73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
25 травня 2012 р. Справа № 2-а-5959/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Сигма" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Сигма" ( надалі - позивач, ПАТ «Сигма») звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (надалі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.09.2011 року № 0002290700 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 292 500,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 08.09.2011 року № 0002300700 щодо зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 140 833,00 грн.
В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що висновок ДПІ щодо неможливості встановити факт надмірної сплати податку на додану вартість позивачем у зв'язку з тим, що по контрагенту ПП «2010» неможливо провести зустрічну звірку, а у контрагента ТОВ « ЗМТК» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.3., ст..4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є невірним і таким, що не відповідає дійсності та спростовується первинними документами підприємства, зокрема податкові накладні, на підставі яких формувалася сума бюджетного відшкодування відповідають приписам чинного законодавства та підтверджують фактичну сплату податку на додану вартість. Позивач також вказує, що товар, який придбавався використовувався у господарській діяльності, знаходиться і на теперішній час на балансі підприємства. Висновки податкового органу щодо нікчемності договорів вважають необґрунтованими, оскільки укладання таких договорів підтверджене всіма необхідними первинними документами, які податковий орган в ході перевірки не використовував, про що свідчить відсутність посилань в акті перевірки на які-небудь первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. З урахуванням викладених обставин позивач вважає, що прийняті податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідач надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких пославшись на той факт, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування поданих заперечень зазначив, що згідно наявних матеріалів перевірки позивача та його контрагентів не підтверджено реальність здійснених господарських операцій у перевіряємому періоді, що позбавляє право платника податку на віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість, отриманого від таких постачальників і відповідно права на бюджетне відшкодування ПДВ. Відповідач також зазначає, що право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку, а не з самого факту існування зобов'язання зі сплати ПДВ в ціні товару, які оплачені платником, відсутність такої надмірної сплати не дає право платникові на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ по цим операціям, навіть якщо підставою для формування податкового кредиту є належно оформлені первинні документи, зокрема податкова накладна.
Ухвалою суду від 07.12.2011 року відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні, яке відбулось 26.04.2012 року, відповідно до ст. 55 КАС України судом ухвалено на місці щодо процесуального правонаступництва шляхом заміни державної податкової інспекції у м. Херсоні на її правонаступника державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби ( далі - ДПІ).
В судове засідання, призначене на 25.05.2012 року, сторони не прибули.
Представники сторін надали суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Публічне акціонерне товариство "Сигма" зареєстровано 30.01.1998 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 722767.
Як вбачається з матеріалів справи, з 22.08.2011 р. по 22.08.2011 р. ДПІ на підставі п.п.20.1.1, п.20.1 ст.20, наказу ДПІ у м. Херсоні № 2469 від 11.08.2011 року було проведено невиїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПАТ «Сигма» за червень 2010 року, за наслідками якої складено акт № 3003/07-0/14120788 від 22.08.2011 року ( далі акт перевірки).
Згідно висновку акту перевірки встановлено, що на порушення п.1.8. ст. 1, п.п.7.7.1 п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) ПАТ «Сигма» завищено суму бюджетного відшкодування по декларації ПДВ за червень 2010 року в розмірі 292 500,00 грн.
В обґрунтування цього висновку в акті перевірки зазначено, що згідно з поданою ПАТ «Сигма» до ДПІ у м. Херсоні податковою декларацією з ПДВ за червень 2010 року (вхідний від 14.07.2010 року № 121683), та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 528 660,00 грн.
Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування:
- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 2 090 623,00 грн.
- частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 528 660,00 грн.
- сума, що підлягає відшкодуванню, становить 528 660,00 грн.
За результатами позапланової виїзної перевірки ПАТ «Сигма» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року складено акт від 16.11.2010 р. № 4834/07-0/14120788, ДПІ направлено запити на проведення зустрічних перевірок по основним постачальникам ПАТ «Сигма».
Актом перевірки на стор. 4-5 вказано, що одними з основних постачальників у травні 2010 року ТОВ «Сигма» є ПП «2010» на суму поставки ПДВ 151666,67 грн. та ТОВ "ЗМТК" (м. Запоріжжя) на суму поставки ПДВ - 140 833,33 грн.
З метою підтвердження взаємовідносин між позивачем та вказаними підприємствами від ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя отримані відповіді від 27.09.2010 р. за № 13426/7, від 16.08.2011 р. за № 14208/7 про неможливість проведення зустрічної перевірки.
Згідно інформаційної бази даних ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ПП « 2010 » має 10 стан платника „ запит на місцезнаходження», ТОВ „ЗМТК" має 3 стан платника „ прийнято рішення про припинення ( розпочато ліквідаційну процедуру)", дата скасування реєстрації 29.04.2011 р., актом перевірки від 08.07.2011 р. № 307/23-2/37056519 про результати проведеного аналізу діяльності ТОВ „ЗМТК" за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 р. встановлено на підставі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПІ України, що згідно останньої податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб від 22.03.2011р. №16056 за лютий 2011 р. на підприємстві працювала 1 особа; додаток К 1 підприємством не надавався; перелік постачальники та покупці наведенні у (Додаток 1,2), остання податкова звітність декларація з податку на прибуток не подавались, декларація з ПДВ за лютий 2011 року за вх. № 2987 від 29.04.2011 p.
Отже, з урахуванням наведеного податковий орган за результатами проведення зазначеної перевірки позивача дійшов висновку про неможливість підтвердження фактів надмірної сплати податку на додану вартість ПАТ "Сигма" по постачальнику ПП „2010" ( м. Запоріжжя) у І ланці постачання на суму ПДВ -151 667,00 грн., по постачальнику ТОВ „ЗМТК"( м. Запоріжжя) у І ланці постачання на суму ПДВ - 140 833,00 грн., що передбачено п.1.8. ст.1 Закону України « Про податок на додану вартість ».
08 вересня 2011 року ДПІ у м. Херсоні прийняті податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0002290700 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за червень 2010 року у розмірі 292 500,00 грн. за порушення п.1.8, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0002300700 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2010 року у розмірі 140 833,00 грн.
Судом встановлено, що згідно довідки з ЄДРПОУ основними видами діяльності позивача є оптова торгівля відходами та брухтом, виробництво виробів з бетону для будівництва. Діяльність щодо оптова торгівля відходами та брухтом здійснюється відповідно до ліцензії Міністерства промислової політики України серія АБ № 111406 від 21.07.05 р. на заготівлю, переробку металобрухту, чорних металів.
В стор. 2 акту перевірки зазначається, що ПАТ "Сигма" є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 14.07.1997 р. № 30520299, що відповідає вимогам законодавства щодо наявності права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема не відноситься до переліку осіб, вказаних у п.п.7.7.11 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки: зареєстровано як платник ПДВ більш ніж 12 місяців до місяці, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування; не є особою, яка не проводила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців; за останні 12 календарних місяців має обсяги оподатковуваних операцій більше, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування; не є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачає сплату цього податку у осіб, відмінний від встановленого цим законодавством, або звільнення від такої сплати.
З метою підтвердження реальності здійснення господарської операції між позивачем та його безпосередніми постачальниками, позивачем надано суду договірні, бухгалтерсько-фінансові документи, з яких вбачається наступне.
23.04.2010 року між позивачем ПАТ «Сигма» (за договором покупець) та ТОВ «ЗМТК» (за договором - продавець) було укладено договір № 23/4, згідно умов якого продавець зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити конвеєр ленточний на загальну суму 845 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 140833,33 грн. За умовами договору поставка товару здійснюється на умовах FCA склад покупця, не пізніше 3-х днів з дня оплати, транспортом покупця (пункт 2.2. договору). Оплата за відвантажувальний товар здійснюється шляхом 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця (п. 2.1. договору). На виконання умов зазначеного договору у травні 2010 року ТОВ « ЗМТК» здійснило відвантаження на транспорт покупця конвеєр ленточний на загальну суму 845 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 140833,33 грн., про що свідчать видаткова накладна № РН-0000011 від 19.05.2010 року, яка підписана представниками покупця і продавця та засвідчує факт передачі товару, а також податкова накладна № 11 від 19.05.2010 року на суму 845 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 140833,33 грн. Факт оплати вартості отриманого обладнання підтверджено банківськими виписками від 11.05.2010 р., від 17.05.2010 р., від 19.05.2010 р. на загальну суму 845 000,00 грн. Транспортування обладнання підтверджено товарно-транспортними накладними від 06.05.2010 року за № РН-11/1, від 11.05.2010 року за № РН-11/2, від 12.05.2010 року за № РН-11/3, від 13.05.2010 року за № РН-11/4, від 17.05.2010 року за № РН-11/5, від 20.05.2010 року за № РН-11/6.
30.04.2010 року між позивачем ПАТ « Сигма» (за договором покупець) та ПП «2010» (за договором - продавець) було укладено договір № 30/4, згідно умов якого продавець зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити бункер приймальний, бункер, дробилка валкова, грохот інерційний на загальну суму 910 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 151 666,67 грн. За умовами договору поставка товару здійснюється на умовах FCA склад покупця, не пізніше 3-х днів з дня оплати, транспортом покупця ( пункт 2.2. договору). Оплата від відвантажувальний товар здійснюється шляхом 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця ( п. 2.1. договору). На виконання умов зазначеного договору у травні 2010 року ПП «2010» здійснило відвантаження на транспорт покупця бункер приймальний, бункер, дробилку валкова, грохот інерційний на загальну суму 910 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 151 666,67 грн., про що свідчать видаткова накладна № РН-0000011 від 19.05.2010 року, яка підписана представниками покупця і продавця та засвідчує факт передачі товару, а також податкова накладна № 11 від 19.05.2010 року на суму 910 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 151 666,67 грн. Факт оплати вартості отриманого товару підтверджено банківськими виписками від 11.05.2010 р., від 17.05.2010 р., від 19.05.2010 р. на загальну суму 910 000,00 грн. Транспортування обладнання підтверджено товарно-транспортними накладними від 05.05.2010 року за № РН-9/1, від 06.05.2010 року за № РН-9/2, від 11.05.2010 року за № РН-9/3, від 13.05.2010 року за № РН-9/4, від 14.05.2010 року за № РН-9/5, від 19.05.2010 року за № РН-9/6.
Доказом придбання позивачем вказаного обладнання для використання у власній господарській діяльності, а саме для введення в експлуатацію дробільно - сортирувального обладнання для переробки металобрухту чорних металів на площадці ПАТ «Сигма» за адресою АДРЕСА_1, є залучені до матеріалів справи договір на проектні, монтажні та пуско - наладжувані роботи від 15.04.2010 р. за № 15/4, укладений між позивачем та ПП «Росбалт», акт приймання-передачі від 25.05.2010 р. вказаних робіт; бухгалтерська довідка щодо оприбуткування вказаного обладнання на баланс ПАТ «Сигма» від 07.07.2010 р., договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.04.2010 р. за адресою АДРЕСА_1, укладеного між позивачем та Запорізькою міською радою та договір купівлі-продажу об'єктів нерухомості за адресою АДРЕСА_1, укладеного між позивачем та ОСОБА_1
Суд вважає, що надані позивачем первинні документи, на підставі яких здійснювалася господарська діяльність, в розумінні ст.70 КАС України, є належними та допустимими доказами, підтверджено реальність господарських операцій з безпосередніми постачальниками ПП «2010» та ТОВ « ЗМТК». Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Той факт, що на запити про проведення зустрічних звірок ПП «2010» та ТОВ «ЗМТК» відповідач отримав відповіді про неможливість їх проведення, не є належним доказом порушення позивачем чинного законодавства під час формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2011 року. Зазначене свідчить лише про неналежну взаємодію між органами державної податкової служби.
Суд вважає помилковою таку позицію податкового органу, оскільки останній не враховує, що Закон України « Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, який діяв в період спірних правовідносин, ( далі Закону України №168/97-ВР) не передбачає таку підставу, як висновок податкового органу про неможливість провести зустрічну звірку щодо документального підтвердження господарських правовідносин, оскільки статтею 7 вказаного Закону передбачені правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість, згідно якої права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку.
Отже, вирішуючи дану справу суд виходить з того, що порядок визначення суми податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначені пунктом 7.7. ст.7 Закону України №168/97-ВР , згідно якому визначено, зокрема -
- пунктом 1.8. ст. 1 цього Закону передбачено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом;
- п.п. 7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що сума податку, що піддягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню, підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (п.п. 7.7.2 п.7.7. ст.7 цього Закону).
- п.п. 7.7.4 п. 7.7. ст.7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
- п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно п.1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними та іншими документами, передбаченими вищезазначеним підпунктом, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену відповідними документами.
Згідно пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.
Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
У відповідності пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до норм чинного законодавства податкова накладна повинна мати певні реквізити, перелік яких наведений у пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР.
Крім того, вимоги до первинних документів викладені у ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Також вимоги до оформлення первинних документів встановлені п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, а саме: для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні мати обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документу, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Закону № 168/97-ВР податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). вартість яких відноситься до складу валових витрат.
Згідно пп. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Реєстрація особи платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, передбачених п. 9.8 Закону №168/97-ВР.
Із матеріалів справи вбачається, що безпосередні контрагенти позивача на час здійснення відповідних господарських операцій були зареєстровані як платники ПДВ. Так, актом перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 24.09.2010 р. встановлено, що ПП « 2010» зареєстровано платником ПДВ з 09.04.2010 р. по теперішній час відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.04.2010 р. № 100278926, виданого ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, індивідуальний податковий номер - 370565008267. Актом перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 16.08.2010 р. встановлено, що ТОВ "ЗМТК" зареєстрований платником ПДВ, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.04.2010 р. № 100278928, видане ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, індивідуальний податковий номер - 370565108268. Станом на 28.07.2011р. свідоцтво № 100278928 неактуальне, дата анулювання свідоцтва - 29.04.2011 р. з підстави - ліквідація за власним бажанням.
Згідно п.1.3 ст.1 Закону № 168/97-ВР, платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.
Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.
З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.
Оскільки контрагенти позивача на момент здійснення угод та складання податкових накладних мали свідоцтво платника ПДВ, податкові накладні оплачені позивачем (що не спростовується в акті перевірки), то суд дійшов висновку, що позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту.
Отже суд не приймає позицію відповідача щодо неможливості підтвердити позивачу заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року, оскільки ДПІ безпідставно посилається на те, що в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні ДПА України у І ланці ланцюгу взаємовідносин підприємства маються негативні відомості: запит на встановлення місцезнаходження та прийнято рішення про припинення, при цьому не навів даних взаємозв'язку між цими фактами та заявленим відшкодуванням ПДВ.
Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 р. № 755, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Суд зазначає, що навіть якщо подібні обставини дійсно мають місце, то вони не впливають на право платника податків, у даному випадку позивача, на податковий кредит з ПДВ, виникнення права на відшкодування від'ємного значення ПДВ і не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування.
ДПІ не наведено суду жодного доказу того, що ПАТ «Сигма» на момент здійснення господарських операцій у травні 2010 року мало відомості, що через порушення чинного законодавства його контрагенти у І ланцюгу проходження товару мали будь-які дефекти у правовому статусі, чи відсутності у відповідних посадових осіб цих контрагентів повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо, і при цьому ПАТ « Сигма» діяло умисно, в порушення чинного законодавства.
Суд також погоджується з доводами позивача, що в ході невиїзної документальної перевірки податковим органом не досліджувались первинні документи позивача щодо спірних господарських операцій, а також про відсутність в акті перевірки всіх суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності позивача, які мають відношення до фактів виявлених, з точки зору податкового органу, порушень податкового законодавства, що регламентує порядок бюджетного відшкодування ПДВ.
Доводи відповідача, що контрагенти допустили порушення податкового законодавства, безпосередньо в частині своїх податкових зобов'язань також безпідставні, оскільки ні під час проведеної перевірки, ані під час розгляду справи, відповідачем не надано суду жодних беззаперечних доказів на підтвердження таких доводів. Відповідач лише висловлює своє суб'єктивне судження з цього приводу, в той же час не наводить не лише правових обґрунтувань, а і доказів для таких тверджень.
Доводи відповідача про те, що право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум до бюджету, суд не приймає до уваги.
Нормами Закону № 168/97-ВР не передбачений обов'язок покупця товару - платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податок на додану вартість безпосередньо до державного бюджету. Умовою бюджетного відшкодування ПДВ покупцю є сплата ним податку у складі ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету. В даному випадку мова йде не про бюджетне відшкодування надмірно сплаченої суми ПДВ до бюджету, а відшкодування суми коштів ПДВ, пов'язаних з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг). Зазначені положення мають різне правове навантаження. Суд зазначає, що позивачем виконані всі вимоги, щодо обчислення та нарахування бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.09.2011 року № 0002290700 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 292 500,00 грн. та від 08.09.2011 року № 0002300700 щодо зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 140 833,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Сигма" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.09.2011 року № 0002290700 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 292 500,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.09.2011 року № 0002300700 щодо зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 140 833,00 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8.2.1