Справа № 2270/366/12
Головуючий у 1-й інстанції: Ніколайчук М.Є.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
14 червня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Білої Л.М.
суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії , -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити дії щодо повернення коштів в сумі 6539 грн. 74 коп., сплачених в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля за договором №0006027 від 13.07.2011 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Мотивами апеляційної скарги особи, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Сторони в судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що згідно договору купівлі-продажу №0006027 від 13.07.2011 року ОСОБА_2 купив у ТОВ "Торговий дім "Євромоторс" в особі директора ОСОБА_3 автомобіль KIA Sorento НОМЕР_1.
При реєстрації придбаного автомобіля позивач сплатив на користь управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6539 грн. 74 коп. (3 % вартості автомобіля), що підтверджується копією квитанції № 11454/11 від 17.08.2011 року.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення сплачених коштів, однак листом № 16974/06 від 16.12.2011 року йому було відмовлено в задоволенні заяви, оскільки згідно чинного законодавства заявник є платником збору і лише за умови його сплати органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів.
Вважаючи, що зазначений збір сплачений помилково, позивач звернувся до суду із вказаними позовними вимогами.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є платником тривідсоткового збору до Пенсійного фонду України.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений в Законі України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року.
Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", в переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Вказана норма Закону покладає обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.
Відповідно до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року, платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій по відчуженню легкових автомобілів, є особа, яка набула права власності на автомобіль.
Зокрема, відповідно до пункту 12 вищезазначеного Порядку, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуженням легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій ( крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами та враховуючи частину 4 статті 9 КАС України, відповідно до якої, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, законам України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тому при вирішенні даного питання пріоритетним є Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, з аналізу вищевикладених обставин справи вбачається, що обов'язок сплати збору не може бути покладений на особу, яка набуває право власності у відповідності до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року, оскільки це суперечить акту вищої юридичної сили.
Виходячи з наведеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач має право на повернення помилково сплаченої до Пенсійного фонду України суми у розмірі 6539,74 грн.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Смілянець Е. С.
/підпис/ Сторчак В. Ю.
З оригіналом згідно:
секретар