26.06.2012 року Справа № 2/5005/1536/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)
суддів: Павловського П.П., Швеця В.В.
при секретарі: Литвин А.П.
Прокурор у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представники сторін:
від позивача - 1: ОСОБА_1 представник, довіреність №1002/15/14-12 від 05.03.12;
від позивача - 2: ОСОБА_1 представник, довіреність №3560/18/01-49 від 23.12.11;
від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №106/04-12 від 06.04.12;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостачпром»на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2012 р. у справі № 2/5005/1536/2012
за позовом Керченського транспортного прокурора, м.Керчь в інтересах держави в особі:
позивача-1 Міністерства інфраструктури України, м. Київ,
позивача-2 Державного підприємства «Феодосійський морський торговий порт», м.Феодосія
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостачпром", м. Кривий Ріг
про стягнення 13 601,08 грн.
Керченський транспортний прокурор в інтересах держави в особі: позивача-1 Міністерства інфраструктури України,позивача-2 Державного підприємства «Феодосійський морський торговий порт»звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостачпром" 13 601,08 грн.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на те, що під час перевірки фахівцями контроль-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт»було встановлено завищення обсягів та вартості виконаних відповідачем у 2010-2011 роках робіт на загальну суму 13 601,08 грн., а саме за договором від 17.01.2011 р. № 4-52/13, у зв'язку з чим Державному підприємству "Феодосійський морський торговий порт" були спричинені збитки.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2012 р. у справі №2/5005/1536/2012 (суддя Боділовська М.М.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Приймаючи згадане рішення, господарський суд виходив з того, що позовні вимоги повністю доведені.
Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невірне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачі просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, з 06.06.2011 р. по 05.08.2011 року, на підставі направлення № 621 від 02.06.2011 року, виданого начальником Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим, була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Феодосійський морський торговий порт» за період з 01.04.2010 року по 31.05.2011 року. В ході проведення ревізії встановлено завищення об'ємів виконаних відповідачем робіт. Під час контрольного обмірювання об'ємів виконаних робіт встановлено, що на об'єкті прокладені труби поліетиленові діаметром 100мм в кількості 20 мп. замість 28 мп. Загальна сума завищення об'ємів робіт по об'єкту складає 13 601,08 грн.
За результатами перевірки було складено акт № 05-21/64 від 10.08.2011 р.
Враховуючи акт Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим, прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі позивача-1 та позивача-2 про стягнення з відповідача збитків в сумі 13 601,08 грн. завищеної вартості виконаних робіт за договором підряду № 52 від 17.01.2011 р.
Колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Згідно п.1 ч.2 ст..1, ч.2 ст. 509 ЦК України, абз.3 ч.2 ст. 174 ГК України, укладення між сторонами договору є однією з підстав виникнення зобов'язання.
17.01.2011 року між Державним підприємство «Феодосійський морський торговий порт»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпостачпром»(підрядник) було укладено договір підряду № 52, відповідно до якого підрядник зобов'язався виконати роботи по ремонту дренажної системи бази відпочинку "Якорь", яка належить замовнику на праві повного господарського відання та знаходиться за адресою: м.Феодосія, смт.Коктебель, пров.Долинний,29.
Сторони погодили розмір вартості робіт згідно кошторисної документації, що є невід'ємною частиною договору та визначили об'єкти, на яких мають виконуватись роботи, види робіт, що мають виконуватись на конкретному об'єкті, об'єми, термін виконання робіт, також вартість робіт на кожному об'єкті на загальну суму 36 706,80 грн., в т.ч. ПДВ.
Кошторисна документація підписана сторонами, скріплена печатками.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Положеннями ст. 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно ст.ст. 837, 843 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи.
Приписами ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Відповідно до ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1)безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3)відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Колегія суддів вважає, що при укладенні спірного договору сторони узгодили всі істотні умови, а саме: договірну ціну на виконання робіт по об'єкту, затвердили кошторис та довідку про вартість виконаних робіт.
Підрядник виконав умови договору в повному обсязі, що підтверджується актом за формою КБ-2, підписаному уповноваженим представником замовника без зауважень.
Згідно даного акту вартість виконаних робіт по ремонту дренажної системи бази відпочинку "Якорь" складає 36 706,80 грн.
Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат форми КБ-3, підписаної сторонами, вартість виконаних робіт складає 36 706,80 грн.
Згідно п.4.1. договору та проектно-кошторисної документації, варість робіт становить 36 706,80 грн.
На виконання умов договору, підрядник перерахував замовнику 36 706,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 252 від 02.02.2011р. та № 626 від 16.03.2011 р.
Отже, вартість виконаних робіт не перевищила вартості, визначеної в кошторисній документації до договору.
Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено;під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Судом враховується, що відповідальність у вигляді відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди , у т.ч. стягнення збитків, настає за наявності таких умов, як неправомірна поведінка особи, негативний результат такої поведінки (факт і розмір завданих збитків), причинний зв'язок між неправомірною поведінкою та негативним наслідком.
Всупереч наведеному, роботи відповідачем виконувались на підставі договору підряду № 52 від 17.01.2011 р., який не визнано недійсним.
Відповідачем згідно з умовами договору виконані роботи, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання виконаних робіт форми №КБ-2 , які не ставились під сумнів замовником при перерахуванні відповідачу відповідних коштів на підставі зазначеного акту.
Зазначене свідчить про відсутність факту порушення відповідачем договірних зобов'язань та відповідно про відсутність підстав для цивільно-правової відповідальності відповідача.
Колегія суддів не приймає до уваги акт Контрольно-ревізійного управління, оскільки згаданий акт не є належним доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором та спричинення збитків позивачу-2, оскільки даний акт не є ані первинним документом ані експертизою в розумінні ч.4 ст.853 ЦК України.
Крім того, відповідно до п. 6.2 роз'яснень Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визначенням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000р. №02-5/35 акти ревізії не мають обов'язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.
Колегія суддів вважає, що посилання позивача на висновки ревізії не є підставою для стягнення з відповідача суми заборгованості, оскільки визначає можливе бюджетне порушення позивача.
В матеріалах справи відсутні докази відшкодування до Держбюджету України суми завищеної вартості виконаних відповідачем робіт, що могло б слугувати підставою для стягнення даних коштів з відповідача в якості понесених позивачем збитків.
Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими, тому в їх задоволенні необхідно відмовити.
Аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України № 10/5025/1680/11 від 23.04.2012 року та № 185026/2370/11 від 16.05.2012 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято місцевим господарським судом з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостачпром»задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2012 р. у справі № 2/5005/1536/2012 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з Міністерства інфраструктури України, м. Київ, Державного підприємства «Феодосійський морський торговий порт», м.Феодосія на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостачпром", м. Кривий Ріг - судовий збір за розгляд справи в апеляційній інстанції у розмірі 402 грн.
Стягнути пропорційно з Державного підприємства «Феодосійський морський торговий порт», м.Феодосія на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостачпром", м. Кривий Ріг судовий збір за розгляд справи в апеляційній інстанції у розмірі 402 грн.
Господарському суду Дніпропетровської області видати накази.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В.Чус
Судді П.П.Павловський
ОСОБА_3