Справа № 2-7747/11
заочне
6 жовтня 2011 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Трещова В.В.
при секретарі - Горбатенко Д.К.
розглянувши за участю позивача ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, треті особи -Автогаражний кооператив «Лоцманський», Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради про визнання права приватної власності на гараж, -
Позивач звернувся з позовом до Виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради, треті особи: Автогаражний кооператив «Лоцманський», Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, про визнання права власності на гараж, в якому зазначив, що членом ГК «Лоцманський»був гр.ОСОБА_2 Рішенням виконкому було вирішено дозволити переоформлення гаража з вказаної особи на позивача. Позивач звернувся до третьої особи і йому виготовили технічний паспорт, але йому відмовили в реєстрації права власності, що позивач вважає неправомірним, оскільки попередній власник гаража отримав право власності на гараж та мав право ним розпоряджатися.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, та пояснив, що ОСОБА_2 був членом в автогаражному кооперативі і вніс відповідні внески до кооперативу, а рішенням виконкому було переоформлено гараж на позивача, в цей час він просить суд узаконити право власності позивача на гараж. Пояснив також, що будь яких правочинів про перехід права власності від ОСОБА_2 до позивача між ними не укладалося, пояснив, що йому відомо що ОСОБА_2 не оформляв на себе право власності на гараж. Пайові внески до кооперативу позивачем вносилися, в сумі 20 грн. До Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, та органів управління автогаражного кооперативу «Лоцманський» з приводу отримання свідоцтва про право власності позивач не звертався. Коли було побудовано гараж йому невідомо, оскільки його будував ОСОБА_2, а позивач придбав його після будівництва. Ні спірний гараж, ні вцілому гаражний комплекс кооперативу в експлуатацію не введено. Пояснив, що звернувся з позовом саме до виконкому , оскільки гараж знаходиться саме на території Жовтневого району м.Дніпропетровська і згідно консультації бухгалтеру кооперативу йому необхідно звернутися до суду для отримання свідоцтва про право власності на спірний гараж, оскільки саме так робили інші члени кооперативу.
Представник відповідача - виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради у судове засідання не з'явився про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи - Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.
Представник третьої особи - гаражного кооперативу «Лоцманський» в судове засідання не з'явився у поданій суду заяві просив розглянути справу за його відсутності.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, а також наявність згоди позивача на заочний розгляд справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно положень ст.ст. 169, 224 ЦПК України за правилами глави 8 розділу ІІ ЦПК України та винести по справі заочне рішення.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Згідно дослідженого в судовому засіданні рішення реєстратора про відмову в реєстрації право власності в цілому на автогаражний комплекс який розташований в автогаражному кооперативі «Лоцманський»не зареєстровано за будь якою особою. Право власності на спірний за позовом гаражний бокс окремо також не зареєстровано за будь якою особою.
Згідно вимог ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Судом встановлено, що жодних правочинів між попереднім власником гаражного боксу НОМЕР_1 в автогаражному кооперативі «Лоцманський» та позивачем не укладалося.
Суд критично ставиться до пояснень позивача в частині переходу права власності на спірну споруду від ОСОБА_2 до позивача на підставі рішення виконкому виходячи з наступного. По перше , згідно дослідженого в судовому засіданні рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради за № 289 від 23.05.2003р. було дозволено переоформлення гаражу з ОСОБА_2 на позивача. Але вказаним рішення було лише надано дозвіл на переоформлення споруди, перехід права власності повинен відбуватися у встановленому законом порядку і з передбачених законом підстав. Тобто рішення виконкому не є тотожним правочину, на підставі якого здійснюється перехід права власності. По друге, право власності ОСОБА_2 на спірну споруду також не було оформлено і не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
Позивач до виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради з проханням оформити право власності та про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно не звертався.
Позивач до органів управління автогаражного кооперативу «Лоцманський» до компетенції яких належить вирішення питань пов'язаних з переходом права власності від кооперативу до інших осіб з приводу вирішення питання про перехід до нього права власності на спірний гараж не звертався.
Крім того, згідно довідки третьої особи позивачем пайові внески до кооперативу не вносилися, тому підстави для виникнення у нього права власності на спірне майно відсутні.
У відповідності до вимог ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, будівлі, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом встановлено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Оцінюючи позовну вимогу про визнання права власності на новостворене нерухоме майно у відповідності до вимог ст.331 ЦК України, суд приходить до висновку, що дана позовна вимога не підлягає задоволенню оскільки законом встановлено прийняття даного нерухомого майна в експлуатацію та право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, що не було зроблено позивачем. Крім того, аналізуючи норми ст.331 ЦК України суд приходить до висновку, що визнання права власності на новостворене нерухоме майно за рішенням суду даною нормою не передбачено.
Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування, фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети за наявності акта комісії про прийняття об'єкта та введення його в експлуатацію.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, як визначено ч.2 п.1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 22 вересня 2004 року № 1243, полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, транспортним магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно - технічного оснащення відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
Спірний за позовом гараж не було введено в експлуатацію, що підтверджується поясненнями позивача у судовому засіданні.
Таким чином , оскільки факт порушення відповідачем прав свобод чи інтересів позивача не знайшов свого підтвердження , жодних правових підстав для задоволення позову судом не встановлено , а позивачем не надано, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати при відмові в задоволенні позову повинні покладатися на позивача.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, треті особи -Автогаражний кооператив «Лоцманський», Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради про визнання права приватної власності на гараж - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий: суддя