73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
21 травня 2012 р. Справа № 2-а-5749/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні ( далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2010 р. № 000731702 щодо визначення суми грошового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 319 525,50 грн., податкового повідомлення-рішення від 03.06.2010 р. № 000741702 щодо визначення суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, в сумі 159 763,21 грн.
В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що оскаржувані рішення податкового органу, які не скасовано при розгляді первинної та повторної скарг, та рішення про результати розгляду зазначених скарг в частині їх залишення без змін, винесено безпідставно, необґрунтовано та незаконно, оскільки результати планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.10.2008 по 30.09.2009 року, що включає у себе також перевірений по даній справі період, оформлені актом № 1659 від 20.05.2011 p. по висновкам якого були донараховані податкові зобов'язання, що дало можливість знищення позивачем первинних документів бухгалтерського обліку за перевірений період, що не суперечило чинному на той момент законодавству України. Крім цього, вказує, що наведені в акті перевірки № 1659/17-2/2500100736 від 21.08.2010 р. докази не дають підстав для визнання правочинів купівлі-продажу товарів та сировини, здійснених між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Інтернет-Технології» недійсними, при цьому вказаний акт перевірки не містить жодного посилання на норми законодавства України, які б передбачали право посадових осіб податкової служби визнавати правочин нікчемним, або застосувати його наслідки, що відноситься до компетенції лише судових органів.
Відповідач надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказує на те, що у декларації про доходи від підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 до складу валових витрат включені витрати, які не відповідають фактичній сумі отриманого у перевіряємому періоді валового доходу в будь - якій формі та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами за 2008, 2009 роки на загальну суму 1 065 088,06 грн. Крім цього, вказує, що позивачем безпідставно віднесено суми до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «Інтернет -Технології» за листопад, грудень 2008 р., та 2009 р., оскільки за актом перевірки ДПІ у м. Херсоні про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Інтернет - Технології» від 02.11.10 р. № 1727/23 - 32550898 встановлено, що вказаний контрагент позивача формувало податковий кредит за рахунок взаємовідносин з підприємствами, які фактично не здійснювали господарську діяльність, а лише документували операції з товаром, на який не мали права, операції по формуванню податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Інтернет - Технології» є нікчемними.
Ухвалою суду від 23.11.2011 року відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні, яке відбулось 15.05.2012 року, відповідно до ст. 55 КАС України судом ухвалено на місці щодо процесуального правонаступництва шляхом заміни державної податкової інспекції у м. Херсоні на її правонаступника державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби ( далі - ДПІ).
В судове засідання, призначене на 21.05.2012 року, сторони не прибули.
Представники сторін надали суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 28.03.1995 р. за № 2 499 001 0001 009726.
Відповідно до довідки з ЄДРПОУ № 1414 основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД є виробництво макаронних виробів, м'ясних виробів, оптова торгівля м'ясом та м'ясними продуктами.
Судом встановлено, що згідно п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755- VI на підставі направлення від 21.04.2011 р. № 824/017-2 та наказу ДПІ у м. Херсоні від 18.04.2011 р. № 1057 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питання дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта підприємницької діяльності при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Інтернет технології» за листопад, грудень 2008 року та січень 2009 року.
За результатами вказаної перевірки було складено акт № 1659/17-2/2500100736 від 20.05.2011 року ( далі - акт перевірки), висновком якого є встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 :
- ст. 13 ДКМУ від 26 грудня 1992 р. № 13-92 « Про прибутковий податок з громадян», п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" ) внаслідок чого у декларації про доходи від підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 встановлено завищення валових витрат, а саме до складу валових витрат включені витрати, не відповідають фактичній сумі отриманого у цьому періоді валового доходу в будь-якій формі те не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами за 2008, 2009 роки на загальну суму 1 065 088,06 грн. Відповідно до пп.4.2.2 (б) п.4.2. ст.4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами », ст. 13 ДКМУ 13-92 за результатами перевірки донараховано податок з доходів - фізичних осіб в сумі 159 763,21 грн.;
- ч. І ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст.216, 228, 626, 629, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільним Кодексом України) по здійснених ФОП ОСОБА_1 з постачальником ТОВ «Інтернет - Технології та порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-BP в частині завищення податкового кредиту в сумі 213 017,00 грн., в тому числі: у листопаді 2008 р. на суму 56 204,00 грн.; у грудні 2008р. у сумі 132 334,00 грн.; у січні 2009 р. у сумі 24 479,00 грн.
Таким чином, зазначені порушення допущені у зв'язку із безпідставним віднесенням позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат в листопаді, грудні 2008р., січні 2008 р. сум, сплачених по взаємовідносинам з ТОВ "Інтернет - Технології".
З посиланням на вказані висновки акту перевірки ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема -
- податкове повідомлення-рішення від 03.06.2010 р. № 000731702, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 213 017,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 106 508,50 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 03.06.2010 р. № 000741702, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності за основним платежем в сумі 159 763,21 грн., за штрафними санкціями в сумі 79 881,60 грн.
Вказані податкові повідомлення - рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ДПА у Херсонській області, рішенням за результатами розгляду скарги від 10.08.2011 р. за № 3977/10/25-014 ДПА у Херсонській області залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні від 03.06.11 р. № 0000731702, скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні від 03.06.11 № 0000741702 в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 79 881,60 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у грудні 2009 року була проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 р., про що був складений акт від 28.12.2009 року за № 4204/17-2/2500100736. Із дослідженого змісту вказаного акту судом встановлено що в ході документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 направлені запити в інші ДПІ на проведення зустрічних перевірок постачальників товару, зокрема ТОВ „Інтернет Технологія", код ЄДРПОУ 32550898 (Краснодонська ОДПІ) ( стор. 8 акту перевірки); перевіркою не виявлено взаємовідносин із суб'єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або договори, первинні чи інші документи яких визнано судом недійсними (які мають ознаки фіктивності), тощо. Проте, на стор.30 вказаного акту перевірки податковим органом зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб'єкта підприємництва, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ „ Про державну податкову службу в Україні" із змінами та доповненнями.
Таким чином, суд зазначає, що актом перевірки ФОП ОСОБА_1 від 28.12.2009 року за № 4204/17-2/2500100736 податковий орган попередив позивача про можливість в майбутньому проведення позапланової документальної перевірки за наслідками отриманих результатів зустрічних перевірок контрагентів позивача. При цьому, зі змісту акту перевірки не вбачається, що ДПІ в ході даної перевірки досліджувались договірні та бухгалтерсько-фінансові документи щодо господарських правовідносин позивача з його контрагентами постачальниками або покупцями.
Відповідно до п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Судом встановлено, передумовою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП Урсуленка О.А був запит ДПІ від 10.03.2011 р. № 6158/10/17-119 про надання пояснень та їх документального підтвердження з приводу господарських взаємовідносин з ТОВ „Інтернет Технологія" у зв'язку з отриманням податковим органом від Краснодонської ОДПІ акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «Інтернет технології» від 02.11.10 №1727/23-32550898 з питань встановлення розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 01.10.08 року по 30.06.09 року в ході перевірки діяльності якого виявлено факти, що свідчать про сумнівність здійснення господарських операцій ТОВ «Інтернет технології» з його контрагентами постачальниками та покупцями.
З матеріалів справи, вбачається, що ФОП ОСОБА_1 на вищевказаний запит податкового органу надав відповідь від 25.03.2011 року, в якій зазначено, що в зв'язку з закінченням документальної планової перевірки виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства по 30.09.09 року проведено знищення бухгалтерської документації згідно акту знищення документації від 19.03.10 року, який додається до листа.
Суд зазначає, що вказані у вказаному листі-відповіді позивача обставини є одним із його доводів про відсутність підстав встановлених порушень податкового законодавства. Проте, позивач помилково не врахував нижченаведені вимоги законодавства, діючого на момент виникнення спірних правовідносин.
Як вже зазначалось в акті перевірки ДПІ встановлені порушення ст. 13 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян», п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого у декларації про доходи від підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 встановлено завищення валових витрат за 2008, 2009 роки на загальну суму 1 065 088,06 грн.
Відповідно до зазначеної норми Декрету (який підлягає застосування в силу п. 22.10 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб») оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Частиною 4 пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 того самого Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як встановлено, ні під час перевірки, ні в ході розгляду справи відповідачем не надано в підтвердження здійснених між позивачем та його контрагентом ТОВ «Інтернет - Технології» господарських операцій відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
На вимогу суду щодо надання доказів у підтвердження доказів товарності здійснених господарських операцій з ТОВ «Інтернет - Технології», позивач залучив до матеріалів справи витяг з книги доходів та витрат приватного підприємця за перевірений період та копію декларації за четвертий квартал 2008 року на підтвердження того, що суми, сплачені на користь ТОВ «Інтернет-Технології» за надані послуги, не віднесено до валових витрат.
Суд не приймає до уваги дані доводи позивача та документальне їх підтвердження, виходячи з наступного.
Як вже зазначалося, відповідно до вимог ч. 2 ст. 13 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян» при обрахуванні суми оподатковуваного доходу обов'язковим є визначення документально підтверджених витрат, які безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Частиною 4 пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» також передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
В ході перевірки ДПІ також встановлені порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-BP в частині завищення податкового кредиту в сумі 213 017,00 грн., в тому числі: у листопаді 2008 р. на суму 56 204,00 грн.; у грудні 2008р. у сумі 132 334,00 грн.; у січні 2009 р. у сумі 24 479,00 грн., на вказаний висновок також вплинули встановлені ДПІ обставини щодо відсутності первинної документації. та результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Інтернет технології», яким встановлено, що останній формував податковий кредит за рахунок взаємовідносин підприємствами, які фактично не здійснювали господарську діяльність, а лише документували операції з товаром, на який не мали права.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З наведених правових приписів вбачається, що витрати, які дозволяється використовувати при обрахуванні оподатковуваного доходу, так і право на формування податкового кредиту мають законні підстави при наявності підтверджуючих документів.
Зазначені норми не передбачають можливості підтвердження витрат витягом з книги доходів та витрат приватного підприємця за перевірений період, оскільки ці документи не належать до розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку..
Суд не приймає до уваги посилання позивача на не віднесення до валових витрат сум, сплачених на користь ТОВ «Інтернет-Технології» за надані послуги, оскільки відсутність первинних документів, які не були предметом дослідження ні під час проведення перевірки, ні час розгляду справи не дає можливість суду надати правову оцінку вказаній обставині.
Щодо не надання суду первинних бухгалтерських документів щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Інтернет-Технології» з підстав їх знищення за наслідками проведеної податкової перевірки діяльності позивача, то суд додатково зазначає про наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Позивач повинен був забезпечити зберігання первинних бухгалтерських документів за відповідний період по даному контрагенту, оскільки зазначене передбачене вказаною нормою закону, а також у акті перевірки від 28.12.2009 року за № 4204/17-2/2500100736.
На момент перевірки у позивача відсутні документи, що підтверджують прийняття, оприбуткування та подальше використання товарів та послуг у господарській діяльності позивача ( акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, довіреності, інші документи. Надані позивачем документи щодо використання позивачем товару, придбаного від ТОВ «Інтернет - Технології», у його господарській діяльності, унеможливлюють ідентифікувати надані докази з фактом їх належності ТОВ «Інтернет - Технології».
Суд погоджується із правовою позицією податкового органу про невстановлення факту поставки товару, надання послуг від ТОВ «Інтернет - Технології» до ФОП ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю первинної документації, оскільки виключно з урахуванням дослідження вказаної документації належить давати оцінку щодо реальності здійснених операцій.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV, первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно п.6 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець зобов'язаний вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що прийняті ДПІ податкові повідомлення - рішення є обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до ДПІ про їх протиправність та скасування не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
В задоволені позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8.2.1