Справа № 2270/2213/12 Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
27 червня 2012 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Поділля-Плюс" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора м.Хмельницького в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому до публічного акціонерного товариства "Поділля-Плюс" про стягнення заборгованості, -
У березні 2012 року заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства "Поділля-Плюс" про стягнення заборгованості.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 02.04.2012 року вказаний позов задовольнив повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційних вимог товариство зауважує, що розрахунок про фактичні витрату на виплату та доставку пенсії та копія картки особового рахунку не підтверджують факт наявної заборгованості апелянта, оскільки остання повинна бути доведена банківськими виписками про здійснення зазначених витрат.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, публічне акціонерне товариство "Поділля-Плюс" - юридична особа зареєстрована виконавчим комітетом Хмельницької міської ради та включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ідентифікаційний код 03119351).
Судом першої інстанції також встановлено, що за апелянтом з листопада 2011 року по січень 2012 року рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам за списком №2 на загальну суму 19759 грн. 83 коп., відповідно до пунктів „б" -„з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відтак, при ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог прокурора м. Хмельницького, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач є платником збору - фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених (на пільгових умовах) відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення".
На підставі п.п. 6.8 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно з абз. 4 п.1, ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що об'єктом оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" -"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Як свідчать матеріали справи, факт заборгованості підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", розрахунком суми позовних вимог по пільгових пенсіях, карткою особового рахунку.
Водночас, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на недоведеність факту виплати пенсіонерам пільгових пенсій, оскільки чинне законодавство України не пов'язує фактичну виплату пільгових пенсій з відшкодуванням витрат Пенсійного фонду України на їх виплату та доставку.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Поділля-Плюс" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2012 року без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Сторчак В. Ю.
Ватаманюк Р.В.