Справа № 2-а/1970/1492/12
"23" квітня 2012 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Хрущ В. Л.,
за участю:
секретаря судового засідання Мушія А.Б.,
позивача -ОСОБА_1,
представника відповідача -ОСОБА_2 (дов. №1526/7/10-015/191 від 06.04.2012 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції форми «С» №0001201704 від 08 грудня 2011 року, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа -підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0001201704 від 08.12.2011 року.
У процесі розгляду справи судом здійснено заміну Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції її правонаступником - Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Тернопільської області Державної податкової служби.
Вимоги вищезазначеного позову мотивовано тим, що 24.11.2011 року Тернопільською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1, результати якої відображено в акті №8778/17-427/3107000688 від 24.11.2011 року, в якому відображено порушення - неоприбуткування в книзі обліку доходів і витрат готівки на загальну суму 8744,94 грн. Вподальшому на підставі даного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001201704 від 08.12.2011 року, згідно з яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення п.2.2 та абз.1 п. 2.6 постанови «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»№637 від 15.12.2004 року та на підставі абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм за регулювання обігу готівки»- у п'ятикратному розмірі від неоприбуткованої суми - 43724,70 грн. Проте, позивач, з даним висновком Тернопільської ОДПІ - не погоджується, посилаючись на те, що дані кошти нею були оприбутковані, хоч із порушенням заповнення книги обліку доходів і витрат. З підстав наведених у позовній заяві, позивач просила скасувати податкове повідомлення-рішення №0001201704 від 08.12.2011 року та виставлену на підставі даного рішення податкову вимогу №1327 від 19.12.2011 року.
09.04.2012 року на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог в якій вона просить скасувати лише податкове повідомлення-рішення №0001201704 від 08.12.2011 року.
В судовому засіданні, яке відбулось 23.04.2012 року ФОП ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав та надав суду письмові заперечення, пояснивши, що в порядку п. 2.2 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 будь-яка сума виручки, одержана від здійснення підприємницької діяльності мала бути облікованою підприємцем ОСОБА_1 - у день її надходження в книзі обліку доходів і витрат за формою №10, яка зареєстрована підприємцем в Тернопільській ОДПІ. Однак, позивачем, в порушення вимог чинного законодавства, - цього зроблено не було, що, в свою чергу, і призвело до застосування до неї за вказане порушення штрафних санкцій у п'ятикратному розмірі від неоприбуткованої суми та винесення оскаржуваного повідомлення-рішення №0001201704 від 08.12.2011 року. При цьому представник відповідача посилався на те, що податковий орган діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому просив суд відмовити у задоволенні даного позову.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Фізична особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) -зареєстрована як підприємець Тернопільською міською радою 18.11.2010 року.
З 23.11.2010 року -позивача взято на податковий облік в Тернопільській ОДПІ. Крім того, у той же день, 23.11.2010 року -позивач отримала у Тернопільській ОДПІ Книгу обліку доходів і витрат за формою №10.
У період з 11.11.2011 року по 17.11.2011 року Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією, на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 про зняття з обліку платника податків, наказу №4787 від 11.11.2011 року та норм Податкового кодексу України, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 18.11.2010 року по 17.11.2011 року, у якому позивач, займаючись підприємницькою діяльністю, оподатковувалась відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№727/98 від 03.07.1998 року.
Результати вищезазначеної перевірки оформлені актом №8778/17-427/3107000688 від 24.11.2011 року, в якому відображено наступні, допущені ФОП ОСОБА_1, порушення:
-абз. 6 ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№727/98 від 03.07.1998 року, п 122.1 ПК України, несвоєчасне перерахування єдиного податку в квітні 2010 року, червні 2011 року, липні 2011 року, (ставка податку за місяць 170.00 грн.);
-абз. 8 п. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», п. 8 «Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку»затвердженої наказом ДПА України від 29.10.1999 року №599, а саме: неналежне ведення книги обліку доходів та витрат;
-п. 2.2, абз. 1 п. 2.6 глави 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, а саме: неоприбуткування готівки в книзі обліку доходів та витрат на загальну суму 8744,94 грн.
В поясненнях ФОП ОСОБА_1, наданих нею 24.11.2011 року, зазначено, що розбіжність у виручці, зазначеній у звіті платника єдиного податку 1-3 квартали 2011 року в сумі 13744,94грн. виникла за рахунок неповного обліку готівки, отриманої у серпні місяці в сумі 6000,00 грн. та неповного обліку отриманих готівкових коштів від ТОВ «Росан-Агро», які позивач отримала за надані послуги з реалізації м'ясних виробів.
Вподальшому Тернопільською ОДПІ на підставі вищезазначеного акту перевірки №8778/17-427/3107000688 від 24.11.2011 року за результатами встановлених порушень прийнято два податкових повідомлення-рішення:
- форми «С»№0001201704 від 08.12.2011 року - про застосування штрафних санкцій за порушення п. 2.2, абз. 1 п. 2.6 глави 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (неоприбуткування готівки в книзі обліку доходів та витрат на загальну суму 8744,94 грн.) - в сумі 43724,00 грн.;
- форми «Р»№0001211704 від 08.12.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем: єдиний податок з фізичних осіб - на 255,00 грн.
З метою погашення податкового боргу Тернопільською ОДПІ було виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф»№1327 від 19.12.2011 року на загальну суму 43925,07 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням Тернопільської ОДПІ форми «С»№0001201704 від 08.12.2011 року, - позивач скористалась правом оскарження його в судовому порядку, звернувшись до суду із даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, діяльність Тернопільської ОДПІ (зараз - Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби), яка входить до складу одного із органів державної виконавчої влади -має відповідати вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам чинного законодавства України.
При цьому, право податкової інспекції на проведення перевірок підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.
Відповідну компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначає Податковий кодекс України.
Так, згідно з пунктом 20.1.6 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, мають право: отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(діяв у період, за який проводилась перевірка, та на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) - спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.
Згідно з абз. 1 п. 4 Указу Президента №727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями- визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01. 2005 року за № 40/10320.
Пунктом 1.2 даного Положення №637 визначено, що терміни вживаються в такому значенні, зокрема:
-готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами;
-готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна;
-книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій (термін пункту 1.2 глави 1 із змінами, внесеними згідно з постановою Правління Національного банку України від 29.04.2009 року № 252);
-книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України;
-оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Абзацом 1 пункту 2.2 зазначеного Положення передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Відповідно до п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Згідно із п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної податкової служби.
Відповідно до абз. 8 п. 4 Указу Президента №727/98 форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Згідно з пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999 року №599 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.11.1999 року за №752/4045 (діяв на момент виникнення правовідносин), - для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 року за № 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий доход».
Згідно з пунктом 9 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. Протягом 5 днів після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає звіт згідно з додатком 3 до цього Порядку, який залишається у справі платника єдиного податку. Звіт подається особисто платником єдиного податку або надсилається поштою до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності.
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 1997 року №43, за погодженням з Федерацією профспілок робітників кооперації та інших форм підприємництва України Державною податковою адміністрацією України, - Державною податковою адміністрацією України підготовлено Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) за формою №10, згідно з Інструкцією «Про прибутковий податок з громадян», затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції від 21 квітня 1993 року №12, - який доведений до відома підпорядкованих податкових адміністрацій, фінансових управлінь і платників податків (для застосування в практичній роботі)- листом Державної податкової адміністрації України № 17-0117/10-8886 від 05.11.1997 року «Про порядок ведення книги ф. №10».
Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що громадяни, які самостійно (безпосередньо) здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі, графи 1, 2, 3, 4, 5 і 6 заповнюють за кожний день реалізації з виведенням підсумків по закінченні кожного дня, при цьому в графі 2 зазначається товар, який призначено для продажу в цей день.
Графи 1, 2, 3 та 7 Книги заповнюються громадянами на момент виготовлення продукції, наданих послуг, а також придбання усієї групи товарів і підраховуються лише в кінці кварталу для співвідношення сум між придбанням і реалізацією товарів для подання декларації про отримані суми доходу.
Показники, що зазначаються у графах 4, 5 і 6, заповнюються підприємцем безпосередньо на місці реалізації після кожного факту продажу. Наприкінці робочого дня підбиваються підсумки всіх сум, отриманих за реалізований товар, і виводиться денна сума валового доходу.
Відповідно до усіх даних на кінець кварталу підраховуються суми між придбаним і реалізованим товаром та витрат і визначається сума отриманого чистого доходу, на підставі яких заповнюються квартальні декларації.
Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.
Вирішуючи дану справу в частині перевірки доводів позивача про безпідставність винесення оскаржуваного в судовому порядку податкового повідомлення-рішення №0001201704 від 08.12.2011 року та застосування до неї штрафних санкцій у сумі 43724,70 грн. на підставі абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм за регулювання обігу готівки», - суд виходить з наступного.
Як видно зі справи, під час проведення перевірки посадовою особою Тернопільської ОДПІ встановлено розбіжність між задекларованою платником податку сумою виручки за 1-3 квартали 2011 року та виручкою, зазначеною в графі 6 книги обліку доходів і витрат в сумі 13744,94 грн.
Так, ФОП ОСОБА_1 у Книзі обліку доходів і витрат - не здійснено обліку в повному обсязі виручки, одержаної готівкою від реалізації товарів у 1-3 кварталах 2011 року, відображеному в поданих нею до Тернопільської ОДПІ звітах платника єдиного податку, - чим порушені вимоги п.2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України.
При цьому, надані позивачем 24.11.2011 року пояснення, -свідчать про визнання нею факту допущеного порушення, яке виникло внаслідок неповного обліку готівки, отриманої у серпні місяці в сумі 6000,00 грн. та неповного обліку отриманих готівкових коштів від ТОВ «Росан-Агро», отриманих за надані послуги з реалізації м'ясних виробів.
Крім того, у судовому засіданні під час розгляду даної справи, позивач пояснила суду, що неповний облік вищезазначених готівкових коштів у сумі 8744,94 грн. - відбувся через те, що записи, які вносились нею до Книги обліку доходів і витрат, для зручності здійснювались шляхом «розбивки»отриманих сум готівки на усі дні місяця, в якому ці кошти отримувались за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), і до відображених в Книзі обліку сум щоденної виручки -нею включались частини сум, отриманих за прибутковими касовими ордерами, оформленими у цьому місяці.
Таким чином, враховуючи вищезазначені пояснення позивача щодо неповного здійснення нею обліку отриманої у серпні готівки та отриманих від ТОВ «Росан-Агро»готівкових коштів, а також зважаючи на те, що позивачем визнається неправильність ведення нею Книги обліку доходів та витрат, - суд приходить до висновку, що позивачем не забезпечено ведення встановленому законодавством у порядку обліку доходів і витрат, та в розумінні пунктів 1.2 та 2.6 глави 1 Положення №637 - не оприбутковано готівку шляхом проведення обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень - у день одержання готівкових коштів у книзі обліку доходів і витрат (в частині непроведення суми 8744 грн. 94 коп.), - що, в свою чергу, свідчить про порушення порядку ведення позивачем касових операцій з готівкою у національній валюті, встановленого Положенням №637, та наявність порушення норм з регулювання обігу готівки, відповідальність за яке встановлена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№ 436/95 від 12.06.1995 року.
Главою 7 Положення №637 встановлено порядок здійснення контролю за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою - органами контролю, які діють згідно із законодавством України.
Так, згідно з п.7.3 Положення № 637 відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку.
У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України. Законодавством є сукупність чинних нормативно-правових актів: законів, постанов, декретів, указів, наказів, інструкцій, що регулюють правовідносини в державі.
У відповідності до статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№ 436/95 від 12.06.1995 року - у разі порушення фізичними особами - громадянами України, які є суб'єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.
Абзацом 3 статті 1 даного Указу № 436/95 встановлено, що за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки - застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Згідно з положеннями частини 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
А тому, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу прийняття податкового повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій на підставі акта перевірки, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд наголошує на наступному.
Як вбачається зі справи, - Тернопільською ОДПІ застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на суму 43724,70 грн., що відповідає п'ятикратному розміру неоприбуткованих грошових коштів (у розмірі 8744,94 грн.).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0001201704 від 08.12.2011 року по застосуванню до позивача штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки на підставі Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995року, який є обов'язковим до виконання на всій території України, - є підставним та обґрунтованим, оскільки винесене відповідачем у межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.
Враховуючи все вищевикладене, перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, а також надані відповідачем заперечення проти позову, надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд встановив, що надані позивачем докази та посилання -не підтверджують заявлених у позові вимог, а подані відповідачем заперечення проти позову -спростовують посилання позивача на неправомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0001201704 від 08.12.2011 року та безпідставність застосування до неї положень Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 року, оскільки у Тернопільської ОДПІ за наслідками проведеної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства - були всі законодавчі підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням відповідних положень Указу Президента України № 436/95.
А тому, суд приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов - є безпідставним та необґрунтованим, а відтак - не підлягає задоволенню, з підстав, що викладені вище.
Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції форми «С» №0001201704 від 08 грудня 2011 року -відмовити.
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
/Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 квітня 2012 року./
Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.
Копія вірна:
Суддя Хрущ В. Л.