Справа № 117/4011/2012
Іменем України
"04" липня 2012 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді Щербіни Д.С.,
при секретарі Аттаровій А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1, а також встановлення факту не проживання в цій квартирі з грудня 2006 року, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.10.2004р. квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності позивачу, відповідачу та їхнім померлим батькам. Батьки померли у грудні 2010 року. Після їх смерті позивач оформив свою спадщину на частину квартири, що належала батькам. Відповідач у справі спадщину прийняв, але не оформив. Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 26.08.1999р., але на даний час є громадянином Російської Федерації і проживає зареєстрованим з грудня 2006 року у Московській області та з цього ж часу не проживає у м. Саки, будучи зареєстрованими за вказаною адресою добровільно не знімається з реєстрації за вказаною адресою, у зв'язку з чим позивач несе додаткові витрати на утримання квартири. Керуючись ч. 2 ст. 405 ЦК України просив позов задовольнити.
В судове засіданні позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала у повному обсязі.
Враховуючи неявку сторін, відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.10.2004р., зареєстрованого у Євпаторійському міжміському бюро реєстрації та технічної інвентаризації 05.11.2004р. у реєстровій книзі за № 2414.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що ІНФОРМАЦІЯ_1 зроблений відповідний актовий запис за № 471 в Книзі реєстрації смертей Відділом реєстрації актів цивільного стану Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим.
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що ІНФОРМАЦІЯ_2 зроблений відповідний актовий запис за № 475 в Книзі реєстрації смертей Відділом реєстрації актів цивільного стану Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим.
Після смерті батьків позивач оформив свою спадщину на частину квартири, що належала батькам. Відповідач у справі спадщину прийняв, але не оформив.
Відповідно до довідки Комунального підприємства «Сакське житлово-комунальне об'єднання» від 27.04.2011р. відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 26.08.1999р. по дійсний час.
Згідно з відомостями паспорту громадянина Російської Федерації, виданого на ім'я ОСОБА_2, відповідач зареєстрований з 28.12.2006р. за адресою: АДРЕСА_2, а з 29.02.2008р. - за адресою: АДРЕСА_2.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно з частиною 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Враховуючи, що відповідач є співвласником квартири АДРЕСА_1, у суду не має підстав визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Щодо вимоги позивача про встановлення факту не проживання в АДРЕСА_1 з грудня 2006 року, то відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Підстава, яка вказана позивачем, а саме встановлення цього факту йому необхідно для проведення перерахунку витрат по утриманню квартири, не є належною, оскільки вирішення питання про відшкодування витрат по утриманню майна вирішується в іншому порядку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмові у задоволенні позову.
З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 16, 317, 321, 391, 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 197, 208, 209, 212 - 215, 256 Цивільного процесуального кодексу України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Щербіна Д. С.