"26" червня 2012 р. м. Київ К/9991/13884/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
та секретаря Бруя О.Д.,
за участю: ОСОБА_2, представника управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області -Мержука В.П.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, визнання дій неправомірними, -
встановила:
У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, визнання дій неправомірними.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.12.2010, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено повністю.
На зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушення судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу на посаді старшого інспектора дорожньо-патрульної служби - керівника групи ДПС відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування Кам'янець-Подільського району та АТІ УДАІ УМВС України в Хмельницькій області.
Наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 29 січня 2009 року № 37 позивача звільнено з органів внутрішніх справ згідно статті 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114 (за дискредитацію), після одужання.
Підставою для звільнення позивача став висновок службового розслідування від 27.01.2009, яким встановлено факт вимагання та отримання ОСОБА_2 хабара в сумі 400 гривень, що є порушенням службової дисципліни, принципу законності, а також свідчить про допущення вчинку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та є несумісним з подальшим перебуванням на службі. Цього ж дня (27.01.2009) прокуратурою м. Кам'янець-Подільського відносно позивача було порушено кримінальну справу за частиною 2 статті 368 Кримінального кодексу України.
В подальшому, наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 12.10.2009 № 259 о/с (по особовому складу) звільнено позивача з органів Міністерства внутрішніх справ України у відставку згідно статті 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за дискредитацію), 12.10.2009.
Відповідно до статті 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно статті 12 зазначеного Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Статуту, який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Згідно пунктів 2.7, 2.13 Порядку звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, затвердженого МВС України від 29.01.2004 № 851/Пв, документи, що засвідчують непрацездатність, видані державними та комунальними закладами охорони здоров'я, підлягають реєстрації в амбулаторно-поліклінічних закладах МВС України при наявності їх в даному населеному пункті або в медичному пункті військової частини протягом 1 доби після закінчення лікування. Після відновлення працездатності в листку звільнення від служби зазначається дата виходу на службу. В зазначений строк працівник зобов'язаний пред'явити безпосередньому начальнику листок звільнення від служби.
Судами встановлено, що з 11.10.2009 по 23.10.2009 позивач перебував на лікуванні, що підтверджується довідкою № 25 Кам'янець - Подільської міської лікарні № 1. У зв'язку із знаходженням позивача на лікуванні в день звільнення (12 жовтня 2009 року), УМВС України в Хмельницькій області було видано наказ від 29.01.2010 № 23о/с, яким було змінено дату звільнення позивача на 26.10.2009.
При цьому, судами було вірно встановлено, що копії витягу із амбулаторної картки позивача щодо його звернення 24.10.2009 та 28.10.2009 до медичної установи не є належним доказом перебування позивача на лікуванні, оскільки даними витягами не підтверджується тимчасова непрацездатність позивача 26.10.2009. Інших доказів на підтвердження непрацездатності позивачем не надано.
Відповідно до довідки УМВС України в Хмельницькій області від 02.12.2010 із позивачем проведено відповідні належні розрахунки.
Також, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо безпідставності доводів позивача про зміни підстави звільнення, оскільки оскаржуваний наказ про звільнення з органів внутрішніх справ за дискредитацію винесений 29 січня 2009 року, а з рапортом про звільнення за станом здоров'я, позивач звернувся 08 жовтня 2009 року, тобто після винесення спірного наказу.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що при винесенні управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області наказу від 12.10.2009 № 259 о/с не було порушено вимог статті 14, 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, оскільки службове розслідування та накладення дисциплінарного стягнення були проведені за фактом вчинення проступку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, і відповідно, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, визнання дій неправомірними -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
Суддя А.Ф. Загородній