Справа № 2270/2486/12
Головуючий у 1-й інстанції: Козачок С.І.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
20 червня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Адміністрації Президента України про визнання повернення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -
У березні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Президента України, в якому просить визнати дії протиправними та зобов'язати відповідача вчинити дії.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 19.04.2012 року вказаний позов задовольнив частково, а саме в частині визнання протиправним повернення Адміністрацією Президента України позивачу звернення позивача від 25.12.2011 року, подане на ім'я Президента України. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог скаржник зауважує на помилковості висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання протиправним повернення відповідачем звернення до Президента України, оскільки незадоволення позовних вимог ОСОБА_2 в цій частині є істотним порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України та Конституції України.
Крім того, апелянт наголошує на хибності висновків суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання відсутності компетенції Адміністрації Президента України приймати рішення щодо звільнення з посади Генерального прокурора України, оскільки дана позиція суперечить п.8 ч.2 ст.162 КАС України.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.12.2011 року ОСОБА_2 подав звернення (заяву) на ім'я Президента України, у якому просив вирішити питання про звільнення з посади Генерального прокурора України.
Листом Адміністрації Президента України від 05.01.2012 року №22/000563-22 апелянта повідомлено про повернення вищевказаного звернення, мотивуючи це тим, що Президентом України не може бути розглянута його скарга на дії Генерального прокурора України. При цьому відповідач посилався на положення Закону України "Про звернення громадян", зокрема, статті 5,15,16,19 цього Закону.
Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, ОСОБА_2 оскаржив їх до суду.
В свою чергу, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з того, що оскільки звернення позивача не було надіслане за належністю органу або посадовій особі, уповноваженому його розглянути, а було повернуто позивачу з посиланням на відсутність компетенції Президента України вирішувати скаргу на дії (бездіяльність) Генерального прокурора України, відповідач допустив порушення ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", що свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Проте до зазначених висновків суду першої інстанції, колегія суддів ставиться критично, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовий статус відповідача визначений Положенням про Адміністрацію Президента України, затвердженим Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 504/2010, відповідно до пунктів 1,3 якого Адміністрація Президента України є постійно діючим допоміжним органом, утвореним Президентом України. Основними завданнями Адміністрації є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Преамбулою Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996, № 393/96-ВР, із змінами і доповненнями, визначено, що цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Згідно із ст. 1 вказаного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 5 згаданого Закону передбачені вимоги до звернення, які полягають у тому, що вони адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно з частиною 3 статті 7 зазначеного Закону у разі, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
У разі незгоди із прийнятим рішенням за результатами розгляду скарги громадянин подає відповідну скаргу у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а в разі відсутності такого - безпосередньо до суду (частина 1 статті 16 вказаного Закону).
Судова колегія звертає увагу суду першої інстанції на те, що оскільки скарги на дії (рішення) Генерального прокурора України повинні вирішуватись у судовому порядку, а позивач звернувся з питань, вирішення яких не належить до повноважень Президента України, визначених ст.106 КАС України, відповідач правомірно, у відповідності до вимог ч.6 ст.5 Закону України «Про звернення громадян» повернув скаргу заявнику.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх керівники та посадові особи у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою, на виконання вимог ч.4 ст.15 та абз.8 ст.19 Закону України «Про звернення громадян» зобов'язані роз'яснити громадянину порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Як досліджено з листа відповідача від 05.01.2012 року №22/000563-22, останній містить відповідні роз'яснення про право ОСОБА_2 звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Відтак, на думку суду апеляційної інстанції, Адміністрацією Президента України правомірно повернено скаргу апелянта відповідно до вимог чинного законодавства, що не враховано при ухваленні оскаржуваної постанови.
Водночас суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта щодо визнання відсутності у відповідача компетенції (повноважень) приймати рішення щодо звільнення з посади Генерального прокурора України.
На думку суду апеляційної інстанції, оскільки відповідачем у його відповіді від 05 січня 2012 року №22/000563-22 не вирішувалось питання та не приймалось рішення щодо звільнення з посади Генерального прокурора України, зазначені посилання апелянта є безпідставними.
Крім того, безпідставними є твердження скаржника щодо зобов'язання відповідача передати Президенту України звернення від 25 грудня 2012 року та повідомити заявника, до якого державного органу або посадової особи слід звернутись з заявою про проведення перевірки та порушення кримінальної справи відносно Генерального прокурора України, з огляду на слідуюче.
Згідно з підпунктом 20 пункту 4 Положення про Адміністрацію Президента України Адміністрація відповідно до покладених на неї завдань організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян… здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв'язання порушених у них проблем.
Таким чином, будь-яке звернення, яке адресується Президенту України, надходить на опрацювання до Адміністрації Президента України, яка розглядає та аналізує його, після чого на основі аналізу звернення розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв'язання порушених у ньому проблем.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зобов'язання відповідача передати Президенту України звернення апелянта, яке було повернуте, фактично означатиме безумовне прийняття звернення без проведення будь-якої перевірки його змісту та аналізу такого звернення, що не відповідатиме вимогам Закону України "Про звернення громадян"та Положення про Адміністрацію Президента України.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Адміністрації Президента України про визнання повернення протиправним та зобов'язання вчинити дії, скасувати в частині визнання протиправним повернення Адміністрацією Президента України позивачу звернення позивача від 25.12.2011 року, подане на ім'я Президента України.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Сторчак В. Ю.
Ватаманюк Р.В.