Справа № 0212/586/12
Головуючий у 1-й інстанції: Дернова В.В.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
14 червня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Білої Л.М.
суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С.
при секретарі: Лозінській Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 07 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії , -
В січні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради в частині відмови йому у взятті на квартирний облік при виконкомі міської ради в чергу інвалідів війни та сімей загиблих військовослужбовців та зобов'язати виконавчий комітет Вінницької міської ради взяти його на квартирний облік при виконкомі міської ради в чергу інвалідів війни та сімей загиблих військовослужбовців та позачергово забезпечити його житлом протягом одного року, мотивуючи свої вимоги тим, що він не має власного житла та як інвалід війни І групи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» повинен бути забезпечений окремим житлом.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 07 лютого 2012 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на не повне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просив скасувати постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 07 лютого 2012 року та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Позивач та його представник в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та необхідності залишення в силі постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 07 лютого 2012 року, враховуючи наступне.
Як слідує з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 31 жовтня 2011року ОСОБА_2 звернувся до виконавчого комітету з заявою про взяття його на квартирний облік. До заяви, у відповідності до п.18 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, надав необхідні документи, а саме: довідку з місця проживання про склад сім'ї та прописку від 04.10.2011р. №893, видану квартальним комітетом мікрорайону «Привокзальний»; довідку, видану КП ВМБТІ про відсутність права власності на житло; документ, що підтверджував право на пільгу - першочергове одержання жилого приміщення.
З поданих вище документів, а саме з довідки Форма № 3 (про склад сім'ї та реєстрацію) № 893 від 04.10.2011р., вбачалось, що дійсно заявник зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1 з сім'єю із 6-ти осіб, а також те, що вказана квартира є приватним домоволодінням гр. ОСОБА_4, має 2 (дві) жилі кімнати площею 60,7 м та всі комунальні зручності.
Тому, при попередньому розгляді вказаних документів вбачалось, що позивач дійсно потребує поліпшення житлових умов.
Однак, виходом на місце, при обстеженні житлових умов позивача (акт обстеження від 16.11.2011року) та ознайомленні з Домовою книгою, інвентаризаційною відомістю на квартиру АДРЕСА_1, з'ясовано, що квартира АДРЕСА_1 має 4 (чотири) жилі кімнати: 3-3 - 18,4 м2,3-5 - 10,0 м2, 3-6 - 10,3 м2,3-9 - 22,0 м2 (всього 60,7 м2) та зареєстровано 5 осіб.
Тому, в подальшому, 22 листопада 2011р. на засіданні громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті міської ради, після розгляду акту обстеження житлових умов від 16.11.2011р., було вирішено пропонувати виконавчому комітету відмовити ОСОБА_2, у взятті його на квартирний облік при виконавчому комітеті міської ради в чергу інвалідів війни та сімей загиблих військовослужбовців, як такому, що немає на те законних підстав.
Тому, на підставі вказаного вище протоколу та відповідно до ст. 52, ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» було прийнято рішення від 01.12.2011р. №2926 «Про квартирний облік інвалідів війни», яким було відмовлено інваліду війни І групи ОСОБА_2, у взятті його на квартирний облік при виконавчому комітеті міської ради в чергу інвалідів війни та сімей загиблих військовослужбовців, як такому, що немає на те законних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, тим самим, визнаючи правомірним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №2926 від 01.12.2011р. виходив з того, що відповідач, приймаючи вказане рішення, діяв в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством.
Надавши правову оцінку діям відповідача стосовно прийняття оскаржуваного рішення, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими та повноцінно вмотивованими судом в рішенні від 07.02.2012 року.
Доводи апелянта про те, що одна із кімнат в квартирі не є житловою і в квартирі фактично проживає 6 осіб, - а в силу цього квартира АДРЕСА_1 є трьохкімнатною та житлова площа її складає лише 38,7 м.кв., колегією суддів до уваги не приймається, оскільки це не підтверджено відповідними доказами.
Разом з тим, кількість кімнат (а вона складає 4 (чотири) кімнати) було встановлено комісією при обстеженні житлових умов ОСОБА_2, при ознайомленні з Домовою книгою та інвентаризаційною відомістю на квартиру АДРЕСА_1 та безпосередньо при огляді квартири. Крім того, в акті обстеження житлових умов ОСОБА_2 чітко зазначено кількість кімнат з зазначенням житлової площі кожної з них, а також зазначено, що технічний стан будинку та характеристика жилої площі як задовільний.
Стосовно твердження позивача, що він не є членом сім'ї власника квартири, то судом першої інстанції також було вірно встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований у кв. АДРЕСА_1 останніх 9 років. Доказів того, що позивач проживає в даному житлі тимчасово на засадах орендаря чи піднаймача, надано не було, а отже не було спростовано факту постійного проживання за даною адресою.
Крім того, в довідці про склад сім'ї та прописку від 27.12.2012р. №1183, виданої квартальним комітетом мікрорайону «Привокзальний», зазначено, що власниця кв. АДРЕСА_1 є племінницею ОСОБА_2 (про це вказував і сам позивач у позовній заяві), а також те, що ОСОБА_2 проживає за даною адресою зі своїми родичами.
Відповідно до ч.2 ст.64 ЖК УРСР до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем та ведуть з ним спільне господарство.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що позивач є членом сім'ї власника квартири, забезпечений житлом у відповідності до вимог чинного законодавства і для взяття його на квартирний облік відсутні правові підстави, і як наслідок, відсутні підстави для скасування рішення виконавчого комітету ВМР від 01.12.2011р. №2926 «Про квартирний облік інвалідів війни» в частині відмови інваліду війни І групи ОСОБА_2 у взятті на квартирний облік при виконавчому комітеті ВМР в чергу інвалідів війни та сімей загиблих військовослужбовців.
Відповідно до постанови виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів та президії обласної ради професійних спілок від 10.01.1985р. №21 «О порядне ведения квартирного учета и распределения жилья» підставою для взяття на квартирний облік громадян для поліпшення житлових умов є відсутність 6,5 кв.м. житлової площі на кожного члена сім'ї, а також наявність постійної прописки і проживання в даному населеному пункті не менше 3-х років.
Таким чином, у відповідності до вказаної вище постанови, позивач ОСОБА_2 не може бути визнаний таким, що потребує поліпшення житлових умов.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишення в силі постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 07 лютого 2012 року.
Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, підстав для скасування такого рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 07 лютого 2012 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 21 червня 2012 року .
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Сторчак В. Ю.
/підпис/ Смілянець Е. С.
З оригіналом згідно:
секретар