"07" червня 2012 р. справа № 1170/2а-4027/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Мачихін В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року у справі
за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді в м.Кіровограді до фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів,
Позивач Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді в м.Кіровограді звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій у розмірі 510гр. за неподання звітності про суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2007, 2008, 2009 роки на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Оскільки відповідачем вказані кошти добровільно не сплачені, позивач просить суд стягнути їх на свою користь примусово.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач УПФУ в м.Кіровограді подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, і ця обставина не заперечується позивачем , що відповідач ОСОБА_2 з 07.09.2005 року зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, з 14.09. 2005 року перебуває на обліку в УПФУ в м. Кіровограді як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
12.04.2011 року актом УПФУ в м. Кіровограді встановлено неподання ОСОБА_2 звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2007, 2008, 2009 роки, чим порушено п.5 ч.9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при цьому не вказано суму страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період .
На підставі вищезазначеного акту позивачем винесено рішення №634 від 12.04.2011 року про застосування фінансових санкцій до відповідача у вигляді накладення штрафу у розмірі 510 грн. за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Суд першої інстанції правильно встановив, що оцінка правомірності поведінки страхувальника за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування має здійснюватися на підставі норм законодавства, що діяло на момент вчинення відповідних дій, а заходи відповідальності , які підлягають застосуванню за вчинені страхувальниками порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних рішень.
Оскільки пунктом 12 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 1 січня 2011 року, частину 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'яз кове державне пенсійне страхування" виключено, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент прийняття позивачем рішення №634 від 12.04.2011 року про зас тосування до відповідача фінансових санкцій, норма, що передбачала відповідальність за неподан ня розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, втратила чинність.
Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються. Посилання позивача в апеляційній скарзі на пункт 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загально обов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом є неспроможними, оскільки вказана норма зберігає за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (у тому числі Пенсійним фондом України) контролюючі повноваження, якими вони були наділені до 01.01.2011 року, однак лише щодо страхувальників, які мають заборгованість із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які нараховані та/або не сплачені у період до 1 січня 2011 року, та не передбачає можливості нарахування штрафних санкцій за порушення, виявлені після 01.01.2011 року на підставі норми закону, яка втратила чинність.
За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року -залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова