Справа № 2-а/1970/2129/12
"06" червня 2012 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Хрущ В.Л.,
за участю:
секретаря судового засідання Мушія А.Б.,
представника позивача -Іщука К.В.,
за відсутності відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції (Підгаєцьке відділення) Тернопільської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства Підгаєцький маслосирзавод «Коропець»про стягнення заборгованості, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла вищезазначена адміністративна позовна заява Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції (Підгаєцьке відділення) Тернопільської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства Підгаєцький маслосирзавод «Коропець»про стягнення заборгованості на суму 492,30 грн..
Вимоги вищезазначеного позову мотивовано тим, що відповідач як платник податків у встановлений законом строк не здійснив сплати самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань, у зв'язку з чим станом на час звернення позивача до суду із даним позовом у ВАТ Підгаєцький маслосирзавод «Коропець»виник податковий борг по земельному податку на суму 492,30 грн. У зв'язку з несплатою вищезазначеної податкової заборгованості в добровільному порядку, позивач просить стягнути цей борг з відповідача в судовому порядку - за рахунок готівки, що належить ВАТ Підгаєцький маслосирзавод «Коропець», та з рахунків відповідача в обслуговуючих його банках.
На адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі направлялась рекомендованим листом за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду. Однак, вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою пункту поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з положеннями статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, - суд у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві.
Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Відкрите акціонерне товариство Підгаєцький маслосирзавод «Коропець»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ- 21130327) зареєстроване як юридична особа, про що включено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Крім того, відповідач перебуває на обліку як платник податків в Бережанській МДПІ (Підгаєцьке відділення).
Як видно з матеріалів справи, ВАТ Підгаєцький маслосирзавод «Коропець»як платник податків самостійно визначило суми своїх податкових зобов'язань по земельному податку на 2012 рік - в поданій ним до контролюючого органу податковій декларації з плати за землю за №619 від 20.02.012 року, а тому вказані у цій декларації суми податкових зобов'язань відповідача по земельному податку на 2012 рік - є узгодженими, не можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку, та, відповідно, - є обов'язковими до сплати.
Разом з тим, покладений на нього законом обов'язок щодо сплати самостійно визначених податкових зобов'язань відповідач у добровільному порядку - не виконав, та земельний податок за період січень, лютий та березень 2012 року у сумі 492,30 грн. (по 164,10 грн. -за кожен з цих місяців) у встановлений законом строк -не сплатив.
У зв'язку із зазначеним вище, станом на час розгляду даної справи, за ВАТ Підгаєцький маслосирзавод «Коропець» рахується несплачена у встановленому законом порядку заборгованість по земельному податку, яку Бережанська МДПІ (Підгаєцьке відділення) і просить стягнути з відповідача в судовому порядку - за рахунок належної йому готівки та з рахунків відповідача в обслуговуючих його банках.
Наявність у ВАТ Підгаєцький маслосирзавод «Коропець»несплаченої у встановленому законом порядку вищезазначеної заборгованості перед бюджетом в розмірі 492,30 грн. підтверджується наявними у справі матеріалами: безпосередньо самою податковою декларацією з плати за землю за №619 від 20.02.012 року, копією податкової вимоги1/2 від 25.01.2011 року (після вручення якої відповідачеві, з огляду на положення чинного законодавства, - повторне виставлення податкових вимог - не проводилось, у зв'язку існуванням триваючого боргу та непогашенням у повному розмірі відповідачем сум заборгованості за попередніми податковими зобов'язаннями), відомістю про наявні земельні ділянки, обґрунтованим розрахунком сум заборгованості за№994/9/10-1 від 08.05.2012 року, а також - обліковою карткою платника.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до статті 67 Конституції України, та ст. 16 Податкового кодексу України від - на відповідача, як платника податків, покладений обов'язок подавати до державних податкових органів та інших органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Зокрема, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України - на платника податків покладено обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом.
Відповідно до п. 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно положення п. 14.1.175. ч. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.
Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 20.1.28. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пп. 6, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій віднесено, зокрема: забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Підпунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу зазначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державі виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з п.п. 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
При цьому підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 стаття 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з положеннями пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на платників податків законом обов'язок щодо сплати існуючого податкового боргу - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення боргу та спростовували б доводи позивача, відповідачем - не надані, а судом -не здобуті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги -є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції (Підгаєцьке відділення) Тернопільської області Державної податкової служби - задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Підгаєцький маслосирзавод «Коропець»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ- 21130327) податковий борг по земельному податку за січень-березень 2012 року у сумі 492,30 грн. (чотириста дев'яносто дві гривні 30 копійок), - шляхом стягнення вказаних коштів за рахунок готівки, що належить Відкритому акціонерному товариству Підгаєцький маслосирзавод «Коропець», та з рахунків у банках, обслуговуючих Відкрите акціонерне товариство Підгаєцький маслосирзавод «Коропець».
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 червня 2012 року).
Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.
Копія вірна:
Суддя Хрущ В. Л.