Справа № 2а/0270/4356/11
Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
27 червня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.
при секретарі: Копійчук О.В.
за участю представників сторін:
апелянта - Вовка Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Калинівський агрохім" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Калинівський агрохім" до управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області про визнання протиправною вимоги, -
У вересні 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство "Калинівський Агрохім" з позовом до управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі про визнання протиправними вимог №№ Ю 85 від 02.08.2011 року, від 02.09.2011 року, від 03.10.2011 року, від 02.11.2011 р., 02.12.2011 року, та скасування їх.
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 16.01.2012 року вказаний позов задовольнив частково, зокрема визнав протиправною та скасував вимогу УПФ України у Калинівському районі від 02.08.2011 року № Ю 85.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, окремо посилаючись на положення п. 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою ПФУ від 19.12.2003 р.№ 64/8663, де передбачено, що вимога формується на підставі актів документальних перевірок під одним порядковим номером до повного її погашення.
Представник скаржника зауважував, що всупереч вимогам цієї Інструкції відповідач виніс вимогу від 01.09.2011 року під тим самим номером і включив до неї суму боргу, яка у позивача відсутня внаслідок узгодження вимоги від 18.03.2011 року.
Представник відповідача у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, приватне акціонерне товариство "Калинівський Агрохім" зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України у Калинівському районі як платник страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.
07.09.2011 року на адресу Позивача надійшла оскаржувана вимога № Ю 85 від 02.09.2011 року, де зазначено, що станом на 01.09.2011 року заборгованість зі сплати страхових внесків становить 104 652,42 грн., в тому числі недоїмка 101901,93 грн., штрафні санкції 810,43 грн., та пеня 1940,06 грн. і дана сума підлягає сплаті в десятиденний строк з дня одержання даної вимоги.
Судом першої інстанції також встановлено, що управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі виставило ПАТ "Калинівський райагрохім" вимогу від 02.08.2011 року № Ю 85 про оплату боргу, де вимагало від скаржника сплати недоїмки по внескам до Пенсійного фонду на загальну суму 104 652,42 грн., в тому числі недоїмка 101901,93 грн., штрафні санкції 810,43 грн., та пеня 1940,06 грн.
Ознайомившись з даною вимогою, апелянт звернувся до Пенсійного фонду із заявою № 339 від 19.08.2011р. про узгодження вимоги про сплату боргу № Ю 85 від 02.08.2011р., посилаючись на те, що за даними бухгалтерського обліку заборгованість в сумі 104 652,42 грн. не значиться. Крім цього частина боргу була предметом стягнення в судовій справі №2-а-1433/10/0270.
Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі отримало заяву апелянта про узгодження вимоги про сплату боргу 19.08.2011 року за Вх.№ 8708/06-40, однак, за результатами розгляду даної заяви, останнім не було прийнято жодного рішення.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та частково задовольняючи позов виходив з недоведеності позовних вимог товариства щодо протиправності спірних вимог про сплату боргу по страховим внескам до пенсійного фонду №№ Ю 85 від 02.09.2011 року, від 03.10.2011 року, від 02.11.2011 р., 02.12.2011 року.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до положень частини 3 статті 106 Закону № 1058-15, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.
Пунктом 6 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, встановлено, що недоїмка не підлягає списанню.
В пункті 8.3 Інструкції № 21-1 передбачено, що вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників.
Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Згідно з підпунктами "б", "в" пункту 8.2 вказаної Інструкції, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
У випадку, визначеному п.п. "б" п. 8.2 даної Інструкції, вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Як з'ясовано під час апеляційного розгляду, вимоги управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі № № Ю 85 від 02.09.2011 року та від 03.10.2011 року апелянтом взагалі не узгоджувались, при цьому останній одразу звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Стосовно спірних вимог № № Ю 85 від 02.11.2011 року та від 02.12.2011 року, судовою колегією встановлено, що дійсно скаржник звертався з заявами про їх узгодження, проте рішеннями управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі, дані заяви були залишенні без задоволення, а вимоги без змін.
При цьому, дані рішення були отримані скаржником на протязі трьох днів, як того вимагає ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що ненадання Пенсійним фондом відповіді на заяву про узгодження боргу від 19.08.2011 року не може свідчити про відсутність даного боргу в апелянта.
Слід також зауважити, що наявність зазначеної суми боргу встановлено постановою в адміністративній справі № 2а/0270/2441/11 за позовом Приватного акціонерного товариства "Калинівський Агрохім" до управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі про визнання протиправними вимог та їх скасування, зобов'язання вчинити дії, яка набрала законної сили 28 вересня 2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Калинівський агрохім" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 06 липня 2012 року .
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Сторчак В. Ю.
Ватаманюк Р.В.