73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
07 червня 2012 р. Справа № 2-а-5556/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач, ФОП ОСОБА_1) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2011 р. № 000941702 в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 6 868,428 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, податкове повідомлення-рішення в частині його оскарження не відповідає фактичним обставинам та діючому законодавству, оскільки обов'язок щодо включення суми отриманої фінансової допомоги у розмірі 70 000,00 грн. до валового доходу у 2009-2010 р.р., виникає у позивача після 22.02.2011 року, тобто з настанням строку її повернення за умовами угоди про фінансування. Крім цього, з 01.01.2011 р. набув чинності Податковий кодекс України, яким сума поворотної фінансової допомоги не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що ДПІ правомірно визначено податкове зобов'язання за податку з доходів фізичних осіб в частині оскаржуваної суми, оскільки відповідно до пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств», позивач повинен був в 2010 році віднести до складу валового доходу суму фінансової допомоги у розмірі 70 000,00 грн., отриману ФОП ОСОБА_1 згідно договору від 23.12.2009 року № 25, але не повернуту в 2010 році.
Ухвалою суду від 09.11.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі.
В судовому засіданні, яке відбулось 10.04.2012 року, відповідно до статті 55 КАС України судом ухвалено на місці щодо процесуального правонаступництва шляхом допуску до судового розгляду Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), яка є правонаступником Державної податкової інспекції у м. Херсоні.
В судове засідання, призначене на 07.06.2012 року, представники сторін не з'явилися, надавши клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, з 27.05.2011 року по 09.06. 2011 року відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 та ст.77 Податкового кодексу України, на підставі наказу № 935 від 07.04.2011 року та направлення від 27.05.2011 року №1139/17-2 фахівцями ДПІ була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.
За наслідками перевірки було складено акт № 2128/17-2/1818003941 від 24.06.2011 року ( далі - акт перевірки), серед висновків якого встановлено порушення:
- ст. 13 ДКМУ від 26 грудня 1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (з відповідними змінами та доповненнями), у декларації про доходи від підприємницької діяльності встановлено у 2008 р., 2009 р., 2010 р. заниження та завищення валового доходу, а саме не включення до декларації сум оплати для надання дотацій на створення додаткових робочих місць, наданої фінансової допомоги та включаються до складу валового доходу суми податку на додану вартість. Ст. 13 ДКМУ від 26 грудня 1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (з відповідними змінами та доповненнями), п. 5.3.3, 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР у декларації про доходи від підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 встановлено завищення валових витрат, а саме: включення до складу валових витрат сум, що не відповідають фактичній сумі отриманого у цьому періоді валового доходу сум валових витрат з ПДВ за 2008 р., 2009 р., 2010 р. Відповідно до пп. 4.2.4 (б) п.4.2 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», ст. 13 ДКМУ від 26 грудня 1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (з відповідними змінами та доповненнями) за результатами перевірки за 2010 р. донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 6693,58 грн.;
- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлено завищення податкового кредиту наведеного у декларації з податку на додану вартість, а саме: внаслідок розбіжностей між сумами обсягу придбання товарів (робіт, послуг) по наявним первинним документам та сумами, включеними до обсягу придбання в декларації з ПДВ на суму ПДВ 359,00 грн.
На підставі вказаних висновків акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.07.2011 року № 0000941702, яким визначено грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 8 366,98 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 6 693,58 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1673,40 грн.
Не погоджуючись з вказаним повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку шляхом направлення скарг до ДПА у Херсонській області та ДПС України. За результатами розгляду скарги та відповідно до рішення ДПА у Херсонській області від 19.09.2011 року за № 4690/10/25-014 податкове повідомлення-рішення від 06.07.2011 року № 0000941702 було скасовано в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 1 673,40 грн., та збільшено грошове зобов'язання за основним платежем по податку з доходів фізичних осіб на суму 1 336,55 грн.
ДПС України своїм рішенням про результати повторної скарги, залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 06.07.2011 року № 0000941702 щодо визначення зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб з урахуванням рішення ДПА у Херсонській області від 19.09.2011 року за № 4690/10/25-014.
На вимогу суду ДПІ надано податкове повідомлення-рішення від 21 жовтня 2011 року № 5917831702, яким визначено грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 6 693,98 грн., та податкове повідомлення-рішення № 5917841702, яким визначено грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 1 336,55 грн., які були прийняті податковим органом за наслідками розгляду скарги ДПА у Херсонській області і не є предметом спору по даній справі.
Таким чином, сума грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб позивача склала 8 030,13 грн. (6693,58 грн. + 1336,55 грн.).
Згідно письмових пояснень позивача від 07.06.2012 року, ФОП ОСОБА_1 із вищевказаної суми грошових зобов'язань, останньою було погашено 1 614,21 грн., у т.ч. по податку з доходів фізичних осіб у сумі 1 161,71 грн., про що надані копії платіжних доручень.
Таким чином, залишок несплаченого грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 6 868,42 грн. є предметом оскарження за податковим повідомленням-рішенням від 06.07.2011 року № 0000941702.
Щодо з'ясування підстав визначення податковим органом оскаржуваного грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, то судом встановлено.
В таблиці 12 сторінки 13 до акту перевірки №2128/17-2/1818003941 від 21.06.2011 року було встановлено, що згідно звіту ФОП ОСОБА_1 сума одержаного валового доходу в 2010 році складає 565 876,14 грн. За результатами перевірки ДПІ та додаткової перевірки ДПА у Херсонській області розмір валового доходу ФОП ОСОБА_1 за 2010 рік було визначено на рівні 596 012,65 грн. за рахунок віднімання помилково включеної позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 93 962,69 грн., включення суми дотацій на створення додаткових робочих місць від Херсонського міського центру зайнятості в сумі 54 099,20 грн. та включення поворотної фінансової допомоги у сумі 70 000,00 грн. В ході перевірки також було відкореговано витрати позивача, які були встановлені на рівні 532967,70 грн.
Таким чином, сума чистого доходу ФОП ОСОБА_1 за 2010 рік згідно перерахунку становить: 596012,65 грн. - 532967,70 грн. = 63 045,62 грн.
Податок з доходів фізичних осіб становить: 63045,62 грн.* 15%=9 456,76 грн.
Враховуючи сплату торгового патенту у сумі 2 400,00 грн. та часткову сплату позивачем в 2010 році податку з доходів фізичних осіб у сумі 188,42 грн., залишок грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб становить 6 868,42 грн.
Згідно наданих додаткових пояснень від 06.06.2012 р. позивач вважає неправомірним віднесення ДПІ до суми валового доходу за 2010 рік поворотної фінансової допомоги у розмірі 70 000,00 грн., оскільки включення податковим органом до складу валового доходу вказаної суми фінансової допомоги було частково компенсовано шляхом виключення з валового доходу помилково віднесеної позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 93 962,69 грн. та корегуванням витратної частини звітності підприємця, що в результаті вплинуло на визначення спірної суми грошового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням від 06.07.2011 року № 0000941702.
Суд не погоджується з вказаною позицією позивача, виходячи з наступного.
У 2010 році оподаткування доходів від здійснення підприємницької діяльності податковим органом провадилось за положеннями, визначеними Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-ІУ (далі Закон України №889) та Декретом КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р.№13-92 (далі Декрет КМУ - № 13-92).
Відповідно до Закону України № 889 та Декрету КМУ № 13-92 оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Зазначеними Законом та Декретом не деталізується структура доходів фізичної особи від ведення підприємницької діяльності, яка підлягала включенню до складу оподатковуваних доходів цього суб'єкта підприємницької діяльності і тому суд вважає, що для визначення складу цих доходів слід застосовувати інші закони та нормативні акти України з питань оподаткування.
На думку суду, найбільш близькою для визначення валових доходів з метою їх оподаткування є їх класифікація, передбачена у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі - Закон України №334).
Так, згідно п.1.22. ст.1 Закону України № 334 фінансова допомога - безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога.
Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (пп. 1.22.2 п.1.22. ст.1 Закону України № 334).
Як вбачається з матеріалів справи, 23 грудня 2009 року між ФОП ОСОБА_1 та Регіональним фондом підтримки підприємництва по Херсонській області (надалі - Фонд) було укладено угоду про фінансування № 25, згідно якої фонд здійснює фінансування проекту суб'єкта підприємницької діяльності у сумі 70 000,00 терміном на 12 місяців з дати перерахування коштів, при цьому фінансування здійснюється за принципами строковості, повернення, забезпечення та цільового використання.
За приписами пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України № 334 до складу валових доходів включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж встановлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток із правила визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.
Судом встановлено, що Регіональний фонд підтримки підприємництва по Херсонській області створений у відповідності з Указом Президента України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 12 травня 1998 року, шляхом реорганізації відділення Українського національного фонду підтримки підприємництва і розвитку конкуренції в м. Херсоні і Херсонській області. Фонд здійснює свою діяльність за рахунок об'єднання фінансових, матеріальних, нематеріальних та інших ресурсів Засновників та Учасників в рамках затверджених державних та регіональних програм та проектів, спрямованих на підтримку та розвиток підприємництва. Фонд діє на принципах госпрозрахунку та самоокупності, не розподіляє доходи між Засновниками та Учасниками і є неприбутковою організацією.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач суму отриманої поворотної фінансової допомоги на кінець звітного періоду не повернув, що підтверджується додатковою угодою №1 від 20 грудня 2010 року до Угоди про фінансування №25 від 23.12.2009 року, згідно якої продовжено термін повернення фінансової допомоги ФОП ОСОБА_1 до 01.10.2011 року.
Отже, відповідно до ст. 4 Закону України №334, позивач повинен був віднести до суми валового доходу за результатами діяльності в 2010 році поворотну фінансову допомогу у розмірі 70 000,00 грн.
Таким чином суд вважає, що податковим органом правомірно віднесено кошти, отримані ФОП ОСОБА_1 як поворотна фінансова допомога до валового доходу позивача, а тому є правомірним визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 6 868,42 грн.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості доводів позивача, а тому відмовляє ФОП ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8.2.8