютером (ноутбуком) НР-3055, вартістю 5999 грн., оптичною мишкою С-60, вартістю 69 грн., сумкою для ноутбука, вартістю 239 грн., всього шахрайським шляхом заволодів майном ОСОБА_3 на загальну суму 6307 грн., в подальшому дане майно привласнив, розпорядився ним на власний розсуд, а саме здав в ломбард ломбардного відділення ПТ "Ломбард-Скарбниця", розташованого в м. Вінниця, вул. Некрасова, буд. 44, а отримані кошти використав на власні потреби.
В судовому засіданні в первинних показах підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив, що він з потерпілою з серпня 2010 року зустрічалися як хлопець із дівчиною, проживала вона в своєї бабусі в смт. Вороновиця, так як приїхала навчатися в м. Вінницю, та коли вона вирішила купити ноутбук, дав їй частину грошей. Ноутбук вона поїхала купувати сама в смт. Деражня Хмельницької області та повернулася в смт. Вороновиця вже з купленим ноутбуком. Оскільки ОСОБА_3 не розумілась на комп'ютерах, він його постійно обслуговував, приніс модем, встановлював програми. Коли одного разу в ноутбука зламалось програмне забезпечення, він пояснив ОСОБА_3, що його потрібно відремонтувати і на ремонт потрібно кілька днів, на що вона погодилась і передала йому ноутбук, щоб він його відремонтував. Після чого він віддав комп'ютер в ремонт хлопцю на ім'я ОСОБА_4, а через дві неділі потерпіла написала заяву в міліцію, незважаючи на його неодноразові пояснення, що ноутбук ремонтується. Думає, що потерпіла так вчинила, бо вважає, що вона була вагітна від нього, батьки змусили її позбавитися дитини та налаштували проти нього. В ломбард він здавав зовсім інший ноутбук, свого знайомого, який проживає в Росії, на його особисте прохання, так як в нього не було паспорта і йому потрібні були гроші, потім він забрав з ломбарду ноутбук за власні кошти. Ноутбук потерпілої в ломбард не здавав взагалі. Коли дізнався, що ОСОБА_3 написала на нього заяву в міліцію, поїхав до свого товариша і забрав з ремонту її ноутбук, який в подальшому добровільно привіз в міліцію, бо так йому сказав дільничий.
В подальшому в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 дав покази про те, що свою вину у вчиненні обвинуваченого злочину визнає повністю, щиро розкаявся у вчиненому, та пояснив, що він в первинних показах в ході судового слідства не визнавав вину з метою захисту. Пояснив, що кається у вчиненому і що більше не буде вчиняти злочини. Також пояснив, що повністю визнає цивільний позов потерпілої по моральній шкоді на суму 1000 грн., та що з допомогою його брата ним повністю відшкодована потерпілій завдана моральна шкода, і що в ході слідства повернуто потерпілій вилучені речові докази -ноутбук з сумкою і оптичною мишкою.
Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 вини в обвинуваченому злочині, його вина підтверджується показами потерпілої та свідків.
Так, потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що з підсудним вони просто зустрічались та інтимних стосунків не мали, проживає вона в бабусі в АДРЕСА_1, так як навчається в м. Вінниця. В подарунок за те, що вона вступила до педагогічного університету, 30.10.2010 року батьки їй купили ноутбук, одразу ж після того, як взяли завдаток за продаж квартири. Підсудний не давав на нього ніяких коштів. Одного дня, 24.11.2010 року, ОСОБА_2 був у неї дома та набирав якість програми та тексти на ноутбуку, а вона в той час готовилася також до занять в інституті. Того вечора, підсудний їй сказав, що ноутбук зламався, полетіла програма, і що в нього є друг "ОСОБА_16", який його може відремонтувати, тому вона дала йому свій ноутбук для ремонту, так як довіряла підсудному. Проте тривалий час, десь кілька днів, підсудний їй ноутбук не повертав, а потім почав кожного разу говорити різні причини, щоб його не повертати, то що потрібен тривалий час для ремонту, то що ноутбук впав та розбився екран, то що він сам в лікарні, а коли вона сказала йому, що розповіла батькам про ноутбук, він взагалі відключив телефон, і в подальшому вона написати заяву в міліцію та лише після цього в міліції їй повернули її ноутбук. Пояснила. що також братом підсудного їй в ході судового слідства добровільно відшкодовано повністю моральну шкоду в сумі 1000 грн., тому вона повністю відмовляється від цивільного позову по стягненню з підсудного матеріальної і моральної шкоди і просила провадження по цивільному позову закрити.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що є матір'ю потерпілої, ноутбук вони з чоловіком купували дочці самі, ОСОБА_2 ніяких коштів на нього не давав. Десь 05.12.2010 року дочка їй зізналася, що ОСОБА_2 взяв в неї ніби в ремонт ноутбук, але не повертає, вона сама взяла в неї телефон підсудного та ще три дні намагалась йому подзвонити, а так як він не відповідав, приїхала до дочки та вони разом пішли в міліцію, де дочка написала відповідну заяву, що ОСОБА_2 заволодів її ноутбуком незаконним шляхом. При цьому дочка дуже хвилювалася за ноутбук та навіть за день до того як звернулася до міліції їй викликали швидку, бо вона перебувала в сильному напруженні через те, що підсудний не повертає ноутбук, та постійно плакала.
Свідок ОСОБА_5 дав пояснення про обставини заволодіння шахрайським способом підсудним ОСОБА_2 ноутбуком його дочки аналогічні показам своєї дружини ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що працювала оцінщиком-експертом в ломбарді "Скарбниця", дійсно підтримує всі покази, які давала на досудовому слідстві, так як в облікових даних ломбарду містяться відомості про те, що ОСОБА_2 дійсно здавав в ломбард відповідний ноутбук в заставу, дані якого були занесені по паспорту ноутбука в договір, що даний ноутбук ОСОБА_2 викупив 08.12.2010 року. Також пояснила, що в договорі серійний номер дійсний не вказала так як він можливо не читався, а просто набрала чотири одиниці, щоб було видно що немає номера.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що був понятим при вилученні у підсудного ноутбука, що підсудний ОСОБА_2 пояснював, що взяв цей ноутбук у своєї дівчини ОСОБА_4, і що здав ноутбук в ломбард, так як були потрібні кошти для повернення боргу в сумі 2500 грн.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що працює сервісним інженером ПП "Інтехсервіс" та до його обов'язків входить ремонт, налагодження та діагностика комп'ютерної техніки, під час досудового слідства він оглядав додаток до договору про здачу в ломбард ОСОБА_2 ноутбука та протокол додаткового огляду речового доказу, з яких дійшов висновку, що по технічних характеристиках ноутбуків, зазначених в цих документах, можна говорити про можливість того, що мова йде про один і той же ноутбук, але так як в документі з ломбарду не зазначено серійного номеру ноутбуку (оскільки він не може складатись з одних одиниць та є набагато більшим), сказати точно, що це той же ноутбук по цих документах неможливо.
Допитана в якості свідка слідча СВ Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_8, пояснила суду, що досудове слідство проводилось нею з дотриманням всіх вимог процесуального законодавства, жодного тиску на підсудного не вчинялось, покази давались ним добровільно, так спочатку підсудний давав визнавальні вину пояснення, а на стадії пред'явлення обвинувачення ОСОБА_2 пояснив, що вини не визнає, що було відповідно відображено в протоколі його допиту.
Свідок ОСОБА_9, суду пояснила, що є подругою потерпілої та що потерпіла дала свій ноутбук підсудному для ремонту, але він його тривалий час не повертав. В один вечір вона з потерпілою поїхали в м.Вінниця до ОСОБА_2, щоб забрати ноутбук. Він казав, що в нього щось сталося і він мав бути в лікарні. Але коли вони приїхали в м. Вінницю, ОСОБА_2 сказав, що їде на вул.Чехова, і вони поїхали також на вул.Чехова, щоб забрати ноутбук. При зустрічі, він сказав, що побив екран в ноутбуку і віддав на ремонт якомусь хлопцю. Потерпіла була згодна щоб він відав навіть побитий ноутбук, та він не хотів повертати ноутбук, і набирав якісь невідомі номера телефонів, і не міг додзвонитися. В цей час також обіцяв, що на ранок ноутбук привезе, але ОСОБА_3 не погоджувалася їхати без ноутбука, вона плакала і просила його повернути ноутбук. ОСОБА_2 казав їхати додому, кричав на потерпілу, замахувався вдарити. Згодом вона і ОСОБА_3 поїхали додому без ноутбука. Наступного дня ОСОБА_2 ноутбук так і не привіз, вимкнув телефон і не з'являвся в мережі.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що працює керуючою відділення ломбарду «Скарбниця», вул.Некрасова,44, м.Вінниця, та їх працівники приймають товар згідно інструкції, повинні заповнювати пункти які вказані в інструкції. Оцінювач заповнює назву речі, серійний номер і стан предмету та індивідуальні особливості, якщо є пошкодження то повинен вказати. Набір будь-яких цифр замість дійсного серійного номера ноутбука та інших речей оцінював немає права вказувати, тому що це порушення внутрішньої інструкції.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він був понятим під час вилучення у ОСОБА_2 ноутбука, що при ньому ніякий тиск зі сторони працівників міліції на підсудного не чинився. Також ОСОБА_2 пояснював, що взяв ноутбук у своєї дівчини та здав його в ломбард.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він знайомий з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і що інколи він автомобілем возив ОСОБА_2 в м.Вінницю. Також пояснив, що в його автомобілі ОСОБА_2 слухав музику по ноутбуку. Пізніше від односельчан чув, що ОСОБА_2 незаконно забрав ноутбук у ОСОБА_3
Вина підсудного підтверджується оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_13, яка не була допитана в судовому засіданні, та яка згідно поданої заяви підтримує свої покази дані на досудовому слідстві.
Також вина підсудного повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи:
- протоколом усної заяви про злочин ОСОБА_3 від 08.12.2010 року (а.с. 5);
- копією товарного чеку від 30.10.2010 року, яким підтверджується вартість ноутбуку, сумки для нього та оптичної мишки, та копією гарантійного талону на ноутбук НР-3055 на прізвище ОСОБА_3 (а.с. 7, 8);
- протоколом виявлення та вилучення в ОСОБА_2 квитанції на його ім'я про те, що він 26.11.2010 року заклав в ломбард "Скарбниця" в м.Вінниця по вул.Некрасова відповідний ноутбук, від 08.12.2010 року (а.с. 11);
- копією квитанції -додатку №1 до договору 87-10058526 від 26.11.10 року (а.с. 19);
- протоколом огляду місця події від 8.12.2010 року, згідно якого в ОСОБА_2 було вилучено вказаний ноутбук (а.с. 12);
- протоколом огляду речових доказів від 24.12.2010 року (а.с. 17), якими є ноутбук в комплекті з оптичною мишкою, та сумкою, корінець квитанції;
- протоколом додаткового огляду речових доказів від 08.02.2011 року (а.с. 79);
- протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 11.01.2011 року, під час якої ОСОБА_2 підтвердив, що здав ноутбук ОСОБА_3 в ломбард без її дозволу, щоб вона не хвилювалася, то повідомляв їй неправдиву інформацію щодо місця знаходження її ноутбука та причин неможливості його повернути потерпілій (а.с. 57-59);
- довідкою з ПТ "Ломбард-Скарбниця" від 16.01.2011 року, згідно якої ОСОБА_2 відкупив зданий ломбард ноутбук саме 08.12.2010 року, в день, коли він дізнався про написання відносно нього відповідної заяви ОСОБА_3 (а.с. 74);
- дипломом спеціаліста свідка ОСОБА_14 (а.с.265);
- матеріалами витребуваними судом із ломбарду «Скарбниця»: положенням, довідкою, порядком визначення оціночної вартості предметів закладу (а.с.270-284);
- належним чином завіреним повідомленням ломбарду «Скарбниця»щодо предмету злочину зданого в ломбард (а.с.294);
- постановою від 22.06.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи винесеною прокурором Вінницького району Жеребнюком А.М. щодо перевірки показів підсудного про чинення на нього тиску працівниками міліції (а.с.300).
Пояснення підсудного про порушення його прав на досудовому слідстві, а саме про примушування його до визнавальних вину пояснень, суд вважає, що повністю спростовуються показами слідчої ОСОБА_8 про нечинення нею на підсудного будь-якого тиску, що покази він давав добровільно, та постановою від 22.06.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи винесеною прокурором Вінницького району Жеребнюком А.М. щодо перевірки показів підсудного про чинення на нього тиску працівниками міліції в ході досудового слідства, яка була винесена внаслідок поведеної перевірки на вимогу суду в ході судового слідства.
Крім того, підсудний в судовому засіданні підтвердив, що дійсно звертався з скаргою на дії працівників міліції (а.с. 133 -137). Обставини, викладені в скарзі підтримує. Тому суд звертає увагу на те, що в тексті даної скарги ОСОБА_2 самостійно вказує, що здавав саме ноутбук ОСОБА_3 до ломбарду, та після того як він його з ломбарду забрав, даний ноутбук було вилучено в нього як речовий доказ, але вважав, що мав право так робити, бо вони купували ноутбук з ОСОБА_3 спільно, про свої дії ОСОБА_3 він до відома не ставив, чим підтверджується винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину.
Також ОСОБА_15 в подальших своїх показах суду пояснив, що свою вину у вчиненні обвинуваченого злочину визнає повністю, щиро розкаявся у вчиненому, та пояснив, що він в первинних показах в ході судового та досудового слідства не визнавав вину з метою свого захисту, що більше не буде вчиняти будь-яких злочинів.
Первинні покази підсудного про невизнання своєї вини в обвинуваченому злочині, суд розцінює, як метод захисту підсудного з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, тому вони є неправдивими і їх неправдивість підтверджується показами самого підсудного в ході судового слідства після допиту свідків, про те, що він повністю визнає свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст.190 ч.2 КК України, що давав пояснення про невизнання вини з метою свого захисту, що щиро кається у вчиненому.
Суд прийшов до висновку, що інкримінований злочин ОСОБА_2 вчинив умисно. Об'єктивна сторона шахрайства вчиненого ОСОБА_2 полягає в заволодінні майном потерпілої ОСОБА_3 шляхом обману і зловживання довірою, в результаті чого ОСОБА_3, являючись власником ноутбука добровільно передала майно підсудному ОСОБА_2
Знайшла своє підтвердження в судовому засіданні дослідженими доказами суб'єктивна сторона вчиненого ОСОБА_2 шахрайства, яка характеризується прямим умислом і корисливим мотивом щодо отримання ноутбука ОСОБА_2 внаслідок обману і зловживаючи довірою ОСОБА_3
Аналізуючи всі зібрані та досліджені в судовому засіданні всі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_2 за ст.190 ч.2 КК України доведена повністю.
Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, як умисне, з корисливою метою заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно.
При призначенні виду та міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудного, його молодий вік, затруднений сімейний та матеріальний стан, що він з 6-ти річного віку виховувався без батька, що позитивно характеризуються за місцем проживання, що раніше судимий і обвинувачений злочин вчинив в період відбування покарання позбавлення волі з випробовуванням з іспитовим строком, під час іспитового строку, що повністю добровільно відшкодував в ході судового слідства моральну шкоду, та матеріальну під час досудового слідства шляхом повернення потерпілій її майна, думку потерпілої щодо покарання підсудного.
Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного, суд вважає добровільне відшкодування потерпілій завданої шкоди, і розкаювання у вчиненому.
Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного, судом не встановлені.
З урахуванням всіх даних про особу підсудного, та обставин вчинення ним злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе виключно за умови ізоляції від суспільства та йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення. При цьому, остаточне покарання слід призначити за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання не відбуте покарання за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 18.02.2010 року.
По цивільному позову підлягає прийняттю відмова потерпілої ОСОБА_3 повністю від цивільного позову і справа закриттю провадженням в частині цивільного позову. Оскільки підсудним добровільно в ході судового слідства відшкодовано 1000 грн. моральної шкоди, і повернуто ноутбук з оптичною мишкою і сумкою під час досудового слідства, та що потерпіла немає до підсудного більше претензій по матеріальній і моральній шкоді.
Речові докази: ноутбук НР -3055 з оптичною мишкою та сумкою для ноутбука, які передані на зберігання ОСОБА_3 -залишити у власності ОСОБА_3, копію квитанції (додатку №1 до договору 87-10058526 від 26.11.10 року), приєднану до матеріалів справи -залишити в матеріалах справи.
Запобіжний захід підсудному залишити попередній -утримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, що передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_2 до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 18.02.2010 року за ст.185 ч.3 КК України та остаточно призначити до відбування покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 1 місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання -11.01.2011 року.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в закону силу залишити попередній -утримання під вартою.
Прийняти відмову ОСОБА_3 повністю від цивільного позову і провадження по цивільному позову закрити.
Речові докази: ноутбук НР - 3055 з оптичною мишкою та сумкою для ноутбука, які передані на зберігання ОСОБА_3, -залишити у власності потерпілої ОСОБА_3, копію квитанції (додатку №1 до договору 87-10058526 від 26.11.10 року), приєднану до матеріалів справи, -залишити в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той самий строк з моменту вручення копії вироку.
Суддя: